5.2. Види оцінки, спрацювання та амортизація основних засобів

Оцінка основних фондів підприємства є грошовим вираженням їхньої вартості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їхньої динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період.

Основні фонди оцінюються:

1- залежно від моменту проведення оцінки -за первісною (початковою) вартістю або відновленою вартістю;

2-залежно від стану основних фондів - за повною або залишковою вартістю.

Оцінка основних фондів на підприємстві може здійснюватися залежно від моменту її проведення та стану засобів за такими видами:

1. первісна вартість;

2. відновлювана вартість;

3. справедлива вартість;

4. балансова (повна);

5. залишкова вартість;

6. ліквідаційна вартість.

Первісна вартість - це фактична вартість основних засобів при введенні їх в експлуатацію. За первісною вартістю основні засоби зараховують на баланс підприємства і зазначаються у звітності.

Відновлювана вартість основних фондів - це вартість їхнього відтворення при сучасних умовах. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами. Відновлювана вартість проводиться в разі індексації первісної вартості основних фондів відповідно до чинного законодавства, а також при добудуванні, реконструкції та модернізації, що призвело до додаткового їх укомплектування.

ОФ =ОФп/ (1+ Пп)^т (5.1)

де П_П - індекс приросту продуктивності праці;

Т- кількість років експлуатації основних фондів.

Справедлива вартість - це ринкова вартість основних засобів, визначена шляхом експертної оцінки. Така оцінка основних засобів може здійснюватися з метою їх приватизації, передачі іншим суб'єктам господарювання.

Повна (балансова) вартість основних фондів - це вартість у новому, не зношеному стані. Саме за цією вартістю основні фонди рахуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування.

ОФ_Б = ОФ_ПР + ОФ_вв + В_КР+В_РЕК- ОФвив - АВ, (5.2)

де: ОФпр - балансова вартість групи основних фондів на початок року;

ОФвв ~ витрати на придбання нових основних фондів;

В_КР - вартість здійснення капітального ремонту основних фондів;

Врек- витрати на реконструкцію основних фондів;

ОФвив ~ вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року;

АВ - сума амортизаційних відрахувань (або сума спрацювання).

Залишкова вартість основних фондів характеризує їх реальну вартість, ще не перенесену на вартість виконаної роботи або наданої послуги. Вона є розрахунковою величиною і визначається як різниця між повною первісною (відновленою) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних фондів.

Залишкова вартість основних фондів на час їхнього вибуття (спричиненого спрацюванням) має назву ліквідаційної вартості. Тобто це вартість реалізації основних фондів після завершення терміну їх експлуатації. У практиці її використовують для розрахунків норм амортизаційних відрахувань та визна­чення наслідків ліквідації спрацьованих основних фондів.

ОФ₃ =ОФ_п-АВ . (5.3)

ОФ_{п –} первісна вартість основних фондів.

Середньорічну вартість основних фондів підприємства можна розрахувати двома способами:

1. Якщо основні фонди змінюються протягом року без конкретно зазначеного періоду, тоді:

ОФср = ОФ_ПР + ОФ_КР (5.4)

Де, ОФср –середньорічні основні фонди

ОФ_пр - вартість основних фондів на початок року;

ОФ_кр - вартість основних фондів на кінець року.

2. Якщо основні фонди змінюються протягом року з зазначенням конкретного періоду часу, тоді:

ОФср = ОФпр + (ОФвв*n)/12 – (Офвив *n)/12 (5.5)

де: п - кількість повних місяців, які залишилися до кінця року.

3. Вартість основних фондів на кінець звітного року або на початок планового року визначається як:

ОФ_КР = ОФ_ПР + ОФ_вв - ОФ_вив . (5.6)

Слід зазначити, що в процесі експлуатації всі основні фонди старіють і зношуються. Розрізняють два види спрацювання: фізичне і моральне.

Під фізичним (матеріальним) спрацюванням основних виробничих фондів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей.

Моральне спрацювання - це процес знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Старіння властиве передовсім знаряддям праці та транспортним засобам.

Ступінь (коефіцієнт) фізичного спрацювання основних фондів визначається:

Кфс = С / ОФп * 100 % (5.7)

С - сума спрацювання основних фондів.

Ступінь (коефіцієнт) морального спрацювання визначається як:

Кмс = (ОФп – Офвд) / ОФвд *100% (5.8)

де:

Кмс –коефіцієнт морального спрацювання

Амортизація основних фондів - це процес перенесення вартості основних фондів на вартість продукції або послуг з метою їх повного відшкодування.

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство робить амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного та морального спрацювання. Ці відрахування включають до собівартості продукції, реалізують під час продажу товарів, а потім накопичують у спеціальному амортизаційному фонді.

Амортизаційні відрахування обчислюють за певними нормами, які характеризують щорічний розмір відрахувань у відсотках до балансової вартості основних фондів.

Розрахунки норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів здійснюють за формулою:

На = (ОФп-ОФл) / (Ап-ОФп) 100 % (5.9)

де: ОФ_л - ліквідаційна вартість основних фондів;

А_п - амортизаційний період (нормативний строк функціонування) основних фондів.

Забезпечення нормального відтворення основних фондів потребує правильного нарахування амортизації за встановленими нормами. Щорічну суму амортизаційних відрахувань основних фондів обчислюють як:

АВ = ( ОФп*Н) / 100 (5.10)

Для здійснення правильної амортизаційної політики важливим є знання можливих методів амортизації основних фондів. У практиці можуть застосовуватися різні методи, розглянемо основні чотири: рівномірний (лінійний), кумулятивний, балансовий (подвійно-залишковий) та прискореної амортизації.

Метод рівномірної (лінійної) амортизації

При використанні цього методу амортизаційні відрахування розподіляються рівномірно протягом всього нормативного терміну використання основних фондів. Норма є однаковою для всього періоду, а сума амортизаційних відрахувань визначається як:

АВ = (ОФп – Офд) *Н / 100 (5.11)

Для розрахунку за даним методом зручно складати таблицю, в якій відображені норма амортизації (Н_А), сума амортизаційних відрахувань (АВ), накопичення амортизації (НА) та залишкова вартість основних фондів (ОФз). Так, якщо первісна вартість основних фондів становить 5000 грн, а амортизаційний період часу - 5 років, тоді за даним методом складаємо таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 Лінійний (рівномірний) метод нарахування амортизації

Рік	НА	АВ	НА	ОФ3
1	20	1000	1000	4000
2	20	1000	2000	3000
3	20	1000	3000	2000
4	20	1000	4000	1000
5	20	1000	5000	0

Розвязок:

1 - норма амортизації є однаковою для всього періоду часу і становить: Н_А= 5000 / (5*5000)100% = 20% .

2 - сума амортизаційних відрахувань в свою чергу становить:

АВ = (5000 -0)*20 /100=1000

3 -Накопичення амортизації (НА) для кожного року розраховується як сума амортизаційних відрахувань даного року та накопичення амортизації попереднього року. Так, для першого року накопичення амортизації дорівнює амортизаційним відрахуванням першого року.

4. залишкова вартість основних фондів (ОФ₃) в розрізі кожного року розраховується як різниця між первісною вартістю основних фондів та накопиченням амортизації даного року.

Кумулятивний метод

При використанні цього методу амортизаційні відрахування є різними для кожного періоду часу і розраховуються як:

АВ = (ОФ_п - ОФ_л) * Н_А ,

Норма амортизації розраховується як частка в амортизованій вартості, що залишається до кінця строку амортизації. Частка визначається шляхом відношення кількості повних років, що залишилися до кінця амортизаційних відрахувань, до кумулятивного числа, що являє собою суму чисел членів арифметичної прогресії. Кумулятивне число розраховується як сума числових значень років служби основних фондів.

Так, якщо амортизаційний період становить 5 років (як було зазначено вище), то кумулятивне число дорівнює: 1+2 + 3 + 4 + 5 = 15. Тоді норма амортизації для першого року розраховується як: 5/15 = 0,33; для другого року як: 4/15 = 0,27 і так далі.

Приведемо розрахунок за даними попереднього методу по таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Кумулятивний метод нарахування амортизації

Рік	НА	АВ	НА	ОФ3
1	0,33	1650	1650	3350
2	0,27	1350	3000	2000
3	0,2	1000	4000	1000
4	0,13	650	4650	350
5	0,07	350	5000	0

В даному методі накопичення амортизації та залишкова вартість основних фондів розраховуються аналогічно, як і при лінійній амортизації.

Балансовий (подвійно-залишковий метод

Особливість цього методу полягає в тому, що норма амортизації вдвічі вища, ніж при рівномірному методі. Також при розрахунку суми амортизаційних відрахувань не враховують ліквідаційної вартості основних фондів, тобто

АВ = ОФп*Н/100

Тут для кожного періоду часу розраховується окрема сума амортизаційних відрахувань. Тобто:

• для першого року: АВ₁= ОФ_п*Н_А/ 100

де: АВ1 - сума амортизаційних відрахувань першого року.

Для другого року: АВ₂ = (ОФ_п-АВ)*Н / 100

Для третього року: АВ₃ =(ОФп-АВ₁-АВ₂) *Н / 100

Для четвертого року: АВ₃ =(ОФп—АВ₁-АВ₂-АВ₃)*Н /100

Приведемо розрахунок за даними попереднього методу по таблиці 3.3.

Таблиця3.3 Балансовий (подвійно-залишковий) метод нарахування

Рік	НА	АВ	НА	ОФз
1	40	2000	2000	3000
2	40	1200	3200	1800
3	40	720	3920	1080
4	40	432	4352	648
5	40	259,2	4611,2	388,8

В даному випадку сума амортизаційних відрахувань по роках наступна:

АВ₁ = 5000*40/100 = 2000

АВ₂ = (5000-2000) *40 / 100 =1200

АВ₃ = (5000- 2000-1200) *40/ 100 = 720

АВ₄= (5000- 200-1200-720-432)*40/100 =2592

У даному методі накопичення амортизації та залишкова вартість основних фондів розраховуються аналогічно, як і при лінійній амортизації.

Метод прискореної амортизації.

Підприємство може самостійно прийняти рішення щодо застосування цього методу. Тут використовуються такі норми прискореної амортизації відповідно до року експлуатації засобів праці: перший рік - 15%, другий -30%, третій - 20%, четвертий - 15%, п'ятий - 10%, шостий і сьомий - 5%. Цей метод використовується для підвищення конкурентоспроможності підприємства, переходу на нові види продукції, послуг тощо.