- •Методи вивчення зовнішнього середовища і її впливу на здоров'ї населення
- •Гігієна фізичного виховання і спорту
- •Наукові уявлення про здоров'я
- •Гігієнічне значення фізичних властивостей повітря
- •Хімічний склад повітря
- •Органолептичні властивості води
- •Хімічний склад води.
- •Епідеміологічне значення води
- •Очищення і знезараження води
- •Гігієна грунту.
- •Гігієнічне значення складу і властивостей грунту
- •Самоочищення грунту
- •Епідеміологічне значення грунту
- •Хімічне і радіоактивне забруднення грунту
- •Гігієнічне обгрунтування вибору грунтів для спортивних споруд
- •Поняття про достатнє і збалансоване живлення
- •Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин
- •Основні гігієнічні вимоги до розташування, орієнтації і планування спортивних споруд
- •Основні гігієнічні вимоги до будівельних матеріалів
- •Основні гігієнічні вимоги до освітлення спортивних споруд
- •Основні гігієнічні вимоги до опалювання і вентиляції спортивних споруд
- •Основні гігієнічні вимоги до відкритих водоймищ
- •Основні гігієнічні вимоги до штучних басейнів
- •Основні гігієнічні вимоги до фізкультурно-оздоровчих споруд
- •Гігієнічне нормування рухової активності школярів
- •Формування рухової активності школярів
- •Гігієнічні віково-статеві нормативи рухової активності школярів
- •Гігієнічне нормування циклічних навантажень
- •Гігієнічне нормування фізичних навантажень для осіб зрілого і немолодого віку
- •Гігієнічні принципи організації занять фізичними вправами
- •Гігієнічні вимоги до структури, змісту, об'єму і інтенсивності фізичних навантажень в процесі фізичного виховання
- •Гігієнічні принципи загартовування
- •Фізіологічні основи загартовування
- •Гігієнічні принципи загартовування
- •Загартовування за допомогою низьких температур
- •Гігієнічні норми гартування повітрям
- •Гігієнічні норми гартування водою
- •Гартування сонячним випромінюванням
- •Гігієнічні вимоги до планування тренування
- •Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування тренувальних навантажень
- •Гігієнічне нормування тренувальних занять
- •Основні гігієнічні вимоги до занять оздоровчими фізичними вправами
- •Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті
- •Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування фізичних навантажень, до комплексу занять оздоровчими фізичними вправами
- •Основні гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю, устаткування і підлогових покриттів
- •Гігієнічне забезпечення занять гімнастикою
- •Гігієнічне забезпечення занять легкою атлетикою
- •Гігієнічне забезпечення занять лижним спортом
- •Гігієнічне забезпечення занять спортивними іграми
- •Гігієнічне забезпечення занять плаванням
- •Гігієнічне забезпечення занять боротьбою, боксом, важкою атлетикою
Гігієнічні принципи організації занять фізичними вправами
Це безперервність, спадкоємність, комплексність, адекватність.
Принцип безперервності і спадкоємності повинен дотримуватися впродовж всього життя людини, особливо в дитячому і юнацькому віці, коли відбуваються бурхливе зростання і фізичний розвиток організму. У цей період наголошується підвищена чутливість організму, що росте, як до недоліку рухової активності, так і до її надмірності. Якщо дитина не виконала необхідний об'єм рухової активності, в подальші роки заповнити цей недолік важко і навіть неможливо. У розвитку людини, фізичному і розумовому, є певні критичні (сенситивні) періоди, в які відповідна функція розвивається особливо швидко.
Соматотіп людини формується у віці 6—7 років; швидкість — в 8—10 років, оскільки саме в цьому віці розвиваються морфологічні субстрати нервової і м'язової систем, що забезпечують швидкість, координацію м'язових рухів. Загальна витривалість розвивається переважно в 10—14 років, що пов'язане в першу чергу із зростанням об'єму і м'язової маси серця, збільшенням вентиляційної і дифузної функції легенів; м'язова сила в 13—16 років, коли швидко збільшується м'язова маса тіла.
Інтересниє дані отримані останнім часом в спостереженнях за дітьми 4—5-місячного віку, яких навчають плаванню. Виявляється, в грудному і ранньому дошкільному віці дитина володіє значним потенціалом фізичного розвитку, який раніше практично не використовувався, оскільки можливості застосування фізичних вправ в цьому віці дуже обмежені. Плавання виявилося для цього віку найефективнішим засобом фізичного виховання, стимулюючим розвиток м'язової (не навантажуються слаборозвинений скелет і хребет), серцевої, легеневої і нервової систем. Крім того, плавання надає гартуюча і гігієнічна дія на шкіру. Діти, що займаються плаванням з грудного віку, до 7—8 років краще фізично розвинені.
Таким чином, фізичне виховання повинне бути безперервним і будуватися тільки на основі обліку сенситивних періодів окремих функцій організму дитини. З гігієнічної точки зору особливо важливо, щоб в ці періоди дитина не відчувала нестачі в рухах, в яких розвиваються швидкість, витривалість, сила. Фізичне виховання школярів, їх заняття фізичними вправами повинні бути не тільки безперервними, але і постійними. Відсутність цілеспрямованої рухової активності навіть у відносно короткий період часу надає негативний вплив на фізичний розвиток і фізичну підготовленість людини: сповільнюється і навіть порушується віковий розвиток рухових якостей, втрачаються раніше сформовані рухові навики і уміння.
Принцип комплексності. Під комплексністю розуміється одночасне застосування в процесі фізичного виховання різних засобів фізичної культури, направлених на розвиток основних рухових якостей. Кожен із засобів робить специфічний вплив на організм і здоров'я людини.
Принцип адекватності. Це таке планування, організація, застосування таких засобів і методів фізичного виховання школярів різних порожнисто-вікових груп, які б відповідали їх віковим функціональним можливостям і індивідуальним здібностям. Під функціональними можливостями тій або іншій систем організму розуміється діапазон між початковою величиной функції в стані спокою і максимально можливою її величиною під час роботи з граничними навантаженнями. Кожному віковому етапу властивий певний рівень біологічної потреби в руховій активності. Межі рухової активності для кожної людини встановлюються відповідно до його вікових, статевих функціональних особливостей і можливостей, стану здоров'я, умов життя
