- •Методи вивчення зовнішнього середовища і її впливу на здоров'ї населення
- •Гігієна фізичного виховання і спорту
- •Наукові уявлення про здоров'я
- •Гігієнічне значення фізичних властивостей повітря
- •Хімічний склад повітря
- •Органолептичні властивості води
- •Хімічний склад води.
- •Епідеміологічне значення води
- •Очищення і знезараження води
- •Гігієна грунту.
- •Гігієнічне значення складу і властивостей грунту
- •Самоочищення грунту
- •Епідеміологічне значення грунту
- •Хімічне і радіоактивне забруднення грунту
- •Гігієнічне обгрунтування вибору грунтів для спортивних споруд
- •Поняття про достатнє і збалансоване живлення
- •Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин
- •Основні гігієнічні вимоги до розташування, орієнтації і планування спортивних споруд
- •Основні гігієнічні вимоги до будівельних матеріалів
- •Основні гігієнічні вимоги до освітлення спортивних споруд
- •Основні гігієнічні вимоги до опалювання і вентиляції спортивних споруд
- •Основні гігієнічні вимоги до відкритих водоймищ
- •Основні гігієнічні вимоги до штучних басейнів
- •Основні гігієнічні вимоги до фізкультурно-оздоровчих споруд
- •Гігієнічне нормування рухової активності школярів
- •Формування рухової активності школярів
- •Гігієнічні віково-статеві нормативи рухової активності школярів
- •Гігієнічне нормування циклічних навантажень
- •Гігієнічне нормування фізичних навантажень для осіб зрілого і немолодого віку
- •Гігієнічні принципи організації занять фізичними вправами
- •Гігієнічні вимоги до структури, змісту, об'єму і інтенсивності фізичних навантажень в процесі фізичного виховання
- •Гігієнічні принципи загартовування
- •Фізіологічні основи загартовування
- •Гігієнічні принципи загартовування
- •Загартовування за допомогою низьких температур
- •Гігієнічні норми гартування повітрям
- •Гігієнічні норми гартування водою
- •Гартування сонячним випромінюванням
- •Гігієнічні вимоги до планування тренування
- •Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування тренувальних навантажень
- •Гігієнічне нормування тренувальних занять
- •Основні гігієнічні вимоги до занять оздоровчими фізичними вправами
- •Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті
- •Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування фізичних навантажень, до комплексу занять оздоровчими фізичними вправами
- •Основні гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю, устаткування і підлогових покриттів
- •Гігієнічне забезпечення занять гімнастикою
- •Гігієнічне забезпечення занять легкою атлетикою
- •Гігієнічне забезпечення занять лижним спортом
- •Гігієнічне забезпечення занять спортивними іграми
- •Гігієнічне забезпечення занять плаванням
- •Гігієнічне забезпечення занять боротьбою, боксом, важкою атлетикою
Гігієнічне забезпечення занять боротьбою, боксом, важкою атлетикою
Боротьба вимагає від спортсмена високого розвитку багатьох силових якостей: абсолютної сили, силової витривалості (статичною і динамічною), вибухової сили; бокс — швидкісно-силових якостей і хорошої загальної витривалості (аеробна функція). До певної міри остання потрібна і борцям, оскільки великі їх енерговитрати під час сутички. У важкій атлетиці провідна якість — максимальна сила.
У всіх цих видах необхідна висока координація рухів, що визначає ефективність використання силового і швидкісно-силового потенціалу. Тому тренування спортсменів повинне бути різностороннім: заняття в залі і на свіжому повітрі (кроси, спортивні ігри, лижна підготовка, плавання, що дозволяють розвивати загальну витривалість, швидкісно-силові якості, спритність, сприяючі підвищенню загартованості).
У загальнофізичну підготовку юних спортсменів рекомендується поступово вводити елементи спеціальної підготовки. У цих видах, особливо в боксі і важкій атлетиці, в пізнішому віці, ніж в інших видах спорту, починається спортивна спеціалізація і обмежується вік участі в змаганнях.
Дітям і підліткам (10—14 років), що займаються важкою атлетикою, рекомендуються обмежені силові навантаження: не більше трьох разів на тиждень із загальною тривалістю занять до 90 мин. На підняття тяжкості відводиться близько 30% часу тренування, а маса штанги при поштовху не повинна перевищувати 60% мас тіла, при жимі — 70%.
Для зміцнення хребта, колінних і променезап'ясткових суглобів важкоатлети використовують спеціальні пояси і еластичні пов'язки. Для юних боксерів запропоновані спеціальні учбові рукавички, що оберігають від травм при ударах. Часті травми голови при ударах, що особливо супроводжуються нокдауном і нокаутами, негативно позначаються на стані нервової системи. Тому використання таких рукавичок має важливе значення для збереження здоров'я тих, що займаються. Для профілактики травм кисті захищаються спеціальними бинтами, губи і зуби — особливим пристосуванням — капой.
Для профілактики травм в боротьбі і боксі необхідно, щоб у юних спортсменів загальнофізична підготовка випереджала оволодіння новими технічними прийомами, при вивченні яких повинні комплексно вивчатися прийоми нападу і захисту.
Щоб перейти в іншу вагову категорію або утримати свою вагу протягом сезону змагання, спортсмен обмежує раціон живлення. Юним спортсменам необхідно уникати швидкої втрати маси тіла. Швидка втрата маси тіла негативно позначається на здоров'ї і працездатності, а обмежене живлення не дозволяє не тільки відновити енергетичні резерви, але і забезпечити пластичні процеси в структурному відновленні і зростанні тканин.
У профілактиці травм важливу роль грає відповідність місць занять гігієнічним вимогам. Необхідні ретельне вологе прибирання і провітрювання приміщень, прибирання килима, рингу, помосту для штангістів. Для знезараження приміщень і, головне, борцівського килима ефективні бактерицидні лампи. Навколо рингу і килима повинна обов'язково обладнатися зона безпеки шириною не менше 1,5—2 м.
