3. Методи організаційного планування

Організаційне планування має свої прийоми та методи, відмінні від методів планування економічних показників господарської діяльності. До методів організаційного планування відноситься:

• послідовний опис дій

• графіки виконання робіт

• робочий календар

• сітьове планування й управління.

Метод послідовного опису дій. Суть його полягає у складанні плану послідовного виконання робіт із необхідною отупінню їхньої деталізації. Такий план може бути складений у вигляді послідовного переліку операцій за певною схемою. Використання методу послідов­ного опису дій зі створення спільного під­приємства (СП) для випуску продукції з іноземним партнером має такий вигляд:

• план дій по створенню СП

• визначення основних цілей утворення СП

• пошук ти вибір іноземного партнера

• підписання протоколу про наміри СП

• техніко-економічного обґрунтування

• підготовка проектів засновницьких документів

• погодження з органами клади

• підписання засновницьких документів

• реєстрація СП

Графіки виконання робіт. Цей метод передбачає встановлення переліку виконуваних робіт із фіксуванням початку й кінця їхнього виконання та затвердженням виконавців.

Метод сітьового планування та управління. Зміст цього методу полягає в побудові таблиць робіт, де вказується їхня тривалість, та сітьового графіку, який показує послідовність їхнього виконання.

Метод сітьового планування та управління (МСПУ) забезпечує:

• обзорність сприйняття Інформації про управлінські дії;

• пошук найефективнішого рішення, оскільки він попереджує про можливі "зриви " у ході виконуваних робіт (дій);

• оперативність і дієвість керівництва;

• прийняття обгрунтованих рішень, оскільки він враховує досвід великої кількості працівників.

Сітьовий графік (СГ) - це схема відображення в певній послі­довності планових робіт (дій) із досягнення мети управління в їхньому взаємозв'язку. До елементів сітьового графіку відносяться: роботи та події. Під роботами розуміють процеси, заходи, які потребують витрат часу та ресурсів.

Подія - це результат однієї або декількох виконаних робіт. Неперервна послідовність робіт у СГ складає шлях. Найбільший за тривалістю шлях між початковою та кінцевою подією називається критичним. Він визначає тривалість виконання проекту (прийняття рішення) в цілому.

Усі події на СГ представляються у вигляді кола чи квадрата, які діляться на чотири сектори.

У верхньому секторі записується номер події; у лівому секторі записується величина раннього терміну здійснення події;

у нижньому - номер передуючої події, через яку до даної події проходить найбільший за тривалістю шлях (він встановлюється за максимальним значенням раннього терміну закінчення робіт, які передують даній події).

Під стрілками робіт на графіку записується їхня тривалість, а над ними дробом - повний та частковий резерви часу їхнього виконання. Для спрощення розрахунків в кінці стрілки можна вказувати ранні терміни закінчення робіт, а на початку - пізні терміни їхнього початку.

При побудові СГ необхідно керуватися наступними правилами:

• робота може з 'єднувати лише дві події;

• на графіку не повинно бути тупикових подій, тобто таких., із яких не виходить і в які не входить жодна робота;

• шлях не може проходити двічі через одну й ту ж саму подію.

Параметри сітьового графіку. Основні параметри СГ - це ранні й пізні терміни здійснення подій, ранні й пізні терміни початку й закінчення робіт, часткові й повні резерви часу здійснення подій та виконання робіт, тривалість критичного шляху.

Ранній термін здійснення події характеризує найбільш ранній із можливих термін, необхідний для виконання всіх робіт, які передують даній події. Він визначається за найбільшим значенням раннього терміну закінчення передуючих робіт. Для подій, яким не передують ніякі роботи, ранні терміни їхнього здійснення дорівнюють нулю.

Пізній термін здійснення події являє собою допустимий термін її настання за умови збереження загальної тривалості сіті й визначається за найменшим значенням пізнього початку робіт, які будуть виконані після здійснення події. Пізній термін здійснення кінцевої події дорівнює тривалості критичного шляху, або, інакше кажучи, ранньому терміну здійснення цієї події.

Ранній початок будь-якої роботи рівний ранньому терміну здійснення передуючої їй події.

Раннє закінчення роботи визначається сумою раннього терміну здійснення передуючої їй події та тривалістю даної роботи.

Пізній початок роботи дорівнює різниці пізнього терміну початку наступної події та тривалості самої роботи.

Пізнє закінчення роботи характеризує найбільш пізній термін її можливого виконання, тобто - це час її закінчення за умови, що вона розпочата в пізній термін. Його визначають за значенням пізнього терміну здійснення наступної події, або за найменшою величиною пізнього початку наступних робіт.

Співставляючи ранні та пізні терміни виконання робіт, виявляємо ті з них, які "лежать" на критичному шляху, й резерви часу. Роботи, які "лежать" на критичному шляху, не мають резервів часу й для них ранні та пізні терміни їхнього початку, а також ранні та пізні терміни їхнього закінчення співпадають.

Повний резерв часу виконання роботи - це час, на який можна перенести початок роботи або збільшити її тривалість без зміни загального терміну прийняття рішення. Його знаходять як різницю пізнього та раннього терміну початку роботи або пізнього та раннього теміну її закінчення.

Частковий резерв часу виконання роботи - це час, на який можна перенести її початок або збільшити ЇЇ тривалість без зміни раннього терміну початку наступних робіт. Його знаходять як різницю раннього терміну початку наступних робіт і раннього закінчення даної роботи.