- •2. Основні закони та категорії
- •3. Основні види та типи управління
- •1. Поняття організації як ситеми
- •2. Макро- та мікросередовище організацій
- •Фактори зовнішнього середовища
- •3. Правові основи менеджменту
- •4. Класифікація підприємств
- •1. Розвиток світової управлінської думки до хіх ст.
- •2. Витоки та джерела упралінської думки в україні
- •3. Наукові школи менеджменту
- •1. Школа наукового управління
- •2. Класична школа менеджменту (або школа адміністративно-бюрократичного підходу)
- •3. Школа людських відносин
- •VI. Школа соціальних систем
- •Кількісна школа (або нова школа)
- •2. Організаційно-адміністративні методи менеджменту
- •3.Соціально-психологічні методи менеджменту
- •4. Правові методи менеджменту
- •2.Сутність комунікацій. Комунікаційний процес
- •3. Інформаційні системи менеджменту
- •4. Матеріально-технічна база інформаційної діяльності
- •Тема 6. Функції і технологія менеджменту. Планування як загальна функція менеджменту план
- •2. Зміст функції «планування»
- •1. Сильні позиції організації:
- •1. Встановлення цілей аналізу конкурентоспроможності:
- •2. Аналіз ринку та потенційних покупців:
- •3. Вибір бази порівняння для оцінки конкурентоспроможності товару:
- •4. Встановлення переліку порівнювальних параметрів.
- •3. Методи організаційного планування
- •4. Аналіз матриці бкг
- •2. Побудова організацій
- •3. Аналіз та оінювання організаційних структур управління
- •Класифікація теорій мотивації
- •Характеристика змістових мотиваційних теорій
- •3. Характеристика змістових терорій мотивацій
- •4. Характеристика процесуальних теорій мотивацій
- •5. Матеріальне стимулювання праці
- •Тема 9. Управлінський контроль план
- •Сутність, види та основні завдання контролю
- •2. Процес контролю та його зміст
- •3. Шляхи підвищення ефективності контролю
- •1. Сутність та основні види контролю
- •1. 3А змістом: фінансовий, виробничий, маркетинговий та ін.
- •2. За етапами виробничо-господарської діяльності: попередній,
- •3. За рівнем централізації контролю: централізований та децентралізований.
- •2. Процес контролю та його зміст
- •3. Шляхи підвищення ефективності контролю
- •2. Керівництво. Форми влади
- •3. Типи конфліктів. Методи розв’язання конфліктів
- •Суть та причини стресу.
- •Тема 11. Процес вироблення і реалізації управлінських рішень план
- •2. Класифікація рішень
- •3. Методи прийняття рішень
- •4. Технологія прийняття управлінських рішень
- •Знаходять можливу область і характер рішення.
- •Визначають тип рішення задачі.
- •Проводять пошук крайніх варіантів рішення.
- •Формулюють альтернативні варіанти рішень, розташовані між найгіршими і найкращими варіантами.
- •5. Оцінюють ймовірність реалізації альтернативних варіантів рішень.
- •Тема 12. Організаційні зміни, організаційний розвиток і ефективність менеджменту план
- •1. Організаційні зміни та організаційний розвиток як об’єкти управління
- •Ефективність менеджменту
- •Основні складові антикризового управління діяльністю підприємства
- •4. Роль і значення санації в запобіганні банкрутства підприємств
3. Правові основи менеджменту
Організація (підприємство) має діяти та господарювати в межах законодавства, що регулює всі напрямки її (його) діяльності. З великої кількості юридичних актів визначальними є Закон України «Про підприємства України», який ухвалено сесією Верховної Ради України 27 березня 1991 р., статут підприємства, колективний договір.
Закон «Про підприємства України» регламентує діяльність різних видів підприємств; визначає види та організаційні форми, правила їх створення й ліквідації, механізм здійснення ними підприємницької діяльності; чітко фіксує їхні права та відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини з іншими суб'єктами господарювання і державою.
Будь-яка організація (підприємство) може бути створена:
відповідно до рішення засновника;
в разі примусового поділу іншої організації згідно з чинним антимонопольним законодавством;
через відокремлення зі складу існуючої організації, через рішення трудового колективу і за згодою власника майна.
Кожна створена організація (підприємство) підлягає державній реєстрації за місцем перебування у відповідній виконавчій установі за певну платню. Для цього необхідно подати до органу місцевої влади заяву, рішення засновника про створення, статут та інші визначені Кабінетом Міністрів України документи.
Організація (підприємство) може бути ліквідована (реорганізована) у випадках: прийняття відповідного рішення власником майна, визначення її банкрутом, заборони діяльності за невиконання встановлених законодавством умов.
Ліквідація здійснюється ліквідаційною комісією, створеною власником або вповноваженим ним органом, а за умов банкрутства - судом чи арбітражем. Про таку акцію повідомляється в пресі з визначенням терміну щодо претензій до організації, яка ліквідується. Ліквідаційній комісії необхідно оцінити наявне майно, розрахуватись з кредиторами, скласти і передати власнику ліквідаційний баланс.
Організація вважається ліквідованою (реорганізованою) з моменту виключення її з державного реєстру України.
Управління організацією здійснюється відповідно до статуту на засаді поєднань прав власника майна і принципів самоврядування трудового колективу. Власник здійснює управління безпосередньо або через уповноважений ним органи. Управлінські права можуть бути делеговані раді організації (правлінню). Вищим керівним органом організації (підприємства, фірми) є загальні збори (конференція) власників майна, а виконавчі функції здійснює правління.
Організація самостійно визначає структуру управління, встановлює штати функціональних, виробничих та інших підрозділів. Власник безпосередньо призначає керівника організації. З керівником укладається контракт (договір, угода), що визначає термін найму, права, обов'язки і відповідальність, умови матеріального забезпечення та звільнення з посади. Керівник призначає й звільняє з посади своїх заступників, керівників і спеціалістів структурних підрозділів.
Трудовий колектив організації діє за принципами самоврядування. Він має конкретні повноваження щодо вирішення широкого кола питань з господарської та соціальної діяльності: розглядає, затверджує або бере участь у проекті колективного договору, наданні соціальних пільг певним категоріям персоналу, мотивації продуктивної праці. Сторони, які укладали трудовий договір і підписали його, повинні не менше двох разів на рік взаємозвітуватися щодо його виконання на зборах (конференції трудового колективу).
Трудовий колектив, в якому частка держави або місцевого органу влади у вартості майна перевищує 50 відсотків, має право спільно із засновником або власником розглядати зміни у статуті та доповненні до нього, визначити умови найму керівника, приймати рішення щодо надання приміщень в оренду.
Будь-яка організація діє на підставі власного статуту, тобто певного зібрання обов'язкових правил, що регулюють її індивідуальну діяльність, взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання. У статуті визначається: точне найменування та місцезнаходження; власники або засновники; основна місія й цілі діяльності; органи управління та порядок їхнього формування; повноваження трудового колективу та його виробничих органів; джерела та порядок утворення майна; умови реорганізації і припинення існування.
Правові відносини здійснюються за допомогою юридичного та комерційного права. До юридичних прав відноситься право на освіту, відпочинок, роботу тощо. Комерційні права - це право на укладання угод (наприклад, купівлі-продажу майна). Комерційні права мають особи з 18 років. Діти віком з 7 до 18 років мають обмежене комерційне право (їхні інтереси представляють опікуни).