5. Суть та причини стресу.

УПРАВЛІННЯ,СПРЯМОВАНЕ НА ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ

Стрес - це стан напруги, який виникає у людини під впливом сильної дії. Основною причиною стресу є зміни, нововведення, кі­лькість яких у сучасних умовах збільшилась. Будь-які зміни, навіть позитивні (наприклад, підвищення статусу робітника) порушує ба­ланс нашого оточення, до підтримки якого ми прагнемо.

Стрес - явище розповсюджене. Його можуть викликати як фак­тори, що пов'язані з впливом організації на свого співробітника, так і чинники, що зумовлені особистим життям людини, його світо­сприйняттям і менталітетом. За цими ознаками і розглянемо причи­ни стресу, розподіливши їх на особові та організаційні.

Організаційні фактори можна умовно розподілити на п'ять підгруп:

1. невідповідність між змістом праці і можливостями конкретного працівника. На практиці це надто велике, надмірне завантаження, безліч невідкладних обов'язків чи надто мале, незначне навантаження, що залишає багато вільного часу. Обидві такі ситуації небажані. В першому випадку людина швидко втомлюється, у неї виникає відчуття незадоволення працею, змістом роботи чи колективом; у другому — зайвий час, що залишається не йде на користь організації, а виконавець не сприймає серйозно свою працю, роль в організації, значимість і перебуває у стані пошуку «справжньої справи»;

2. конфлікт ролей, коли до працівника одночасно ставляться протилежні чи взаємовиключні вимоги. Сюди належить також і ситуація, коли людина отримує розпорядження «через голову» безпосереднього функціонального керівника;

3. будь-яка невизначеність (обов'язків, повноважень, пільг, можливостей, ролі та ін.), тобто ситуація за якої працівник не володіє повною, достатньою чи достовірною інформацією про те, чого від нього чекають чи у яких умовах йому доведеться діяти;

4. нецікава, монотонна робота. При застосуванні конвеєрного виробництва,коли праця суттєво стандартизована чи вид діяльності вузько спеціалізований, постійно стикаються з такими проблемами;

5. незадовільні фактори оточуючого середовища та гігієни - шум, пил, шкідливе випромінювання, забруднення, вібрація, освітлення у недопустимих межах, порушення температурного режиму, висока ймовірність вірусних чи професійних захворювань, загроза фізичних ушкоджень чи моральних травм.

Особові чинники надто суб'єктивні та індивідуальні для фор­мування в певні категорії. Під ними розуміють все те, що породжує депресію, агресивність і відчуття душевної кризи чи неспокою.

Виникнення стресу охоплює три етапи:

• появу початкової реакції подиву, тривоги, невміння розібрати­ся з ситуацією;

• виникнення суперечок, непорозумінь;

• настання фази виснаження, втоми.

Негативний вплив стресу можна ліквідувати за допомогою само­управління та застосування певних управлінських рішень. Для усу­нення стресу в процесі самоуправління працівник повинен:

• оцінити свій власний стан та результати діяльності;

• конкретизувати систему своєї роботи;

• не погоджуватись на нову роботу (завдання), якщо не завершена попередня;

• підтримувати доброзичливі стосунки з керів­ником;

• не погоджуватися з суперечними вимогами;

• доповідати керів­нику про нечіткість завдання;

• поліпшувати стосунки з членами колективу, формальними та неформальними групами;

• вміло органі­зовувати свій відпочинок;

• вивчати відповідну літературу та отрима­ні знання застосовувати на практиці.

Для управління стресами менеджеру можна запропонувати:

• вив­чати особливості характеру, ставлення до праці своїх підлеглих;

• вибирати тип і обсяг робіт відповідно до здібностей працівників;

• надавати працівникам повну характеристику майбутньої роботи;

• доз­воляти працівникам 152івації152вано відмовлятися від роботи;

• вміло пояснювати необхідність виконання роботи;

• приймати оптимальні рішення; визначати чіткі зони повноважень;

• удосконалювати кому­152івації;

• використовувати стиль керівництва відповідно до ситуації;

• не приховувати виробничо-господарської інформації.

Питання для обговорення

1. Сутність, поняття та загальна характеристика керівництва.

2. Лідерство, вплив, влада та їх характеристика.

3. Теорії лідерства та їх характеристика.

4. Форми влади та їхня роль в досягненні мети організації.

5. Особливості системи керівництва через структуру та увагу до підлеглих.