- •2. Основні закони та категорії
- •3. Основні види та типи управління
- •1. Поняття організації як ситеми
- •2. Макро- та мікросередовище організацій
- •Фактори зовнішнього середовища
- •3. Правові основи менеджменту
- •4. Класифікація підприємств
- •1. Розвиток світової управлінської думки до хіх ст.
- •2. Витоки та джерела упралінської думки в україні
- •3. Наукові школи менеджменту
- •1. Школа наукового управління
- •2. Класична школа менеджменту (або школа адміністративно-бюрократичного підходу)
- •3. Школа людських відносин
- •VI. Школа соціальних систем
- •Кількісна школа (або нова школа)
- •2. Організаційно-адміністративні методи менеджменту
- •3.Соціально-психологічні методи менеджменту
- •4. Правові методи менеджменту
- •2.Сутність комунікацій. Комунікаційний процес
- •3. Інформаційні системи менеджменту
- •4. Матеріально-технічна база інформаційної діяльності
- •Тема 6. Функції і технологія менеджменту. Планування як загальна функція менеджменту план
- •2. Зміст функції «планування»
- •1. Сильні позиції організації:
- •1. Встановлення цілей аналізу конкурентоспроможності:
- •2. Аналіз ринку та потенційних покупців:
- •3. Вибір бази порівняння для оцінки конкурентоспроможності товару:
- •4. Встановлення переліку порівнювальних параметрів.
- •3. Методи організаційного планування
- •4. Аналіз матриці бкг
- •2. Побудова організацій
- •3. Аналіз та оінювання організаційних структур управління
- •Класифікація теорій мотивації
- •Характеристика змістових мотиваційних теорій
- •3. Характеристика змістових терорій мотивацій
- •4. Характеристика процесуальних теорій мотивацій
- •5. Матеріальне стимулювання праці
- •Тема 9. Управлінський контроль план
- •Сутність, види та основні завдання контролю
- •2. Процес контролю та його зміст
- •3. Шляхи підвищення ефективності контролю
- •1. Сутність та основні види контролю
- •1. 3А змістом: фінансовий, виробничий, маркетинговий та ін.
- •2. За етапами виробничо-господарської діяльності: попередній,
- •3. За рівнем централізації контролю: централізований та децентралізований.
- •2. Процес контролю та його зміст
- •3. Шляхи підвищення ефективності контролю
- •2. Керівництво. Форми влади
- •3. Типи конфліктів. Методи розв’язання конфліктів
- •Суть та причини стресу.
- •Тема 11. Процес вироблення і реалізації управлінських рішень план
- •2. Класифікація рішень
- •3. Методи прийняття рішень
- •4. Технологія прийняття управлінських рішень
- •Знаходять можливу область і характер рішення.
- •Визначають тип рішення задачі.
- •Проводять пошук крайніх варіантів рішення.
- •Формулюють альтернативні варіанти рішень, розташовані між найгіршими і найкращими варіантами.
- •5. Оцінюють ймовірність реалізації альтернативних варіантів рішень.
- •Тема 12. Організаційні зміни, організаційний розвиток і ефективність менеджменту план
- •1. Організаційні зміни та організаційний розвиток як об’єкти управління
- •Ефективність менеджменту
- •Основні складові антикризового управління діяльністю підприємства
- •4. Роль і значення санації в запобіганні банкрутства підприємств
2. За етапами виробничо-господарської діяльності: попередній,
поточний та завершальний.
Попередній контроль здійснюють на вході в систему організації на основі встановлених правил, процедур, норм поведінки тощо. Цей вид контролю використовують щодо людських (трудових), матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних та інших ресурсів.
Поточний контроль реалізується в процесі виробничо-господарської діяльності. Його характеризують такі особливості: управлінська необхідність; наявність мети, спрямованість на конкретні робочі місця; використання зовнішніх ресурсів для внутрішнього споживання організації; націленість на всі види діяльності організації.
Завершальний контроль здійснюють на виході із системи організації. Він необхідний для виявлення рівня досягнутих результатів в організації, забезпечення мотивації (наприклад, при оплаті праці, преміюванні тощо).
Для підвищення ефективності кожного із видів контролю доцільно їх реалізовувати стосовно конкретних видів ресурсів.
3. За рівнем централізації контролю: централізований та децентралізований.
Централізований контроль постає як цілеспрямована діяльність спеціалізованих контрольних служб, заснована на використанні суворих правил, інструкцій, жорстких нормативів. Його особливістю є послідовний, спрямований на суб'єкт вплив «зверху до низу»; здебільшого йому властива закритість інформації.
Децентралізований контроль ґрунтується на соціальних нормах, цінностях, традиціях, корпоративній культурі. Значною мірою він зорієнтований на самоконтроль та внутрігруповий контроль, що здійснюються на засадах соціальної взаємодії. Йому властива прозорість інформації про цілі, засоби, терміни проведення контролю. He менш важливою його особливістю є і забезпечення двостороннього впливу.
2. Процес контролю та його зміст
Процес контролю включає три етапи:
розробку стандартів і критеріїв
зіставлення їх з реальними результатами дальності організації
здійснення необхідних коригувальних дій
На кожному етапі реалізується комплекс різних заходів. Етапи процесу контролю наведені на рис.9.1.
I
II
III
Рис.9.1. Етапи процесу контролю
Стандарти розробляють на основі цілей організації, сформульованих у процесі стратегічного планування. Вони характеризуються існуванням часового періоду, протягом якого має бути виконана робота, і конкретного критерію (показника), відносно якого можна оцінити стан виконання роботи.
Подібні показники дають змогу керівництву зіставити реально виконану роботу із запланованою і дати відповідь на питання, що слід зробити, щоб досягти запланованих цілей, і що залишилося невиконаним.
Другий етап процесу контролю полягає в порівнюванні фактично досягнутих результатів із встановленими стандартами. На цьому етапі менеджер повинен визначити, наскільки досягнуті результати відповідають встановленим стандартам, а також, наскільки прийнятні або відносно безпечні виявлені відхилення від стандартів.
Невеликі (припустимі) відхилення суттєво не впливають на діяльність підприємства. Тому менеджер має визначити неприпустимі відхилення від стандартів.
Третій етап процесу контролю передбачає ситуацію, коли менеджер повинен вибрати одну з трьох ліній поведінки - нічого не розпочинати, усунути відхилення, переглянути стандарт.
Якщо порівняння фактичних результатів зі стандартами свідчить про те, що встановлені цілі досягаються або фактичні параметри функціонування системи не перевищують припустимих відхилень, ніяких заходів не вживають.
Якщо відхилення перевищують припустимі, їх потрібно усунути. У випадках, коли відхилення пов'язані з нереалістичністю цілей і стандартів, останні підлягають перегляду.
Рекомендації щодо поведінки для проведення ефективного контролю:
• встановлюйте двостороннє спілкування. Люди повинні знати, що стандарти, які використовуються для оцінювання їхньої діяльності, дійсно достатньо повно і об'єктивно відображають їх роботу. Якщо в підлеглого виникають якісь проблеми із системою контролю, то в нього повинна бути можливість відкрито обговорити їх, не боячись, що керівництво ображатиметься на це.
• уникайте надмірного контролю. Керівництво не повинне перевантажувати своїх підлеглих численними формами контролю, оскільки вони будуть поглинати всю їхню увагу.
• встановлюйте жорсткі, але такі, яких можна досягти, стандарти. Чіткий і ясний стандарт створює мотивацію вже тим, що точно говорить працівникам, чого чекає від них організація, але ці цілі повинні бути реальними.
• винагороджуйте за досягнення стандарту. Це буде мотивувати співробітників на повну самовіддачу на користь організації.
