- •Відкриття вірусів д. Й. Івановським.
- •Відкриття бактеріофагів.
- •Нобелівські лауреати в області вірусології.
- •Розвиток вірусології у другій половині XX ст.
- •Особливості вірусів як біологічних об'єктів.
- •Роль вірусів в інфекційній патології рослин, тварин і людини.
- •Методи виділення вірусів.
- •Культивування зоопатогенних вірусів.
- •Культивування бактеріофагів.
- •Культивування фітопатогенних вірусів.
- •Методи кількісного визначення вірусів.
- •Серологічні методи діагностики вірусних інфекцій.
- •Роль "швидких тестів" у лабораторній діагностиці вірусних інфекцій.
- •Експрес-методи у діагностиці вірусних інфекцій.
- •Структурна організація вірусів.
- •Хімічний склад вірусів.
- •Вірусні білки.
- •Вірусні нуклеїнові кислоти.
- •Етапи взаємодії вірусів з клітиною.
- •Адсорбція і проникнення вірусів у клітину.
- •Транскрипція вірусних рнк.
- •Реплікація геному рнк-вмісних вірусів.
- •Реплікація геному днк-вмісних вірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація ретровірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація ортоміксовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація параміксовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація рабдовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація філовірусів.
- •Т ранскрипція, трансляція і реплікація пікорнавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація аденовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація поксвірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація герпесвірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація гепаднавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація фікоднавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація тогавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація міовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація мікровірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація сіфовірусів.
- •Збирання та вихід вірусів з клітини.
- •Порядок herpesvirales.
- •Порядок caudovirales.
- •Порядок mononegavirales.
- •Порядок picornavirales.
- •44) Загальна характеристика бактеріофагів.
- •Взаємодія вірулентних бактеріофагів з клітиною.
- •Помірні фаги. Взаємодія з клітиною.
- •Ниткоподібні бактеріофаги з днк-геномом.
- •Бактеріофаги з рнк-геномом.
- •Цикли розвитку вірулентних та помірних бактеріофагів.
- •Фаг φх174 та механізм його взаємодії з клітиною.
- •Фаги qβ та ms2 та механізми їхньої взаємодії з клітиною.
- •Віруси архебактерій.
- •Загальна характеристика фітопатогенних вірусів.
- •Шляхи і механізми передавання фітопатогенних вірусів.
- •Симптоми захворювання рослин, заражених вірусами.
- •Внутрішньоклітинний розвиток фітопатогенних вірусів.
- •Будова та взаємодія з клітиною втм.
- •Віруси нижчих рослин і грибів.
- •Загальна характеристика вірусів людини і тварин.
- •Родина adenoviridae. Аденовірусні інфекції.
- •Родина baculoviridae.
- •Родина hepadnaviridae. Гепаднавірусні інфекції.
- •Родина herpesviridae. Герпесвірусні інфекції.
- •Родина iridoviridae.
- •Родина papillomaviridae. Папіломавірусні інфекції.
- •66) Родина parvoviridae. Дефектні парвовіруси.
- •67) Родина polyomaviridae.
- •68) Родина poxviridae. Поксвірусні інфекції.
- •Натуральна віспа.
- •Онкогенні поксвіруси.
- •69) Родина arenaviridae.
- •70) Родина astroviridae. Астровірусні інфекції.
- •71) Родина bunyaviridae.
- •72) Родина caliciviridae. Каліцивірусні інфекції.
- •73) Родина coronaviridae. Коронаврусні інфекції.
- •74) Родина filoviridae. Філовірусні інфекції.
- •Гарячка Марбург
- •Гарячка Ебола
- •75) Родина flaviviridae. Флавівірусні інфекції.
- •Жовта гарячка
- •Кліщовий енцефаліт
- •Японський енцефаліт
- •76) Родина orthomyxoviridae. Грип.
- •Вірус грипу а
- •Вірус грипу в
- •77) Родина paramyxoviridae. Параміксовірусні інфекції.
- •Парагрип.
- •Епідемічний паротит (свинка)
- •Респіраторно-синцитіальна інфекція (рс-інфекція)
- •78) Родина picornaviridae. Пікорнавірусні інфекції.
- •Вірусний гепатит а
- •79) Родина reoviridae. Реовірусні інфекції.
- •Ротавірусна інфекція
- •80) Родина retroviridae. Снід.
- •Вірус імунодефіциту людини
- •81) Родина rhabdoviridae. Рабдовірусні інфекції.
- •Сказ (водобоязнь)
- •82) Родина togaviridae. Тогавірусні інфекції.
- •Краснуха (червона висипка)
- •83) Роль вірусів у злоякісному трансформуванні клітин.
- •84) Онкогенні герпесвіруси та аденовіруси.
- •85) Онкогенні поксвіруси та папіломавіруси.
- •86) Загальна характеристика пріонів.
- •87) Гострі трансмісивні губкоподібні енцефалопатії.
- •88) Штамове різноманіття пріонів. Механізми пріонного переходу.
- •Пріони нижчих еукаріот.
- •Поширення пріонів у природі.
- •Загальна характеристика віроїдів. Таксономія віроїдів.
- •Захворювання рослин, спричинені віроїдами.
- •Віроїди рослин pospiviroidae.
- •Віроїди рослин avsunviroidae.
- •95) Охарактеризуйте три рівні захисту організму від вірусної інфекції.
- •96) Роль клітинних чинників у розвитку противірусного імунітету.
- •97) Роль гуморальних чинників у розвитку противірусного імунітету.
- •98) Загальнофізіологічні чинники противірусного імунітету.
- •99) Експериментальні методи оцінки антивірусних препаратів.
- •100) Мішені дії антивірусних препаратів.
- •101) Хіміотерапія вірусних інфекцій.
- •Інгібітори адсорбції та депротеїпізації
- •102) Противірусні вакцини.
Фаг φх174 та механізм його взаємодії з клітиною.
Бактеріофаг φХ174 – представлений одноланцюгово ДНК. Вірусний геном є кільцевий. Характерне явище перекривання генів (одна генна послідовність кодує більше ніж один білок). Протягом інфікування цей фаг абсорбується на ліпосахариді зовнішньої мембрани клітинної стінки. Роздягання вірусу супроводжується реплікацією вірусного генома. Одноланцюговий ДНК-геном фага після проникнення в клітину перетворюється у дволанцюгову репліковану форму ДНК. Реплікована форма є замкнута, суперспіралізована, дволанцюгову молекула ДНК. В її утворенні беруть участь РНК-праймаза, ДНК-полімераза, лігаза і гідраза – клітинно-кодуючі білки, задіяні в перетворенні ДНК фага в ре плікативну форму.Реплікація починається з одного або багатьох специфічних ініціюючих сайтів в одно ланцюговій кільцевій ДНК. РНК-праймаза синтезує короткий РНК-праймердля ініціації реплікації цієї ДНК.
ДНК реплікація відбувається в замкненій, кільцевій ДНК, формуючи повну повну дволанцюгову ре плікативну форму. ДНК-реплікація відбувається напівконсервативним шляхом. Реплікативну форму використовують для синтезу фагової мРНК. Фагова мРНК починає синтезуватися на декількох промоторах на ре плікативній формі і термінуватися декількома сайтами. Полігенна мРНК транслює різні фагові білки, включаючи білок А, який бере участь у формуванні одноланцюгових ДНК-геномів для фагового потомства.Лізис клітини-господаря відбувається під час виходу фагового покоління. Стимулюючий цим фагом лізис пригнічується за певних концентрацій MgSO4 середовища, або якщо клітини перед тим були вирощені в середовищі при рН більше7,4.
Фаги qβ та ms2 та механізми їхньої взаємодії з клітиною.
MS2 – одноланцюгова РНК.Після проникнення і роздягання РНК взаємодіє з рибосомами клітини господаря, де транслюються 4 білки:білок А, білок оболонки, білок лізису і РНК-репліказа. Фагова РНК, яка є +ланцюгом, може діяти як мРНК. Вона транскрибується фаговою РНК-полімеразою, що синтезує мінус-ланцюг РНК, використовуючи фагову РНК як матрицю. Молекула +РНК утворюється на –РНК. Нові +РНК ланцюги служать як мРНК для продовження синтезу фагового білка. Для синтезу білка оболонки найбільш доступний є АУГ – стартовий сайт. Ці молекули білка оболонки збільшуються кількісно і накопичуються навколо АУГ стартового сайту РНК, зупиняючи синтез РНК-реплікази.Для повного збирання фага потрібно 180 молекул оболонки. Лізис починається коли білок оболонки придатний для збирання фагової частинки. При зміні рамки зчитування, рибосоми проходять через білки оболонки і тоді відбувається зчитування гена лізису.Трансляція заважає передчасному лізису клітини. Лізис починається тоді коли білок оболонки придатний для збиранняфагової частинки.
Бактеріофаг Qβ – містить малу одноланцюгову РНК. Геном (+РНК ланцюг) використовується як матриця для для формування реплікаційної дволанцюгової форми, що має +ланцюг і комплементарний –РНК ланцюг. Коли РНК залежна РНК-полімераза використовує реплікативну форму як матрицю, продуктом є геномна +РНК, що йде в геном фагового покоління. Після збирання фага відбувається лізис клітини господаря, каналізований фагакодуючим літичним ферментом.