- •Відкриття вірусів д. Й. Івановським.
- •Відкриття бактеріофагів.
- •Нобелівські лауреати в області вірусології.
- •Розвиток вірусології у другій половині XX ст.
- •Особливості вірусів як біологічних об'єктів.
- •Роль вірусів в інфекційній патології рослин, тварин і людини.
- •Методи виділення вірусів.
- •Культивування зоопатогенних вірусів.
- •Культивування бактеріофагів.
- •Культивування фітопатогенних вірусів.
- •Методи кількісного визначення вірусів.
- •Серологічні методи діагностики вірусних інфекцій.
- •Роль "швидких тестів" у лабораторній діагностиці вірусних інфекцій.
- •Експрес-методи у діагностиці вірусних інфекцій.
- •Структурна організація вірусів.
- •Хімічний склад вірусів.
- •Вірусні білки.
- •Вірусні нуклеїнові кислоти.
- •Етапи взаємодії вірусів з клітиною.
- •Адсорбція і проникнення вірусів у клітину.
- •Транскрипція вірусних рнк.
- •Реплікація геному рнк-вмісних вірусів.
- •Реплікація геному днк-вмісних вірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація ретровірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація ортоміксовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація параміксовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація рабдовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація філовірусів.
- •Т ранскрипція, трансляція і реплікація пікорнавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація аденовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація поксвірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація герпесвірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація гепаднавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація фікоднавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація тогавірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація міовірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація мікровірусів.
- •Транскрипція, трансляція і реплікація сіфовірусів.
- •Збирання та вихід вірусів з клітини.
- •Порядок herpesvirales.
- •Порядок caudovirales.
- •Порядок mononegavirales.
- •Порядок picornavirales.
- •44) Загальна характеристика бактеріофагів.
- •Взаємодія вірулентних бактеріофагів з клітиною.
- •Помірні фаги. Взаємодія з клітиною.
- •Ниткоподібні бактеріофаги з днк-геномом.
- •Бактеріофаги з рнк-геномом.
- •Цикли розвитку вірулентних та помірних бактеріофагів.
- •Фаг φх174 та механізм його взаємодії з клітиною.
- •Фаги qβ та ms2 та механізми їхньої взаємодії з клітиною.
- •Віруси архебактерій.
- •Загальна характеристика фітопатогенних вірусів.
- •Шляхи і механізми передавання фітопатогенних вірусів.
- •Симптоми захворювання рослин, заражених вірусами.
- •Внутрішньоклітинний розвиток фітопатогенних вірусів.
- •Будова та взаємодія з клітиною втм.
- •Віруси нижчих рослин і грибів.
- •Загальна характеристика вірусів людини і тварин.
- •Родина adenoviridae. Аденовірусні інфекції.
- •Родина baculoviridae.
- •Родина hepadnaviridae. Гепаднавірусні інфекції.
- •Родина herpesviridae. Герпесвірусні інфекції.
- •Родина iridoviridae.
- •Родина papillomaviridae. Папіломавірусні інфекції.
- •66) Родина parvoviridae. Дефектні парвовіруси.
- •67) Родина polyomaviridae.
- •68) Родина poxviridae. Поксвірусні інфекції.
- •Натуральна віспа.
- •Онкогенні поксвіруси.
- •69) Родина arenaviridae.
- •70) Родина astroviridae. Астровірусні інфекції.
- •71) Родина bunyaviridae.
- •72) Родина caliciviridae. Каліцивірусні інфекції.
- •73) Родина coronaviridae. Коронаврусні інфекції.
- •74) Родина filoviridae. Філовірусні інфекції.
- •Гарячка Марбург
- •Гарячка Ебола
- •75) Родина flaviviridae. Флавівірусні інфекції.
- •Жовта гарячка
- •Кліщовий енцефаліт
- •Японський енцефаліт
- •76) Родина orthomyxoviridae. Грип.
- •Вірус грипу а
- •Вірус грипу в
- •77) Родина paramyxoviridae. Параміксовірусні інфекції.
- •Парагрип.
- •Епідемічний паротит (свинка)
- •Респіраторно-синцитіальна інфекція (рс-інфекція)
- •78) Родина picornaviridae. Пікорнавірусні інфекції.
- •Вірусний гепатит а
- •79) Родина reoviridae. Реовірусні інфекції.
- •Ротавірусна інфекція
- •80) Родина retroviridae. Снід.
- •Вірус імунодефіциту людини
- •81) Родина rhabdoviridae. Рабдовірусні інфекції.
- •Сказ (водобоязнь)
- •82) Родина togaviridae. Тогавірусні інфекції.
- •Краснуха (червона висипка)
- •83) Роль вірусів у злоякісному трансформуванні клітин.
- •84) Онкогенні герпесвіруси та аденовіруси.
- •85) Онкогенні поксвіруси та папіломавіруси.
- •86) Загальна характеристика пріонів.
- •87) Гострі трансмісивні губкоподібні енцефалопатії.
- •88) Штамове різноманіття пріонів. Механізми пріонного переходу.
- •Пріони нижчих еукаріот.
- •Поширення пріонів у природі.
- •Загальна характеристика віроїдів. Таксономія віроїдів.
- •Захворювання рослин, спричинені віроїдами.
- •Віроїди рослин pospiviroidae.
- •Віроїди рослин avsunviroidae.
- •95) Охарактеризуйте три рівні захисту організму від вірусної інфекції.
- •96) Роль клітинних чинників у розвитку противірусного імунітету.
- •97) Роль гуморальних чинників у розвитку противірусного імунітету.
- •98) Загальнофізіологічні чинники противірусного імунітету.
- •99) Експериментальні методи оцінки антивірусних препаратів.
- •100) Мішені дії антивірусних препаратів.
- •101) Хіміотерапія вірусних інфекцій.
- •Інгібітори адсорбції та депротеїпізації
- •102) Противірусні вакцини.
Серологічні методи діагностики вірусних інфекцій.
Імунологічні методи дослідження грунтуються на специфічній взаємодії антигенів і антитіл. Вони включають серологічні дослідження (серологічні реакції), до яких відносять реакції прямої взаємодії антигенів і антитіл сироватки крові in vitro. Імунологічні методи досліджень поділяють на реакції, що полягають у феномені аглютинації, преципітації, реакції за участю комплементу, реакції нейтралізації, реакції з використанням хімічних і фізичних методів.
Реакцію пасивної гемаглютинації - один із методів серодіагностики. Заснована на визначенні аглютинації еритроцитів, на поверхні яких фіксовані антигени. Застосовують для діагностування захворювань, спричинених вірусами грипу, аденовірусами, вірусом гепатиту В, вірусом кору, кліщового енцефаліту.
В основі реакції гальмування гемаглютинації (РГГ) лежить гальмування імунною сироваткою гемаглютинації еритроцитів вірусами. Вона слугує основним методом серодіагностування грипу, кору, краснухи, епідемічного паротиту, кліщового енцефаліту та інших вірусних інфекцій.
Реакції суть яких полягає у феномені преципітації. Преципітація (реакція осадження комплексу антигену з антитілом) відбувається в результаті взаємодії антитіл з розчинними антигенами. Найпростішим прикладом реакції преципітації є утворення в пробірці непрозорої смуги преципітації на межі нашарування антигена на антитіло.
Реакція зв 'язування комплемента (РЗК) дає змогу титрувати антигени або антитіла за ступенем фіксації комплемента комплексом антиген-антитіло. Ця реакція складається з двох фаз: взаємодія антигена з досліджуваною сироваткою крові (досліджувана система) і взаємодії досліджуваної сироватки з еритроцитами барана.При позитивній реакції в досліджуваній системі відбувається зв’язування комплемента, і тоді при додаванні сенсибілізованих антитілами еритроцитів гемолізу не спостерігається.
Реакція нейтралізації ґрунтується на здатності антитіл нейтралізувати деякі специфічні функції корпускулярних і розчинних антигенів. Різноманітні варіанти реакції нейтралізації застосовують у вірусології.
Реакції з використанням фізичних та хімічних міток: 1)Імунофлюорисценція – використовують мічені флюорохромом антитіла; 2)Непряма імунофлюорисценція – для виявлення комплексу антиген-антитіло за допомогою люмінесцентної імунної сироватки; 3) Імуноблотинг – для ідентифікації індивідуальних антигенів вірусів і антитіл до них у складних сумішах без попереднього очищення білків. Застосовують при діагностиці ВІЛ – інфекції.
Основне значення серологічних методів - це ретроспективна діагностика грипу та інших ГРВІ, що дозволяє побічно визначити спектр циркулюючих в людській популяції вірусів. Так само широко застосовуються серологічні методи і для оцінки поствакцинального імунної відповіді.
Роль "швидких тестів" у лабораторній діагностиці вірусних інфекцій.
Швидкі тести для діагностики інфекційних хвороб (вірусних гепатитів В і С , ВІЛ-інфекцій ,хламідіозу, сифілісу) – це прості використанні діагностичні набори , які дозволяють отримати результат дослідження протягом декількох хвилин. Вони є альтернативою використанню класичних діагностичних тест-систем, бо не потребують застосування дорогого устаткування і висококваліфікованого персоналу. Вони засновані на таких самих принципах імунологічних реакцій та застосуванні таких самих імунобіологічних продуктів, що і добре відомі класичні ІФА тест-системи. Їм притаманна висока чутливість та специфічність. Необхідні як для поодиноких досліджень, так і у великому їх потоці, коли потрібно швидко і недорого одержати результат.
Для експресного виявлення специфічних антигенів або антитіл досліджують або суцільну кров (з вени або пальця) або сироватку, або плазму крові. Зразки не можна заморожувати та розморожувати по декілька разів (зберігають при температурі +2-+8, та використовують протягом 2 днів).
За типом імунологічної реакції, яка лежить в основі створення тесту,та умов проведення дослідження сучасні швидкі тести можна розділити на декілька груп:
швидкі тести які є ДОТ-варіантом твердо фазного ІФА , при використанні яких тверду фазу з реагентом занурюють у досліджуваний зразок . Використовують коли необхідно швидко отримати результат поодиноких аналізів в діагностиці інфекційних хворобю( маркери гепатиту В,антитіла до ВІЛ 1\2);
другу групу складають імунохроматографічні тести, при використанні яких досліджуваний зразок наносять на поверхню твердої фази мембрани з нанесеним на неї реагентом. у різних швидких ІХА-тестах використовують наступні три типи антитіл: мобільні моноклональні антитіла; поліклональні антитіла; вторинні антитіла.
