Рекомендована література

[5; 18; 21;23; 24; 34;35; 38; 39;53; 84; 91; 93;96; 101; 102; 104, 120; 125; 167]

Запитання для самоконтролю

1. Як ви розумієте термін дистанційне навчання, дистанційна освіта?

2. Назвіть особливості дистанційної освіти.

3. Що Вам відомо про центр дистанційного навчання (навчально-консультаційного пункту)?

4. Хто такий тютор?

5. Які функції викладача в дистанційному навчанні?

6. Назвіть головні завдання слухача дистанційної освіти.

7. Де можна здійснити дистанційне навчання?

Тема 4. Основи інформаційної культури майбутніх педагогів

1. Інформація і суспільство. Відмінні риси інформаційного суспільства.

2. Інформаційна культура педагога.

3. Телекомунікаційні технології.

4. Новітні навчальні програми та їх типи.

Короткий виклад матеріалу

1. Інформація і суспільство

Найбільш значима проблема для освіти майбутнього – це інтеграція, створення єдиного освітнього та інформаційного простору.

Потрібно зауважити, що ця проблема буде вирішуватися через педагогічні та інформаційні технології, адже сьогодні людина стикається з величезним потоком інформації. Це – електронні засоби, у першу чергу Інтернет, компакт-диски, масова інформація.

Варто виділити важливі ознаки інформаційного суспільства:

• залучення до комп’ютеризації людей у найрізноманітніших сферах, з певним освітнім рівнем та індивідуальними інтересами;

• прискорення технологічного циклу знання-виробництво-навчання-знання, активне включення практичних знань у виробничий процес;

• масове тиражування професійних знань, які накопичуються у великих масштабах.

• на відміну від ери книгодрукування, знання зберігаються у готовій для автоматизованого пошуку «машинній формі», що створює необхідні технічні передумови для постійного розширення сфери практичного використання індустріальних методів;

• будь-який індивід, група людей, організація можуть отримувати комп’ютерну інформацію, необхідну для їх життєдіяльності та вирішення особистісних соціально значимих завдань. Для цього в суспільстві виробляється, функціонують інфраструктури, які забезпечують створення національних інформаційних ресурсів в обсязі, необхідному для підтримки постійно прискорюваного науково-технічного і соціально-історичного прогресу. Суспільство у стані виробляти всю необхідну для життєдіяльності інформацію і, перш за все, наукову.

Недостатнім сьогодні є орієнтація лише на передачу та засвоєння досвіду, накопиченого людством. Важливим є вміння самостійно здобувати знання, вміти працювати з інформацією, аналізувати її, бачити і вирішувати проблеми, які виникають перед кожним. Завдання інтелектуального та морального розвитку особистості сьогодні набули особливої актуальності. Не лише засвоєння знань, а й вміння їх творчого переосмислення – ось проблема, реалізація якої потребує принципово іншого погляду як на технологію навчання, так і на теорію.

Не актуальною сьогодні є парадигма «викладач-підручник-студент», у якій пріоритетною є діяльність викладання. Потрібна орієнтація на особистісно-орієнтований підхід до освіти, який розробляється у межах гуманістичного напряму в філософії, психології та педагогіці. На зміну їй повинна прийти нова парадигма освіти: «студент-підручник-студент», у якій пріоритет повинен бути за самостійною пізнавальною діяльністю студента. Організація особистісно-орієнтованого навчання вимагає високого професіоналізму з боку педагога. Таким чином, стратегічний напрям розвитку освітніх систем у сучасному суспільстві очевидний: інтелектуальний і моральний розвиток людини на основі залучення її у різноманітну самостійну цілеспрямовану діяльність у різних сферах знань.

Серед актуальних педагогічних технологій сьогодні слід визначити такі, які були б своїми функціями адекватні специфіці особистісно-орієнтованого, гуманістичного підходу (наприклад, про технології навчання у співпраці (cooperative learning), метод проектів, різнорівневе навчання, модульне навчання).

Це не означає, що методи і технології традиційного навчання відкидаються. В педагогіці та дидактиці слід бути обережним і шукати місце найбільш продуктивним формам, методам досягнення поставлених цілей.