5. Використання мультимедіа-курсів у навчальному процесі

У навчальному процесі використання мультимедіа здійснюється за допомогою:

• педагогічного спілкування викладача зі студентом в аудиторії, або з використанням електронних засобів зв'язку;

• спілкування тютора зі студентом в аудиторії, або з використанням електронних засобів зв'язку;

• самостійної роботи студента з навчальними матеріалами.

Як правило, навчання здійснюється за індивідуальним календарним графіком, складеним на основі індивідуального навчального плану за умови дотримання освітнього стандарту.

Застосування інформаційних технологій дозволяє змінити способи використання навчального матеріалу, традиційно здійснюваного під час лекцій, за допомогою спеціально розроблених мультимедіа-курсів. При цьому якість засвоєння теоретичного матеріалу, читання лекцій, може бути досягнута за рахунок створення комп'ютерних навчальних програм і використання телекомунікацій в навчальному процесі.

При підготовці мультимедіа-курсів можуть бути використані наступні типи мультимедіа-додатків:

• анімація – динамічна графіка, заснована на застосуванні різних динамічних візуальних ефектів (рухомі картинки, виділення кольором, шрифтом окремих елементів схем/таблиць і  т.п.). Анімацію зручно використовувати для моделювання дослідів, для аудіювання тощо;

• аудіододаток – аудіозапис, з невеликими монологічними коментарями викладача до деяких схем, таблиць, ілюстрацій і т.д. При цьому схеми і таблиці можуть бути забезпечені ефектом анімації (елемент схеми/таблиці, про який говорить викладач, виділяється під час прослуховування тексту). Авторські аудіокоментарі дозволяють додати матеріалу емоційне забарвлення, а іноді (якщо це педагогічно обгрунтовано) і продублювати текст, підкреслюючи його важливість. Ефективним засобом представлення навчальної інформації може служити і слайд-шоу – відеоряд з синхронним звуковим супроводом.

• відеолекція – відеозапис лекції, що читається автором курсу. Доцільним є запис невеликої за об'ємом лекції (не більше 20 хвилин), тематика якої дозволяє тим, що навчаються, познайомитися з курсом і його автором (ввідна відеолекція), з певними питаннями курсу (тематична відеолекція). Відеолекція активізує «особистий» чинник в навчанні. Підібрана автором і переведена в електронну форму первинна навчальна інформація (текст, графіка і мультимедіа) повинна бути скомпонована відповідно до ідей автора в інтерактивні навчальні кадри так, щоб, з однієї сторони, студент мав можливість сам вибирати темп і, в певних межах, послідовність вивчення матеріалу, а з іншої – процес навчання залишався керованим. Цей етап – побудова технологічного сценарію курсу – є найбільш відповідальним;

• мультимедіа-лекція.

Для самостійної роботи над лекційним матеріалом можуть бути розроблені інтерактивні комп'ютерні навчальні програми. Це навчальні посібники, в яких теоретичний матеріал, завдяки використанню мультимедіа-засобів, структурований так, що кожен студент може вибрати для себе оптимальну траєкторію вивчення матеріалу, зручний темп роботи над курсом і спосіб вивчення, максимально відповідний психофізіологічним особливостям його сприйняття.

Навчальний ефект в таких програмах досягається не тільки за рахунок змістовної частини та інтерфейсу, але й за рахунок використання, наприклад, тестуючих програм, що дає можливість студенту оцінити ступінь засвоєння ним теоретичного навчального матеріалу.

• традиційні аналогові навчальні видання: електронні тексти лекцій, опорні конспекти, методична допомога для вивчення теоретичного матеріалу і т.д.

Наступним видом навчальної діяльності є практичні заняття – форма організації навчального процесу, спрямована на закріплення теоретичних знань шляхом обговорення першоджерел і розвязання певних завдань, під керівництвом викладача. Використання інформаційних технологій вимагає зміни характеру організації практичних занять і посилення їх методичної забезпеченості.

Практичні заняття з розв’язанням завдань можуть бути проведені за допомогою електронного підручника або бази даних, в яких зібрані типові і унікальні завдання всіх основних тем навчального курсу. При цьому електронний підручник може одночасно виконувати функції тренажера, оскільки з його допомогою можна усвідомити зв'язок між отриманими теоретичними знаннями і конкретними проблемами, на розв’язання яких вони можуть бути направлені.

Лабораторні роботи дозволяють об'єднати теоретико-методологічні знання і практичні навички студентів в процесі науково-дослідної діяльності. Лабораторна робота – форма організації навчального процесу, спрямована на отримання навичок практичної діяльності шляхом роботи з матеріальними об'єктами або наочністю з курсу.

Однією з основних організаційних форм навчальної діяльності у ВНЗ є семінарські заняття, які формують дослідницький підхід до вивчення навчального і наукового матеріалу. Теоретичний характер семінарських занять визначає специфіку вживання мультимедіа-курсів, які повинні бути представлені в текстовому вигляді.

До електронних дидактичних засобів можна віднести наступні: хрестоматія, збірка документів і матеріалів, опорні конспекти лекцій, електронний підручник, навчальний посібник і т.д.

Варто згадати навчально-методичні видання допоміжного (довідкового) характеру, за допомогою яких можна отримувати консультативну допомогу. До їх числа слід віднести мультимедійні видання: енциклопедії, словники, хрестоматії, довідники і т.п.

Отже, впровадження в навчальний процес інформаційних технологій вимагає, по-перше, підтримки викладацького складу, по-друге, дає позитивний результат, по-третє, збільшується частка самостійної роботи студентів.