Науково-інформаційні центри України

Книжкова палата України (Київ) htm//www.ukrbook.net

Український лінгвістичний портал htm//www.ulif.mon.gov.ua

Наукові установи України

Національна академія наук України htm//www.nas.gov.ua

Українська академія аграрних наук htm // www.uaan.kiev.ua

Академiя педагогiчних наук України htm // www.apsu.org.ua

Рада національної безпеки і оборони України htm // www. rainbov.gov.ua

Органи державної влади України

Верховна Рада України htm //portal.rada..gov.ua

Президент України htm // www.president.gov.ua

Кабінет Міністрів України htm // www.kmu.gov.ua

Додаток б

Схема використання Інтернету викладачем

1. Педагог планує свої уроки із залученням ресурсів Інтернет. Необхідно вибрати курси, теми, при вивченні яких Інтернет-ресурси , які найорганічніше підійдуть до процес навчання, і, відповідно, буде досягнутий максимальний освітній ефект.

2. Викладачеві необхідно заздалегідь знайти оптимальні ресурси і скласти для дітей список Webів, з якими їм треба ознайомитися, виконуючи завдання вчителя.

На цьому етапі роботи доречною є спільна діяльність педагога і бібліотекаря. Крім того, в ході такої діяльності можливе створення бібліотекарями довідкового порталу з Web-адресами тем, предметів, специфічних завдань, що виконуються в школі. Підсумковим продуктом діяльності бібліотекарів при вивченні, використанні і систематизації Інтернет-ресурсів може бути створення Webбібліографіи.

Наочна специфіка Webбіблиографії надасть значну допомогу вчителям і студентам в досягненні поставлених освітніх завдань.

Можлива побудова уроку (або навіть блоку занять) на основі одного сайту, якщо його інформаційне поле достатнє для цього. Доцільно це і у тому випадку, коли підготовка студентів недостатня для розширеного пошуку.

3. Викладач, пояснивши певну тему, дає завдання, для виконання якого необхідно звернутися до вчительського списку Webів, ознайомитися з Інтернет-ресурсами. Заздалегідь вчителеві необхідно визначити складність завдань, їх об'єм, величину шкільних груп (можлива й індивідуальна робота студента). Істотно, щоб знайдена в Мережі інформація була відсутня в традиційних джерелах. Дуже важливим на цьому етапі є допомога педагога.

Окрім пошуку інформації за завданням викладача, можна запропонувати й інший вид роботи з ресурсами Мережі, складніший. Даючи список Web-сайтів, які треба відвідати, педагог просить ознайомитися з представленою там інформацією і дати оцінку сайтам. Відповісти на запитання: які ресурси, з представлених для вивчення найкращі? Цей вид завдання вимагає не просто знаходження інформації, але й ухвалення рішення, висловлення своєї думки і її обґрунтування. Сфера діяльності студентів у цьому випадку повинна бути наступною:

• оцінити Web-сайт, постаратися визначити якість і правдоподібність інформації;

• використовувати довідкові видання;

• порівняти одні і ті ж теми за різними джерелами;

• застосувати дослідницьку стратегію, систему пошуку інформації відповідно до завдань;

• систематизувати роботу;

• відкоректувати посилання на використані джерела.

Типи Інтернет-проектів:

• міжнародний обмін: online листування, інформаційні зустрічі і акції, співпраця для вирішення проблем, електронні консультації і виступи експертів;

• інформаційні зустрічі та акції: обмін даними між учасниками проекту, електронні публікації, створення баз даних.