4. Планування змісту навчального проекту і етапи його проведення

Метод проектів вимагає певних вимог у використанні:

1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, що вимагає розв’язання шляхом дослідницького пошуку .

2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів .

3. Структуризація змістовної частини проекту (з вказівкою поетапних результатів).

4. Використання дослідницьких методів, що передбачають певну послідовність дій:

• визначення проблеми і її завдань дослідження (використання в ході сумісного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого столу»);

• висунення гіпотез їх розв’язання;

• обговорення методів дослідження (статистичних методів, експериментальних, спостережень, ін.);

• обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентацій, захисту, творчих звітів, переглядів, ін.).

• збір, систематизація і аналіз отриманих даних;

• підбиття підсумків, оформлення результатів, їх презентація;

• висновки, висунення нових проблем дослідження.

5. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів.

Слід зупинитися і на загальних підходах до структуризації проекту:

1. Починати треба з вибору теми проекту, його типу, кількості учасників, вибору вікової категорії.

На початковому етапі студенти поділяються на міні-групи з 4-6 чоловік, визначають для себе ключові питання і обговорюють план роботи індивідуально або в групі. Вони продумують шляхи проведення своїх досліджень: анкетування, дослідів, відеозаписів, зборі статистичних даних, взірців, обробку зібраних відомостей, про те, як будуть оформленні результатів дослідження.

Обговорення джерел інформації, питань захисту авторських прав (як знайти джерела інформації з теми дослідження – в Інтернеті або мультимедійній енциклопедії (наприклад, книги (які?), інтерв'ю (з ким?), опитування (кого?), веб-сайти (які?), мультимедіа видання (які?), відеофрагменти (де взяти і як отримати авторські права?). Під час обговорення інформаційних джерел необхідно зупинитися на достовірності джерел інформації.

Самостійна робота студентів у групах, обговорення завдання кожного (наприклад, результатом обговорення повинен бути план з точною вказівкою, хто за що відповідає, і терміни виконання). Роль викладача – консультування, допомога, спрямованість студентів у методично потрібне русло.)

2. Далі необхідно продумати можливі варіанти розв’язання проблем, які важливо досліджувати в рамках наміченої тематики. Самі ж питання вивчаються з подачі викладача (навідні питання, ситуації, сприяючі визначенню проблем, відеоряд з тією ж метою, і т.д.). Тут потрібно використати метод «мозкового штурму» з подальшим колективним обговоренням.

3.Наступний етап – розподіл завдань у групах, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень, висунення гіпотез вирішення проблем.

4. Вагомою є самостійна робота за індивідуальними або груповими дослідницькими, творчими завданнями, проміжні обговорення отриманих даних в групах (на заняттях в науковому товаристві, у групі, у бібліотеці, медіатеці, ін.).

7. Важливим є захист проектів, опонування. Захист отриманих робіт відбувається до 4 хвилин. Далі – відповіді на питання. При цьому присутні всі учасники проекту.

8. І останній етап – колективне обговорення, експертиза, оцінювання результатів проекту [141].

Рекомендується наперед розробити оцінні листи на основі Критеріїв оцінювання (див. додаток В, додаток Д. ). При чому група оцінює роботу кожного учасника. Викладач оцінює роботу груп вцілому. Результативність кожного виступає як підвалина для нових досліджень за темою проекту.

Коли студенти виконують свої роботи з використанням Інтернет-ресурсів, бажано, щоб вони працювали з коректною інформацією, яку наперед підібрав для них викладач. Таким чином, працюючи над проектами слід, наперед підготувати посилання на веб-сайти, які вони зможуть використовувати в своїх дослідженнях. (Вимоги до змісту і організації проведення навчальних проектів подано в Додатку Е).