- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
- •Передмова
- •Зміст навчальної дисципліни
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •Тематика індивідуальної роботи студентів*
- •Система поточного та підсумкового контролю знань студентів
- •Тема 1. Ціна як економічна категорія
- •1.2. Основні фактори ціноутворення.
- •1.3. Інфляція і динаміка цін.
- •1.4.Взаємозв’язок цін із грошово-кредитною і податковою системами.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Система ціноутворення в україні
- •Залежно від сфери економічної діяльності.
- •Залежно від ступеня державного регулювання, рівня конкуренції на ринку.
- •За способом встановлення.
- •За строком дії.
- •За способом одержання інформації.
- •Залежно від території дії.
- •Залежно від вартості.
- •Відповідно до умов постачання і продажу товарів (послуг).
- •2.2. Структура ціни.
- •2.3. Державне регулювання ринку і цін.
- •Відповідальність у сфері ціноутворення.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Цінова політика підприємства
- •3.2. Аналіз факторів зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.
- •3.3. Постановка цілей цінової політики.
- •Практика виділяє чотири типові цілі ціноутворення, які спрямовані: на збут, на прибуток, на збереження існуючого положення, на забезпечення лідерських позицій з якості [15].
- •3.4. Методи формування цін.
- •3.5. Розробка цінової стратегії підприємства.
- •3.6. Ризик у ціноутворенні.
- •3.7. Реалізація цінової політики.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Оптові ціни на продукцію промисловості
- •4.2. Собівартість продукції.
- •4.3. Прибуток і рентабельність.
- •4.4. Акцизний збір.
- •1) Адвалорні - у відсотках до суми реалізації;
- •2) Специфічні - у твердих сумах на одиницю реалізованого товару (продукції);
- •3) Адвалорні та специфічні одночасно - комбіновано, тобто за ставками у відсотках до ціни, але не менше встановленої твердої суми на одиницю реалізованого товару (продукції).
- •4.5. Податок на додану вартість.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Оптові ціни у сфері товарного обігу
- •5.2. Оптові ціни посередницьких підприємств.
- •5.3. Особливості біржового ціноутворення.
- •5.4. Оптові ціни у зовнішній торгівлі.
- •5.5. Транспортні вантажні тарифи.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Роздрібні ціни
- •6.2. Торговельна надбавка як елемент роздрібної ціни.
- •6.3.Ціноутворення на підприємствах ресторанного господарства.
- •Розрахунковою базою ціни продукції підприємств харчування є покупна ціна сировини, до якої встановлюється націнки.
- •6.4. Особливості ціноутворення в комісійній торгівлі.
- •6.5. Ціноутворення на аукціонах.
- •Ціноутворення в інтерактивній торгівлі.
- •6.7. Ціноутворення в системі страхування.
- •6.8. Ціноутворення в сфері готельних послуг.
- •Питання для самоперевірки
- •7.2.Фактори формування ціни туристичних послуг.
- •7.3. Цінова політика в туризмі.
- •7.4. Структура ціни туристичного продукту.
- •7.5. Доходи і витрати в туристичній діяльності.
- •7.6. Методи ціноутворення в туризмі.
- •7.7. Практичні аспекти формування цін на комплексне обслуговування.
- •1. Формування валютної ціни на окремі послуги готельних підприємств, екскурсійних бюро, підприємств харчування й ін.
- •2. Формування валютних цін на комплексне обслуговування.
- •3. Формування валютної ціни за один туродень комплексного обслуговування.
- •Чехія: шість прекрасних миттєвостей. Новорічний тур, 30.12.09.- 4.01. 2010 (“Іліташ-Тур”, Україна, Донецьк)
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Номера теоретичних питань і задач для кожного студента визначаються за першою літерою прізвища і за останньою цифрою залікової книжки (таблиця 8.1).
- •Перелік теоретичних питань
- •Задача 2.
- •Алгоритм розв’язання задачі 2
- •Задача 3.
- •Алгоритм розв’язання задачі 3
- •Основні типи задач (модуль 1)
- •Алгоритм розв’язання задачі 1.1
- •Алгоритм розв’язання задачі 1.2
- •Задачі для самостійної роботи (Модуль 1)
- •Основні типи задач (модуль 2)
- •Алгоритм розв’язання задачі 2.1
- •Алгоритм розв’язання задачі 2.2
- •2) Ціна виробника без пдв з акцизним збором:
- •3) Сума акцизного збору:
- •4) Ціна виробника:
- •Алгоритм розв’язання задачі 2.3
- •Задачі для самостійної роботи (Модуль 2)
- •Основні типи задач (модуль 3)
- •Алгоритм розв’язання задачі 3.1
- •Алгоритм розв’язання задачі 3.2
- •Морозиво з вином. Номер за збірником рецептур № 999
- •Калькуляційна карта № __
- •Задачі для самостійної роботи (Модуль 3)
- •Кава по–варшавськи. Номер за збірником рецептур № 1024
- •Тестові завдання
- •Тема 1. Ціна як економічна категорія
- •Тема 2. Система ціноутворення в україні
- •Тема 3. Цінова політика підприємства
- •Тема 4. Оптові ціни на продукцію промисловості
- •Тема 5. Оптові ціни у сфері товарного обігу
- •Тема 6. Роздрібні ціни
- •Тема 7. Ціноутворення в туристичному бізнесі
- •Глосарій
- •Бібліографія
3.5. Розробка цінової стратегії підприємства.
Стратегія ціноутворення визначає задачі формування цін на основі методів ціноутворення з огляду на економічну ситуацію.
Відмінність політики цін від стратегії ціноутворення полягає в тому, що політика ставить задачі перед підприємством, а стратегія забезпечує їх виконання.
Стратегія ціноутворення – це програма в сфері встановлення і зміни цін на тривалий період діяльності підприємства.
Вибір цінової стратегії залежить від структури та умов ринку. Основними типами стратегій ціноутворення є такі [11]:
Стратегія преміального ціноутворення.
Стратегія нейтрального ціноутворення.
Стратегія цінового прориву (або знижених цін).
Стратегія швидкого відшкодування коштів.
Стратегія монополістичного ціноутворення і демпінгових цін.
Стратегія преміального ціноутворення. Для даної стратегії характерно встановлення цін на більш високому рівні, ніж коштує товар на думку покупців. Але таке співвідношення цінності та ціни може влаштовувати окремих (заможних) покупців, тобто вузький сегмент ринку.
Стратегія нейтрального ціноутворення. Це встановлення цін на основі їх порівняння з цінами на товари-аналоги.
Стратегія цінового прориву (або знижених цін) спрямована на завоювання визначеного сегмента ринку, де діють інші підприємства. Але ця стратегія небезпечна тим, що покупці можуть сприйняти низьку ціну як свідчення низької якості товару. Крім того, конкуренти намагатимуться витиснути з ринку підприємство, яке дестабілізує цінову ситуацію.
Стратегія швидкого відшкодування коштів поєднує стратегію преміального ціноутворення і стратегію цінового прориву. Ціни встановлюються так, щоб “прорватися” у високоприбутковий сегмент ринку, що дозволить швидко повернути вкладені кошти.
Стратегія монополістичного ціноутворення і демпінгових цін. Така стратегія застосовується для монополізованого ринку, де панує один суб’єкт. Монополізм може руйнівно впливати на економіку, викликати застій, згортання попиту. На монополістичному ринку можуть діяти демпінгові ціни на товари, тобто штучно знижені ціни з метою недопущення конкурентів на ринок або усунення їх з ринку, чому має протидіяти антимонопольне законодавство.
Для підприємств-монополістів закони передбачають введення державного регулювання цін на окремі товари або на всю продукцію. Для цього в адміністративних областях створено регіональні відділення Антимонопольного комітету України, які ведуть облік діяльності підприємства-монополістів.
Також поширеною є стратегія встановлення цін за географічним принципом, тобто в окремих регіонах країни підприємство реалізує товари за різними цінами.
Практичний інтерес представляє стратегія встановлення цін “вище номіналу”, коли при значній диференціації попиту пропонуються товари класу “Premium” за дуже високими цінами, а для інших покупців – товари стандартної якості за доступними цінами.
Крім того, цінова стратегія може реалізовуватися на основі цінової дискримінації груп покупців, за варіантами товарів або послуг, за часом продажу і т.д.
Окремі стратегії встановлення цін є протизаконними. Незаконними визнаються стратегії змови, домовленостей, у тому числі угоди, що спрямовані на:
встановлення за згодою єдиних цін, тарифів, знижок, надбавок;
підвищення або зниження цін на аукціонах і торгах;
розділ ринку за територіальною або іншою ознакою;
обмеження доступу на ринок;
відмова від укладання договору з певним продавцями (покупцями).
Заборонені також стратегії ціноутворення, які порушують порядок ціноутворення, встановлений нормативними актами.
Розробка стратегії ціноутворення – це динамічний процес, так як ситуація на ринку постійно міняється, то не може бути статичної стратегії.
Процес формування цінової стратегії складається з трьох етапів:
1-й етап – збір інформації;
2-й етап – стратегічний аналіз;
3-й етап – формування стратегії.
На першому етапі проводиться:
Аналіз витрат підприємства.
Уточнення цілей (частка ринку, доходи, прибуток і т.д.).
Виявлення потенційних покупців.
Визначення конкурентів.
Стратегічний аналіз націлений на узагальнення та оцінку головних факторів, що впливають на вибір остаточного варіанта цінової стратегії.
Формування цінової стратегії – це підготовка документа, де містяться положення оптимальної цінової стратегії. При цьому, у більшості випадків, підприємства орієнтуються на змішані стратегії ціноутворення.
Слід враховувати, що різні стратегії можуть носити суперечливий характер. Так, стратегія, орієнтована на збільшення ринкової частки підприємства, вимагає зниження цін відносно конкурентів. А це може привести до скорочення доходів (прибутку) підприємства.
Також необхідно використовувати досвід інших підприємств у реалізації стратегій. Але не слід сліпо копіювати, тому що кожна комбінація “товар-підприємство-конкурент-покупець-держава” є суто індивідуальною.
При реалізації стратегії підприємства орієнтуються на розробку тактичних дій.
Тактика ціноутворення – це діяльність з корегування цін відповідно до кон’юнктури ринку.
Вибір ефективної цінової політики, стратегії і тактики ціноутворення залежить від типу конкурентної боротьби. Це може бути цінова та нецінова конкуренція.
Цінова конкуренція – це вид конкурентної боротьби на основі зміни цін.
Механізм цінової конкуренції може використовувати як підприємство-лідер ринку, так і підприємство–“новачок”. При такій конкуренції виграє підприємство з великими резервами зниження витрат. Підприємство-виробник встановлює ціни нижче ринкових, і внаслідок цього одні конкуренти розорюються, а інші – пристосовуються. Тоді варто адаптуватися до ситуації або розпочати нову “війну цін”.
Якщо економічний потенціал конкурентів є порівняно однаковим, то застосовується “маневрування цінами” (знижки, єдині ціни на продукцію різної якості тощо).
При неціновій конкуренції ціна не втрачає актуальності, але акцент переноситься на властивості товару. Саме ці властивості, а не зниження ціни дозволяє залучити нових покупців і підвищити конкурентоспроможність товару.