7.5. Доходи і витрати в туристичній діяльності.

Доход від туристичної діяльності можна представити як суму валової виручки від реалізації послуг без ПДВ, доходів від участі в діяльності інших організацій, інших операційних і позареалізаційних доходів.

Серед найважливіших джерел доходу слід зазначити реалізацію індивідуальних і групових турів, продаж авіаквитків і квитків на інші види транспорту, надання послуг гідів, перекладачів, послуг з оренди автомашин, з обміну валюти, оформлення віз, організації чартерних перевезень, продаж квитків на культурні і спортивні заходи, продаж сувенірів тощо.

Існує два методи групування і включення витрат до собівартості реалізованих товарів, продукції та послуг: традиційний метод калькуляції собівартості та метод “директ-костінг”.

Традиційний метод враховує склад витрат виробництва і реалізації, що включаються до повної собівартості.

Метод “директ-костінг” представляє метод зрізаної (неповної) собівартості. За цим методом обліку і калькулювання витрати поділяються на змінні (залежать від обсягу виробництва) і постійні (не залежать від обсягу виробництва). При цьому постійні витрати вважаються витратами поточного періоду, не відносяться на собівартість, не розподіляються між об’єктами калькулювання, а прямо відносяться на результати господарської діяльності (збитки). Облік витрат і визначення собівартості готової продукції ведеться тільки за змінними витратами.

До постійних відносять такі витрати, сума яких у визначений період часу безпосередньо не залежить від обсягу і структури діяльності. Діяльність туристичної фірми пов’язана з такими статтями постійних витрат:

• заробітна плата управлінського персоналу, у тому числі соціальні відрахування;

• оренда приміщень;

• оплата комунальних послуг;

• канцелярські витрати;

• витрати на послуги зв’язку (телефон, факс, інтернет і т.п.);

• витрати на ліцензування і сертифікацію;

• амортизація;

• інші управлінські витрати.

Сума постійних витрат характеризує ресурсний потенціал фірми. При незмінному обсязі діяльності протягом певного періоду обсяг постійних витрат не змінюється. Але при збільшенні потенціалу фірми, наприклад, при значному зростанні масштабів діяльності і розширенні штату співробітників, відкритті нових підрозділів, філій, постійні витрати також збільшуються. Ріст відбувається “ривками” як наслідок зміни ринкової ситуації.

Змінними є такі витрати, сума яких залежить від обсягу господарської діяльності. До змінних витрат туристичної фірми відносять:

• оплату послуг, що включаються до турпродукту (послуги готелю, транспорт, візове обслуговування та ін.);

• заробітну плату співробітників, що залежить від реалізації послуг (туристичних агентів);

• виплату комісійної винагороди туристичним агентам;

• маркетингові витрати.

Розподіл витрат на постійні і змінні є необхідними для аналізу і підвищення ефективності діяльності туристичних фірм. Так, сума і частка змінних витрат (у загальній сумі витрат) зростає при зменшенні завантаження матеріально-технічної бази, при скороченні реалізації послуг, що негативно позначається на фінансовому результаті.