Питання для самоперевірки

1. Види оптових цін.

2. Характеристика структурних елементів оптових цін.

3. Порядок формування собівартості товару (послуги).

4. Витрати підприємства, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

5. У чому полягає сутність закону зменшення віддачі ресурсів?

6. Концепція середніх і граничних витрат.

7. Порядок розрахунку прибутку на одиницю товару.

8. Основні підходи до розрахунку акцизного збору.

9. До яких груп товарів в Україні застосовується акцизний збір?

10. Економічна роль і методика розрахунку податку на додану вартість.

Тема 5. Оптові ціни у сфері товарного обігу

5.1. Закупівельні ціни.

5.2. Оптові ціни посередницьких підприємств.

5.3. Особливості біржового ціноутворення.

5.4. Оптові ціни у зовнішній торгівлі.

5.5. Транспортні вантажні тарифи.

5.1. Закупівельні ціни.

Закупівельні ціни обслуговують економічний оборот між галузями, які виробляють і споживають сировину, готову продукцію.

Закупівельні ціни встановлюються при укладанні державних контрактів і замовлень, а також при закупівлях сільськогосподарської продукції та іншої сировинної продукції.

В Україні закупівельні ціни в державному секторі економіки формуються з урахуванням проблем забезпечення потреб в стратегічній продукції і товарах широкого споживання, а також з метою державної підтримки найважливіших галузей народного господарства, на основі пропозицій окремих міністерств і відомств – державних замовників.

Ціни державних контрактів встановлюються державою і гарантують оплату продукції, виконаних робіт і наданих послуг. Ціни державних замовлень стимулюють розвиток виробництва окремих видів продукції і галузей народного господарства, виконання державних угод, впровадження нових технологій, є засобом розв’язання соціальних проблем і т.п.

Ціни державних контрактів і замовлень за елементами їх формування відносяться до оптових цін виробників.

Фінансування державного контракту здійснюється за рахунок Державного бюджету, а державного замовлення – за рахунок власних коштів підприємств, кредитних ресурсів і коштів місцевих бюджетів.

При закупівлі державою окремих видів сировини і сільськогосподарської продукції можуть застосовуватися більш високі ціни, ніж діючі у переробних галузях промисловості. Цей процес називається наданням дотацій (виділенням державних цільових дотацій) і носить адресний характер.

Найбільшою сферою дії закупівельних цін є сільське господарство. Важливою проблемою є забезпечення паритету цін при обміні продукції промисловості і сільського господарства, тобто еквівалентність обміну. Ціновий паритет часто порушується. Сільськогосподарські виробники значно втрачають від інфляційного росту цін. Результати праці більшість фермерів реалізують один раз на рік – після збирання врожаю, а купують матеріально-технічні ресурси протягом усього року, коли ціни зростають. Тому сільське господарство потребує економічної підтримки з боку держави. Це можуть бути пільгові кредити, державні закупівлі частини продукції за гарантованими цінами, податкові пільги, забезпечення матеріально-технічними ресурсами тощо.

Закупівельні ціни поза межами державних контрактів (замовлень) є вільними та встановлюються за згодою продавців і покупців.

Таким чином, закупівельну ціну на продукцію, куповану за державними контрактами можна представити формулою (5.1):

,

(5.1)

де Ц_З – закупівельна ціна;

С – собівартість;

П – прибуток виробника на одиницю продукції.

Закупівельні ціни, ціни на окремі види продукції державних замовлень можна розрахувати за формулою (5.2):

.

(5.2)

Закупівельні ціни на окремі види палива (газ, бензин тощо) розраховуються за формулою (5.3).

,

(5.3)

де Ц_З – закупівельна ціна;

С – собівартість;

П – прибуток виробника на одиницю товару;

АЗ – сума акцизного збору;

ПДВ – податок на додану вартість.