- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
- •Передмова
- •Зміст навчальної дисципліни
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •Тематика індивідуальної роботи студентів*
- •Система поточного та підсумкового контролю знань студентів
- •Тема 1. Ціна як економічна категорія
- •1.2. Основні фактори ціноутворення.
- •1.3. Інфляція і динаміка цін.
- •1.4.Взаємозв’язок цін із грошово-кредитною і податковою системами.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Система ціноутворення в україні
- •Залежно від сфери економічної діяльності.
- •Залежно від ступеня державного регулювання, рівня конкуренції на ринку.
- •За способом встановлення.
- •За строком дії.
- •За способом одержання інформації.
- •Залежно від території дії.
- •Залежно від вартості.
- •Відповідно до умов постачання і продажу товарів (послуг).
- •2.2. Структура ціни.
- •2.3. Державне регулювання ринку і цін.
- •Відповідальність у сфері ціноутворення.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Цінова політика підприємства
- •3.2. Аналіз факторів зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.
- •3.3. Постановка цілей цінової політики.
- •Практика виділяє чотири типові цілі ціноутворення, які спрямовані: на збут, на прибуток, на збереження існуючого положення, на забезпечення лідерських позицій з якості [15].
- •3.4. Методи формування цін.
- •3.5. Розробка цінової стратегії підприємства.
- •3.6. Ризик у ціноутворенні.
- •3.7. Реалізація цінової політики.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Оптові ціни на продукцію промисловості
- •4.2. Собівартість продукції.
- •4.3. Прибуток і рентабельність.
- •4.4. Акцизний збір.
- •1) Адвалорні - у відсотках до суми реалізації;
- •2) Специфічні - у твердих сумах на одиницю реалізованого товару (продукції);
- •3) Адвалорні та специфічні одночасно - комбіновано, тобто за ставками у відсотках до ціни, але не менше встановленої твердої суми на одиницю реалізованого товару (продукції).
- •4.5. Податок на додану вартість.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Оптові ціни у сфері товарного обігу
- •5.2. Оптові ціни посередницьких підприємств.
- •5.3. Особливості біржового ціноутворення.
- •5.4. Оптові ціни у зовнішній торгівлі.
- •5.5. Транспортні вантажні тарифи.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Роздрібні ціни
- •6.2. Торговельна надбавка як елемент роздрібної ціни.
- •6.3.Ціноутворення на підприємствах ресторанного господарства.
- •Розрахунковою базою ціни продукції підприємств харчування є покупна ціна сировини, до якої встановлюється націнки.
- •6.4. Особливості ціноутворення в комісійній торгівлі.
- •6.5. Ціноутворення на аукціонах.
- •Ціноутворення в інтерактивній торгівлі.
- •6.7. Ціноутворення в системі страхування.
- •6.8. Ціноутворення в сфері готельних послуг.
- •Питання для самоперевірки
- •7.2.Фактори формування ціни туристичних послуг.
- •7.3. Цінова політика в туризмі.
- •7.4. Структура ціни туристичного продукту.
- •7.5. Доходи і витрати в туристичній діяльності.
- •7.6. Методи ціноутворення в туризмі.
- •7.7. Практичні аспекти формування цін на комплексне обслуговування.
- •1. Формування валютної ціни на окремі послуги готельних підприємств, екскурсійних бюро, підприємств харчування й ін.
- •2. Формування валютних цін на комплексне обслуговування.
- •3. Формування валютної ціни за один туродень комплексного обслуговування.
- •Чехія: шість прекрасних миттєвостей. Новорічний тур, 30.12.09.- 4.01. 2010 (“Іліташ-Тур”, Україна, Донецьк)
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Номера теоретичних питань і задач для кожного студента визначаються за першою літерою прізвища і за останньою цифрою залікової книжки (таблиця 8.1).
- •Перелік теоретичних питань
- •Задача 2.
- •Алгоритм розв’язання задачі 2
- •Задача 3.
- •Алгоритм розв’язання задачі 3
- •Основні типи задач (модуль 1)
- •Алгоритм розв’язання задачі 1.1
- •Алгоритм розв’язання задачі 1.2
- •Задачі для самостійної роботи (Модуль 1)
- •Основні типи задач (модуль 2)
- •Алгоритм розв’язання задачі 2.1
- •Алгоритм розв’язання задачі 2.2
- •2) Ціна виробника без пдв з акцизним збором:
- •3) Сума акцизного збору:
- •4) Ціна виробника:
- •Алгоритм розв’язання задачі 2.3
- •Задачі для самостійної роботи (Модуль 2)
- •Основні типи задач (модуль 3)
- •Алгоритм розв’язання задачі 3.1
- •Алгоритм розв’язання задачі 3.2
- •Морозиво з вином. Номер за збірником рецептур № 999
- •Калькуляційна карта № __
- •Задачі для самостійної роботи (Модуль 3)
- •Кава по–варшавськи. Номер за збірником рецептур № 1024
- •Тестові завдання
- •Тема 1. Ціна як економічна категорія
- •Тема 2. Система ціноутворення в україні
- •Тема 3. Цінова політика підприємства
- •Тема 4. Оптові ціни на продукцію промисловості
- •Тема 5. Оптові ціни у сфері товарного обігу
- •Тема 6. Роздрібні ціни
- •Тема 7. Ціноутворення в туристичному бізнесі
- •Глосарій
- •Бібліографія
7.3. Цінова політика в туризмі.
У кінцевому варіанті ціни встановлюються під впливом попиту та пропозиції. Проте саме ціни регулюють попит, прискорюють або уповільнюють реалізацію туристичних послуг. Ця функція ціни складає суть цінової політики, основою якої є облік еластичності, коливань попиту, а головною метою - стимулювання попиту, зростання прибутків.
Основними інструментами цінової політики є диференційовані ціни, знижки і надбавки. Політика цін має бути гнучкою, враховувати коливання попиту та пропозиції, забезпечувати рентабельність. Так, при збільшенні попиту доцільно встановити більш високі ціни, анулювати знижки, і, таким чином, збільшити доход. Навпаки, при падінні попиту фірма може застосувати мінімальні ціни, знижки для пожвавлення попиту.
Диференціація цін і знижок на туристичні послуги представлена кількома напрямами [31].
Диференційовані ціни для індивідуальних і групових туристів. Високий рівень цін на індивідуальне обслуговування визначається високою вартістю послуг, більшою трудомісткістю їх надання. Між тим, масовість і стандартизація групового обслуговування забезпечують економію, що дозволяє знижувати ціни. Крім того, туристичні фірми економічно зацікавлені у розвитку масового туризму і тому створюють для цього сприятливі умови, у тому числі і за рахунок цінового фактора.
Сезонна диференціація цін. Для збереження туристичного потоку в несезонний період, коли попит на туристичні подорожі мінімальний, туристичні компанії встановлюють максимально низькі ціни. Діють чотири градації: низькі несезонні ціни, середні міжсезонні ціни, високі ціни сезону і найвищі ціни сезону “пік”. Також ціни можуть змінюватися щомісяця, залежно від інтенсивності потоку туристів.
Диференціація цін при обслуговуванні різними туристичними центрами. Основним фактором такої диференціації є туристична рента. Найпопулярніші туристичні центри встановлюють максимальні ціни, а у менш затребуваних місцях аналогічні послуги обійдуться дешевше.
Диференціація цін на основі якості послуг. Основою диференціації цін на комплексне обслуговування є класифікація готельних підприємств. Комплексне обслуговування вищої категорії готельного розміщення надається за порівняно високими цінами.
Диференціація цін залежно від обсягу послуг туристичного пакету. Як правило, ціна пакета встановлюється на нижчому рівні, ніж сукупність цін на окремі послуги у його складі.
Політика цін у туризмі реалізується через систему довідкових, базисних (конфіденційних), контрактних цін.
Довідкові ціни – рекламовані ціни, які публікуються в довідниках, каталогах, ЗМІ, інших ділових виданнях. Це максимальні ціни роздрібного продажу готельних та інших туристичних послуг.
Базисні (конфіденційні) ціни - ціни, які пропонують туристичні фірми при укладанні договорів з фірмами-туроператорами. Звичайно такі ціни встановлюються не на окремі послуги, а на пакети туристичних послуг. Порівняно з довідковими базисні ціни є нижчими. Базисні ціни можуть істотно знижуватися відносно максимальних роздрібних цін.
Контрактні ціни - ціни, зафіксовані в угоді (договорі). Залежно від обсягу і умов контракту базисні ціни можуть зменшитися в процесі переговорів сторін.
При зменшенні ціни пакета послуг враховуються такі умови:
обсяг операцій (кількість туристів і загальна сума виручки). Чим вищі ці показники, тим більше підстав у фірми-партнера наполягати на знижці;
кількісний склад груп. Як правило, зі збільшенням числа учасників групи вартість обслуговування однієї людини скорочується;
графік заїзду туристичних груп у готель. Якщо між заїздом і від’їздом чергових груп готельні номери не простоюють, то можна претендувати на деяке зниження цін;
набір послуг. При поєднанні різних туристичних послуг у комплексне обслуговування їх загальна вартість знижується. При узгодженні цін слід враховувати географію маршруту і тривалість туру. Продавець може знизити ціни на поїздки у віддалені міста і регіони, а також при подовженні туру;
порядок і форма оплати туру.
Крім диференційованих цін, можуть застосовуватися різні знижки для стимулювання продажів турів. Наприклад, знижка для дітей (до 12 років), які подорожують разом із батьками; знижки на додаткові екскурсії тощо.
Також в арсеналі туристичних фірм є спеціальні надбавки при виникненні “ажіотажного” попиту на поїздки до популярних туристичних центрів, у місця проведення культурних, спортивних та інших заходів (Канський кінофестиваль, чемпіонати з футболу, Олімпійські ігри, карнавал у Ріо-де-Жанейро, музичні фестивалі, концерти тощо). У такі дні товари і послуги в цих місцях реалізуються по завищеним цінам, приносять великі прибутки.
Варто підкреслити, що довідкові, базисні (конфіденційні), контрактні ціни, опубліковані в рекламних матеріалах або зафіксовані в контрактах, не можуть змінюватися в однобічному порядку. Про зміни цін туристична фірма зобов’язана вчасно попередити партнерів і клієнтів.
