5.4. Оптові ціни у зовнішній торгівлі.

Перш за все, учасники експортно-імпортних угод орієнтуються на рівень світових цін на товари (сировину), які є предметом відносин.

Світова ціна – це ціна, що об’єктивно визначає вартість товару на основі середніх витрат виробництва і середньої норми прибутку. Така ціна коливається під впливом попиту та пропозиції, стабільності світової фінансової системи.

Світова ціна характеризується низкою особливостей [38]:

• застосовується при укладанні експортно-імпортних угод в центрах світової торгівлі;

• функціонує на світових ринках (біржах, аукціонах, торгівельних майданчиках);

• розраховується в міжнародних грошових одиницях.

Джерелами інформації про світові ціни є котирування міжнародних товарних бірж, прейскуранти мультинаціональних і транснаціональних корпорацій, каталоги, довідники і т.д.

При укладанні експортно-імпортних угод відбуваються торги й кінцева ціна може суттєво відрізнятися від сформованого рівня світових цін. На переговорах кожному контрпартнеру важливо встановити верхнє і нижнє значення ціни, з’ясувати можливість поступки.

Основним документом, де фіксуються ціни зовнішньоторговельних операцій є контракт. На практиці контрактні ціни діють як при організації експортно-імпортних угод, так і для операцій на внутрішньому ринку.

До основних видів контрактних цін відносяться:

1. Базисні (прейскурантні, довідкові) ціни – ціни, що фіксують визначені параметри, встановлені провідними біржами і світовими центрами торгівлі. Такі ціни публікуються в прейскурантах, довідниках, каталогах, інших документах.

2. Тверді ціни встановлюються контрактом (договором) на термін дії угоди.

3. Рухливі ціни – це різновид цін на товари, стосовно яких прогнозуються значні цінові коливання. У контракті фіксується базисна ціна, але сторони домовляються про те, що, коли на ринку будуть помітні коливання цін, то розрахункова ціна буде відповідно переглянута. Як правило, ризик між партнерами ділиться 50:50. Але можуть діяти інші умови залежно від кон’юнктурних трендів. Наприклад, у контракті зафіксована базисна ціна за одиницю товару – 100$ і ризик від її зміни між партнерами ділиться 50:50. Якщо на момент виконання контракту ринкова ціна зросла до 150$, то розрахункова ціна дорівнюватиме 125$ (50:2+100). Якщо ринкова ціна зменшилася до 70$, то розрахункова ціна буде 85$ (30:2+70). Для рухливих цін встановлюється коефіцієнт рухливості у межах 1-5%. Такий рівень відхилення покупець і продавець не враховують. Якщо за контрактом коефіцієнт рухливості складає 5%, а базисна ціна дорівнює 100$, то при коливаннях ринкової ціни у діапазоні від 95$ до 105$ розрахункова ціна все рівно буде 100$.

4. Ціни з поступовою фіксацією – ціни, які встановлюються у визначені контрактом строки. Умовами може обговорюватися встановлення ціни на дату відвантаження, на дату виготовлення і т.д. Джерелами інформації є біржові котирування, довідкові ціни, ціни світового ринку. Різновидом таких цін є відкрита ціна, яка фіксується в довгострокових контрактах.

5. Змінні ціни –ціни, встановлені контрактами із тривалим строком виконання. При зміні кон’юнктури ринку тверді ціни можуть стати невигідними для однієї зі сторін. Змінна ціна складається з базисної і варіативної ціни. При цьому базисна ціна встановлюється на момент підписання контракту, а варіативна ціна регулюється на момент виконання зобов’язань. При формуванні таких цін застосовується коефіцієнт зміни (Кзм). Так, за темпами інфляції можна розрахувати середньомісячний коефіцієнт зміни +1,5%; -2% і т.п.

6. Номінальні ціни – це різновид базисних цін, які фіксуються в прейскурантах і довідниках.

7. Ціна пропозиції встановлюється в офертах (письмових пропозиціях з купівлі товару) або оголошується продавцем на початку переговорів.

8. Розрахункові договірні ціни – ціни індивідуальних замовлень на промислове обладнання та іншу нестандартну продукцію.

9. Трансферні ціни регулюють внутрішньофірмові відносини у транснаціональних корпораціях. Політика трансферних цін враховує особливості національного законодавства, податкового регулювання, управлінської практики дочірніх компаній.

10. Монопольні ціни встановлюються монополіями вище або нижче ціни виробництва. Як правило, монополії прогнуть встановити максимально високі ціни на товари (послуги).

11. Демпінгові ціни – ціни на сировину і товари, рівень яких нижче світових або діючих цін. Іноді демпінгові ціни встановлюються нижче собівартості продукції.

12. Фактурні ціни застосовуються у зовнішньоекономічній діяльності, залежать від умов постачання. Фактурну ціну можна позначати: “франко”, “SIF”, “FOR”, “FOB”, “DAF” та ін. Ці абревіатури мають світове значення, трактуються міжнародними правилами “Інкотермс”.

Ціни на імпортовані товари розраховуються в національній валюті. Митна вартість товару в іноземній валюті перераховується за курсом НБУ на дату подання митно-транспортної декларації. Митна вартість в іноземній валюті визначається як сума контрактних цін, витрат зі страхування і фрахту до митного кордону.

Для розрахунку митної вартості в національній валюті використовується формула (5.15):

, (5.15)

де Ц_М – митна вартість (ціна) товару в національній валюті;

Ц_К – контрактна ціна товару в іноземній валюті;

З_СТР – сума страхового збору в іноземній валюті;

Ф_Р – вартість фрахту в іноземній валюті;

КУРС грн – поточний курс гривні.

На наступному етапі розраховуються оптово-відпускні митні ціни (Ц_ОВМ), що фіксуються у митно-транспортній декларації. Формула розрахунку оптово-відпускних цін на підакцизний товар має такий вид (5.16):

, (5.16)

де Ц_ОВМ - ціна оптово-відпускна митна;

Ц_М – митна вартість (ціна) товару;

М – мито;

М_ЗБ – митний збір;

АЗ – акцизний збір;

ПДВ – податок на додану вартість.

Якщо товар не є підакцизним або не обкладається ПДВ, то ці елементи не враховуються при формуванні оптово-відпускної митної ціни.

Мито і митний збір диференціюються за товарними групами, окремими товарами, встановлюються за твердою ставкою (у євро) або у відсотках до митної вартості за формулами (5.17 – 5.18):

, (5.17)

, (5.18)

де М – сума мита;

Nм – ставка мита;

М_ЗБ – сума митного збору;

N_ЗБ – ставка митного збору.

Для розрахунку суми акцизного збору на імпортовані товари (АЗ) використовується формула (5.19):

.

(5.19)

Податок на додану вартість розраховується за такими ж ставками, що і на товари вітчизняного виробництва. Але при нарахуванні ПДВ до об’єкту оподатковування не включається сума митного збору. Для розрахунку ПДВ на імпортовані товари використовуються формули (5.20 –5.21.):

,	(5.20)
.	(5.21)

Ціни оптової реалізації імпортних товарів встановлюються на основі попиту та пропозиції, можуть відхилятися від розрахункових оптово-відпускних цін.