Такий тісний світ

На світанку полковий листоноша приніс капітанові Березку лист-трикутник. Замість зворотної адреси було вказано незнайоме прізвище. Особливої уваги на це капітан не звернув, проте недобре передчуття все-таки виникло. Розгорнув трикутник. Прочитав повідомлення, що гітлерівці повісили його матір та обох братів, сестру зґвалтували й розстріляли, батькові-каліці викололи очі й підняли його на багнетах… У листі називалось ім'я катюги – обер-лейтенант Герман Протц.

Із жахливим листом у руці, ледве переставляючи задерев'янілі ноги, капітан побрів до вірного друга – начальника розвідки Петрашова. Уперше в житті Петрашов побачив людину з повністю чорним, наче висіченим із каменю обличчям.

• Немає вже нашого роду… Один я у світі, зовсім один…- хрипко промовив Березко.

Петрашов всадовив друга.

• Олексо, рідний ! Розказуй, стане легше. Ні, ні, не про те…Розказуй про найсвітліше. Про рідні місця розкажи…

• Так, - зрозумів нарешті Березко. – Квіти в нашім краю гарні. Тут тобі і фіалки, і майник, і грушанка. Коли на галявинах березових гаїв розцвітає любка – за годину на цілий рік надихаєшся! Ми з Олесею часто до лісу вечорами ходили, а поцілувати її я так і не насмілився…

• Олеся в тебе прекрасна ! – вигукнув Петрашов. – Найгарніша твоя Олеся! Рід твій не переведеться. Не дайся лихові, не дайся!

Минув нелегкий фронтовий рік. Війна повернулася в Німеччину й підпалила вороже лігво. Точилися запеклі бої в передмісті Берліна.

Перший поверх цегляного будинку на одній з берлінських штрасе охопило жадібне полум'я. Вогонь перекинувся на другий поверх – яскраво-червоні язики вже витанцьовували у вікнах. Протилежним боком вулиці, голосячи й заламуючи руки, металась білява німкеня.

З-за рогу вибігли Березко й Петрашов. Не гаючи й миті, Березко кинувся у палаючий будинок. Його друг ступив за ним, але отямився, зірвав із себе плащ-намет і кинувся до німкені. До війни капітан Петрашов сумлінно вивчав німецьку на факультеті романо - германської філології.

- Тримайте за обидва кути! Вище й міцніше! Ось так! –втовкмачував жінці розвідник.

Переконавшись, що німкеня зрозуміла, капітан підвів голову.

На другому поверсі з гуркотом вилетіли двері й на балкон вибіг закіптюжений Березко. До грудей він пригортав переляканого малюка. Тіло хлопчика майнуло в повітрі й упало на пружний плащ-намет. Березко знову метнувся в кімнату.

Збігали хвилини. Вогонь скаженів уже на другому поверсі, а Олекса не показувався. Ще мить – і дах завалиться.

Березко з'явився з дівчам на руках. Плащ-намет за його спиною палав. Капітан переніс дитя за перила й випустив з рук. Відкинув огненний плащ-намет і стрибнув сам.

Німкеня заплющила очі, а коли отямилась, усміхнений Березко стояв поряд і голубив переляканих дітей.

• Як вас звуть, фрау? – запитав Петрашов.

• Емма Протц, - щаслива матір пригорнула дівчинку.

• А чоловіка? – сполотнів Березко.

• Герман Протц.

Петрашов стиснув плече друга.(За О. Ковальчуком; 423 слова.)

Творче завдання:А) закінчити текст переказу та доповнити його власними міркуваннями про те, як, коли й за яких обставин здебільшого розкривається справжнє єство людини.Б )Антивоєнна тематика в українській літературі.

9. Робота з підручником.

Козачук Г. О. Українська мова : Практикум : Начальний посібник – 2-ге вид.. переробл. і доповн. К. : Вища школа, 2008. – с. 379-391. Вправа 561 І), 562

Бєляєв О. М. та ін.. Українська мова. Освіта, 1998. – с.120-122, вправа 269. 270, 273

Домашнє завдання

- Козачук Г. О. Українська мова : Практикум : Начальний посібник – 2-ге вид.. переробл. і доповн. К. : Вища школа, 2008. с. 379-391. Вправа 563

- Виписати із творів художньої літератури 10 речень із прямою мовою, пояснити вживання розділових знаків.

-Бєляєв О. М. та ін.. Українська мова. Освіта, 1998. – с.120-122, вправа 269. 270.