Література

Навчальна

1. Бєляєв О. М. та ін.. Українська мова,. Освіта, 1998, - 63-66 с.

Рекомендована

1. Глущик С. В. Сучасні ділові папери: Навч. посіб. Для вищ. Та серед. Спец. навч. закл. А. С. К., 2002.

2. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник, Вища школа., 1998

Методична

1. Глазова О. П. Рідна мова.. Плани-конспекти уроків. – Харків, Ранок, 2004, - с.19-57

2. Авраменко О. М., Коваленко Л. Т. Українська мова та література. Збірник тестових завдань. Вид. 2-ге, випр.., доповн. К. : Грамота, 2008

3. Українська мова. Розвиток мовлення : Навчальний посібник / Упоряд. Баран Г. В.. – Х. : Країна мрій, 2003

4. Паращич В. В., Шабельник Т. М., Дудка О. О та ін.. Українська мова та література. Комплексне видання: типові тестові завдання. Довідник «Українська мова». Довідник «Українська література».- Х. : Літера ЛТД, 2009

Заняття 18.

Відтворення готового тексту. (написання письмового переказу)

Плющ М. Я.Тихоша В. І., Караман С. О., Караман О. Українська мова. Профільний рівень. К. : Освіта, 2010. С.322-324, вправа 737

2. Тексти для переказів:

Митрополит

Козацька сотня нудилася без діла: ніхто не знав, навіщо її сюди викликано. У повітрі плавав сизий димок від люльок, знічев'я плелися билиці-небилиці. Прив'язані до молодих лип коні нетерпляче били копитом.

Тут хлопці побачили митрополита в легкому козацькому одязі з двома пістолями за широким поясом. Рудий довготелесий козак аж зігнувся навпіл від сміху, а оселедець на його голові зателіпався в такт його реготові:

• Ой рятуйте, люди добрі! Кінець світу – батюшки пішли в козаки! Сиділи б ото, отче, дома та молилися б за нас.

Петро відчув, як кров скипає йому в жилах. Він подумки помолився Святій Богородиці, щоб та надала йому сил оволодіти собою. Пригадалося, щось подібне бувало з ним і в боях. Права рука мимоволі лягла на пістоль, проте наступної миті він отямився. Зрештою він нічого не мав проти свого кривдника. Та й чи було це кривдою?

• Бери шаблю, циганська твоя мати! Зараз я подивлюсь, який з тебе козак, -- підступаючи до нього, процідив крізь зуби рудий. Для нього було, мабуть, однаково – що циган, що молдаванин. До того ж серед київських міщан ходили уперті чутки, що митрополит їхній з циган.

Мовчки Петро поклав на землю пістолі, скинув жупан. Його натреновані очі зупинилися саме на тій шаблі, яка йому була потрібна. Її власник, молодий хвацький козак, зрозумівши, чого хоче митрополит, повільно витяг її з піхв узяв за блискуче відточене лезо і простяг уперед.

Перші два удари Петро відбив порівняно легко. " Добрий рубака ", – відзначив він про себе, уважно вивчаючи супротивника. Козак справді фехтував майстерно, але боротьба надто поглинала його, і за якусь мить він мусив зробити те, до чого невідворотно вів його Петро, виманюючи на себе. І ось, коли шабля рудого зависла у витягнутій руці, митрополит зробив раптовий випад і кінцем своєї шаблі ніби гаком зловив зброю супротивника. Потім, укладаючи всю силу в руку – тут головне самому втримати шаблю, – гвинтом вивів її вгору. Зблиснувши на сонці, шабля вилетіла з рук козака і, черкнувши по бруківці, викресала іскри.

Запанувала тиша. Козак не міг отямитись. Здивовано кліпаючи очима, він потирав кисть правої руки.

• Оце так митрополит! – голосно сказав хтось. – Оце так батюшка! Святий отче, чи ви не з козаків? Чи не вчились ви так орудувати шаблею у нашого Богуна? – захоплено вигукували хлопці, оточивши Петра.

• Було в моєму житті усього доволі, – якось загадково мовив митрополит і, підійшовши до рудого козака, ляснув його по плечу:

• Тримай шаблю міцніше.

З професійною точністю, за якою вгадувався колишній офіцер, він поставив завдання сотні: слід було відбити собор, який тримали в руках уніати. Чернець підвів коня. Коротко кинувши: " На коней ! " Петро Могила поставив ногу в стремено, вкинув тіло у сідло. Сотня полетіла вслід вершникові.

Творче завдання: доповніть текст розповіддю про те , які події в житті України пов'язані з ім'ям Петра Могили.