Перший ректор

Після закриття Києво-Могилянської академії в місті не залишилося жодного вищого навчального закладу. Передова громадськість Києва клопоталася про організацію університету. Нарешті дозвіл на його відкриття було отримано.

Офіційне відкриття університету було приурочене до дня Святого Володимира 15 липня 1834 р. Усього за день до цієї події ректором нового закладу було призначено двадцятидев'ятилітнього професора ботаніки Михайла Максимовича.

В історії вітчизняної культури Максимович є постаттю неординарною. Він був біологом, археологом, мовознавцем, літератором, видавцем, першим істориком Києва – широта інтересів науковця була просто дивовижною. В усіх науках Максимович був не популяризатором, а справжнім ученим і мав неабиякі досягнення. Як мовознавець він дослідив важливі ознаки розвитку східнослов'янських мов, розробив ряд важливих питань з теорії літератури й історії. Як біолог Максимович був попередником еволюційної теорії Дарвіна.

Родом Михайло Максимович із Золотоноші на Черкащині. Закінчивши гімназію, юнак вступив на природничий відділ філософського факультету Московського університету. Двадцятидворічним захистив дисертацію на ступінь магістра. Розпочавши читати в Московському університеті лекції з

ботаніки, молодий науковець невдовзі одержав звання ад'юнкта, а згодом і професора.

Водночас Михайло Максимович займався літературною та видавничою діяльністю. Упорядкував та видав збірник українських народних пісень, долучивши до них ґрунтовну передмову та досить повний словник. Невдовзі друком вийшли ще два пісенних збірники Максимовича.

Дослідження фольклору науковець продовжував і після призначення його першим ректором новозаснованого Київського університету, а одночасно – деканом філософського факультету. Видатними виявились і заслуги вченого у вивченні історії та топографії Києва.

Людина високогуманна, Максимович виступав проти кріпацтва, проти поміщицького перекручення потреб народного життя. Учений приятелював з Тарасом Шевченком, Марком Вовчком, Миколою Гоголем, був близько знайомий з Олександром Пушкіним та Василем Жуковським.

Велике значення мали праці, спрямовані на викриття фальсифікації історії Київської Русі. Тогочасні дворянські історики, зокрема М. Погодін, намагались довести, що після ординської навали територія Придніпров'я була повністю спустошена, що українські козаки були окремим племенем – сумішшю слов'янських елементів з тюркськими. Офіційна історіографія заперечувала факт існування українського народу, його мови, історії та культури. Такі псевдонаукові твердження Михайло Максимович піддав обґрунтованій гострій критиці.

Лише рік обіймав учений посаду ректора університету. Потому, залишивши викладання, він цілковито віддався науковій та літературній роботі.(За Л. Хінкуловим ; 340 слів.)Творче завдання:Додати до переказу роздуми про значення вітчизняної освіти та науки для формування та самоусвідомлення нації.

Домашнє завдання : Повторення вивченого

Література

Навчальна

1.Бєляєв О. М. та ін.. Українська мова,. Освіта, 1998.

2. Плющ М. Я.Тихоша В. І., Караман С. О., Караман О. Українська мова. Профільний рівень. К. : Освіта,2010

Рекомендована

1. Авраменко О. М., Коваленко Л. Т. Українська мова та література. Збірник тестових завдань. Вид. 2-ге, випр.., доповн. К. : Грамота, 2008

2. Паращич В. В., Шабельник Т. М., Дудка О. О та ін.. Українська мова та література. Комплексне видання: типові тестові завдання. Довідник «Українська мова». Довідник «Українська література».- Х. : Літера ЛТД, 2009

Методична

1. Глазова О. П. Рідна мова. Плани-конспекти уроків. – Харків, Ранок, 2004, - с.19-57

2. Українська мова. Розвиток мовлення : Навчальний посібник / Упоряд. Баран Г. В.. – Х. : Країна мрій, 2003

3. Глазова О. П. Косян Т. В. Посібник для вчителя. – К. – Пед.. преса, 1997

Заняття 19.