4. Антоніми

Антонімами називають слова з протилежним значенням, наприклад: любов – ненависть, тепло – холодно, рух-спокій, день – ніч, початок-кінець, весело-сумно, твердість-м’якість, сидіти-стояти, говорити-мовчати.

Характерною рисою пари антонімів є їхня спільність лексичного значення, тому антонімічна пара – це зажди слова однієї частини мови:

іменники: друг-ворог (ставлення), зима-літо (пора року);

прикметники:солодкий-гіркий (смак), високий-низький (ріст), швидкий-повільний (темп);

дієслова: йти – стояти (рух), сміятися-плакати (дія);

прислівники: холодно-жарко(стан), вниз-угору (напрям), рано-пізно(час).

Антоніми широко використовуються в художній літературі як стилістичні засоби. З них утворюється стилістична фігура – антитеза. Я піду за волю проти рабства, я виступлю за правду проти вас! Ми паралітики з блискучими очима, великі духом, силою малі. (Леся Українка).

5. Пароніми

В українській мові є слова, утворені від одного кореня за допомогою різних афіксів. Вони близькі за зовнішньою формою, звучанням, але мають різне значення. Їх називають паронімами (від грецьких слів пара «біля» і онома – «ім’я»). Мовна практика свідчить, що за недостатньої уваги до лексичних значень слів такі слова часто не розрізняють і вживають довільно одне замість іншого, спотворюючи зміст висловленого. Порівняйте значення паронімів:

Акціонерний – заснований на акаціях

Акціонерський – належить, властивий акціонерам

Ефектний – показний, виразний

Ефективний - результативний

Абонент – той, хто користується абонементом

Абонемент – документ про право користування чимось

Білити – робити щось білим

Біліти – ставати білим

Дільниця – адміністративно-управлінська одиниця

Ділянка - земельна площа

Економний – ощадливий

Економічний – той, хто має відношення до економіки

Вихований – має моральні принципи і навички

Виховний - стосується виховання

6. Основні ознаки фразеологізмів:

У лексиці української мови поряд з окремими словами існують стійкі словосполучення, вирази і навіть цілі речення (вислови), які мають одне лексичне значення і воно подібне (синонімічне) до значення окремого повнозначного слова : байдики бити (ледарювати), накивати п’ятами (втекти), замилювати очі (брехати), пекти раків (червоніти), товкти воду в ступі (одне і те саме робити), кров з молоком (здоровий), ні пари з уст (мовчати).

Такі стійкі вирази називаються фразеологізмами (від грецького слова фразис, що означає вислів), а розділ мовознавства, що їх вивчає, називається фразеологією.

Основні ознаки фразеологізмів:

1. Усталена (стійка, фіксована) конструкція словосполучення чи речення, що є фразеологізмом : дати драла, витрішки продавати, як кіт наплакав.

2. Слова, які є компонентами фразеологізмів, втрачають своє значення і всі разом виражають одне лексичне значення: по самі вуха (дуже), ні за цапову душу (даром), гав ловити (пропустити), дихати на ладан (слабувати).

3. Фразеологізми не створюються у процесі мовлення, а як готові мовні одиниці відтворюються в міру потреби при спілкуванні: Старі люди правду кажуть : «Два хитрих мудрого не переважать» (Л. Глібов)

4. У складі речення фразеологізми виступають основним членом речення (частіше присудком, обставиною), оскільки виражають одне лексичне значення : Од цариці прийшов указ лоби голити. (Т. Шевченко). Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбину, не знаючи, чи залишитися тут, чи тікати. (М. Коцюбинський).

5. Характеризуючи позитивно чи негативно особу, предмет., дію чи явище, фразеологізми надають тексту певного стилістичного забарвлення : І молодиці-цокотухи тут баляндраси понесли. (І. Котляревський). Документи мені підготуй, щоб комар носа не підточив (М.Стельмах).

6. Як і окремі слова, фразеологізми можуть формуватися у синонімічні та антонімічні ряди. Так про ледарювання можна сказати кількома синонімічними фразеологізмами: байдики бити, лежня справляти, собак ганяти, гулі правити, баглаї годувати, гандри бити, посиденьки справляти, ні за холодну воду, боки відлежувати.