Література

Навчальна

1. Плющ М. Я.Тихоша В. І., Караман С. О., Караман О. Українська мова. Профільний рівень. К. : Освіта, 2010.

2.Козачук Г. О. Українська мова : Практикум : Начальний посібник – 2-ге вид.. переробл. і доповн. К. : Вища школа, 2008

Рекомендована

3. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. Освіта, 1997

4. Мацько Л. І., Мацько О. М., С. О., Сидоренко О. М. Українська мова: Навч. посібник, Либідь, 1998

5. Український орфографічний словник : близько 155 тис. слів / Укладач : В. В. Чумак та ін.. 4-е вид, переробл. і доповн. – К. : Довіра, 2005

6. Шкурятяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова. : Модульний курс : : Навчальний посібник. К. : Вища школа, 2007

Методична

7. С. Глазова О. П., Косян Т. В.: Посібник для вчителя. – К. : Пед преса, 1997.

8. Авраменко, Коваленко. Тести з української мови та літератури. – К. : Грамота, - 2009, 2010.

9.Паращич В. В., Шабельник Т. М., Дудка О. О та ін.. Українська мова та література. Комплексне видання: типові тестові завдання. Довідник «Українська мова». Довідник «Українська література».- Х. : Літера ЛТД, 2009

Заняття 27.

Правопис прислівників

1. Робота з підручником.

Плющ М. Я.Тихоша В. І., Караман С. О., Караман О. Українська мова. Профільний рівень. К. : Освіта, 2010. – с. 379-391. Вправа 874-875

2. Питання для бесіди:

- яка частина мови називається прислівником?

- які є групи прислівників за значенням?

- як творяться прислівники?

- що таке прислівникові сполучення?

- як пишеться сполучник?

3. Робота з підручником.

Козачук Г. О. Українська мова : Практикум : Начальний посібник – 2-ге вид.. переробл. і доповн. К. : Вища школа, 2008. Вправа 287 (записати речення, пояснити правопис прислівників).

4. Правопис прислівників перевірити за таблицею, вміщеною в підручнику

Плющ М. Я.Тихоша В. І., Караман С. О., Караман О. Українська мова. підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів з укр.. мовою навчання. Профільний рівень. К. : Освіта, 2010. – с. 379-391. Вправа 887.

5. Розподільний диктант.

По/українському, віч/на/віч, десь/не/десь, по/перше, по/домашньому, видимо/невидимо, давним/давно, куди/небудь, так/то, казна/де, без/жалю, без/кінця/краю, без/сліду, з/боку/на/бік, на/вибір, на/сором, не/з/руки, ні/на/грош, на/ходу, по/черзі, по/двоє, по/суті, раз/у/раз, день/у/день, кінець/кінцем, сам/на/сам, до/чиста, нав/випередки, зо/зла, до/тла, за/ради, все/одно, в/щерть, на/вміння, зде/більшого, в/шестеро.

6.Навчальний диктант

Марко любив вертатися з доріг.

Жнивярні дороги були бездонні. Глибокі-глибокі, пірнеш у них і хтозна-коли аж виринеш. Він ішов бездонною дорогою, і перед ним, і з боків поступово виростав вечір: розправлені прижухлі тони темнішали, підмальовуючись то рожевим, то тремтячо-зеленим, і вже одна барва горіла над іншою, розписуючи баню над полем обвугленими кольорами, і дихання комбайна долинало ніби з води. Посвисти із залізниці в”яли, кволо погойдувались, як курява, і жовті дзвоники здригались, коли на них сідали метелики. По пагорбах розсипались полукіпки, теплі ожереди були схожі на чіткі хмари, що опустилися з небес і які, коли тільки споночіє, спливуть догори. Багряні смуги при обрії тугішали, звужуючись, і були схожі на лаз у той задушливий день, який щойно кипів над землею і оце неквапно утік. Між бур”янами кипіли обпаленими, скров’янілими пелюстками маки, і чорний смуток, просіяний між ними, вивіювався увсебіч тихо й замислено. Вервечки березки спиналися на стебла лободи, купчилися поверх трави, і білі квіти дзвеніли довірливо й мило. (Є. Гуцало)