- •Вопрос 1
- •Вопрос 2
- •Вопрос 3
- •Вопрос 4
- •Вопрос 5
- •Вопрос 6
- •Вопрос 7
- •Вопрос 8
- •Вопрос 9
- •Вопрос 10.
- •Вопрос 11.
- •Вопрос 12.
- •Вопрос 13.
- •Вопрос 14.
- •Вопрос 15.
- •Вопрос 16.
- •Вопрос 17.
- •Вопрос 18.
- •Вопрос 19.
- •Вопрос 20.
- •Вопрос 21.
- •Вопрос 22.
- •Вопрос 23.
- •Вопрос 24.
- •Вопрос 25.
- •Вопрос 26
- •Вопрос 27
- •Вопрос 28
- •Вопрос 29
- •Вопрос 30
- •Вопрос 31
- •Вопрос 32
- •Вопрос 33
- •Вопрос 34
- •Вопрос 35.
- •Вопрос 37.
- •Вопрос38
- •Вопрос39
- •Вопрос40
- •Вопрос41
- •Вопрос42
- •Вопрос43
- •Вопрос44
- •Вопрос45
- •Вопрос46
- •Вопрос47
- •Вопрос48
- •50.Види речей у приватному праві
- •51. Сутність поділу на actio in rem та actio in personam (рожмежування речових та зобов’язальних прав)
- •52.Види речових прав.
- •53.Поняття посідання.
- •54.Види посідання (володінь)
- •55.Винекнення та припинення посідання
- •57 .Поняття та зміст права власності.
- •60. Виникнення та припинення права власності.
- •Захист права власності
- •Поняття, сутність та види прав на чужі речі.
- •Сервітути: поняття та види
- •65. Персональні сервітути
- •68.Заставне право
- •69. Захист прав на чужі речі
- •70. Поняття та види спадкування.
- •71. Спадкування за заповітом
- •72. Спадкування без заповіту ( за законом) (hereditas ab intestato)
- •73. Обовязкове спадкування (обов'язкова частка)
- •76.Захист спадкових прав
- •77.Забовязання. Поняття та види.
- •Види зобов'язань.
- •85. Поняття квазіконтрактів та їх види.
- •86. Ведення справ без доручення
- •89. Квазіделекти.
- •91. Самозахист прав
- •92. Преторські інтердикти.
- •94. Поняття та види позовів.
- •97. Екстраординарний процес.
- •98.( Подробный ответ) рецепція римського права.
- •100. Форми рецепції
- •101. Види і типи рецепції
- •104. Систематизація Юстиніана
- •Дигести (105)
- •111. Вплив римського права на кодифікації XIX ст.
52.Види речових прав.
Джерела римського права не містили визначення речового права. Існувало посилання, що право поділяється на:
право, яке стосується речей
охоплює всі норми, що регулюють майнові відносини, тобто майнове право
згодом у складі норм майнового права виокремлено групи правових норм
право на речі (jura in re)
правові приписи, що забезпечували особам право використовувати в своїх інтересах деякі речі
згодом право на річ перетворилося на речове право
речове право – сукупність правових норм, що встановлювали постійні та безпосередні правомочності окремих суб’єктів на свій розсуд використовувати повністю або частково будь-які речі
види речових прав
володіння
ще на ранніх стадіях розвитку римського права із речових прав сформувалося володіння
яке згодом породило
право власності як найбільш абсолютне речове право
та похідні від нього речові
права на чуже майно
сервітут
емфітевзис
суперфіцій
заставне право
право на особистість (jura in persona)
норми права, що наділяли певних осіб правом вимоги від інших вчинення певних дій на свою користь
право, яке стосується позовів
53.Поняття посідання.
посідання - це фактичне володіння річчю, поєднане з наміром вважати її своєю.
Володіння (possessio) походить від sedere (сидіти, посідати) захоплення римлянами родючих с/г земель, посідання на них обумовлювало виникнення та розвиток правового інституту «володіння»
Закон XII таблиць: дворічний строк добросовісного володіння перетворює володільця в цивільного власника (для простих речей – 1 рік)
Посідання – це єдність 2-х елементів:
суб’єктивний-- animus possessionis– наявність володільницької волі, намір володіти річчю для себе
об’єктивний-- corpus possessionis– реальне володарювання над предметом, в будь-який момент здійснити потрібний вплив на річ
54.Види посідання (володінь)
-Натуральне посідання – панування натуральних володільців
натуральний володілець (детентор) – особа, яка панувала над річчю від чужого імені, тобто без наміру ставитися до речі як до власної
характер захисту прав
не отримували жодного правового захисту крім того, що вони мали вимагати від власника
-Цивільне або інтердиктне посідання – противага натуральному
підстави володіння:
будь-який правомірний акт передачі речі, укладений із НЕвласником
протиправні дії, що призводили до встановлення фізичної влади над предметом володіння
визначалося фізичною владою над річчю, поєднаною з наміром тримати річ у себе
характер захисту прав
не могли вимагати захисту від власника
мали право на застосування інтердиктів від порушення володіння третіми особами
мали право розраховувати на захист від власника, якщо він намагався передати володіння іншій особі
Практичне значення розмежування посідань полягало у характері захисту, що надавався суб’єктам
2 (цивільне і натуральне володіння отримало назву титульного і безтитульного володіння)
критерій розмежування
наявність правової підстави (титулу) володіння (iusta causa possessionis)
-Титульне володіння
наявність правової підстави – певного юридичного факту, який визнавався достатнім для набуття володіння
види
правомірний – захоплення речі, що нікому не належала
неправомірний – заволодіння всупереч волі власника
наявність титулу – це намір особи володіти річчю для себе із подальшою можливістю набуття права власності
-Безтитульне володіння
володіння кредитором річчю, яку передано в реальну заставу
володіння в порядку секвестру (володіння річчю, яку передано особі на зберігання на час суду з умовою подальшої передачі переможцю)
невідомо, від чийого імені здійснюється володіння (власник вирішиться судом пізніше)
надавався самостійний володільницький захист
володіння спадкового орендаря на підставі довгострокового договору оренди землі
прекарне володіння – шляхом відступлення предмета в тимчасове користування до моменту витребування з боку власника
3
-Неправомірне
володіння, встановлене за допомогою насилля, таємно, прекарно, шляхом уникнення реституції
не претендувало на захист від попереднього суб’єкта
надавався захист всупереч вимогам третіх осіб
види
добросовісне
набувач в момент встановлення володіння не був та не міг бути обізнаний, що титул набуття речі містить такі недоліки, що не може бути підставою для передачі права
міг у подальшому розраховувати на набуття права власності за давністю володіння
недобросовісне
з набуттям речі обізнаний чи мав бути обізнаний щодо причини, внаслідок якої не виникне права власності
-Правомірне
ґрунтується на певній правовій підставі (договорі)
правомірний володілець на обгрунтування свого статусу міг послатися на будь-який титул, який за звичайних умов мав би наслідком виникнення права власності
В післякласичний період набуло поширення володіння правами
