- •Вопрос 1
- •Вопрос 2
- •Вопрос 3
- •Вопрос 4
- •Вопрос 5
- •Вопрос 6
- •Вопрос 7
- •Вопрос 8
- •Вопрос 9
- •Вопрос 10.
- •Вопрос 11.
- •Вопрос 12.
- •Вопрос 13.
- •Вопрос 14.
- •Вопрос 15.
- •Вопрос 16.
- •Вопрос 17.
- •Вопрос 18.
- •Вопрос 19.
- •Вопрос 20.
- •Вопрос 21.
- •Вопрос 22.
- •Вопрос 23.
- •Вопрос 24.
- •Вопрос 25.
- •Вопрос 26
- •Вопрос 27
- •Вопрос 28
- •Вопрос 29
- •Вопрос 30
- •Вопрос 31
- •Вопрос 32
- •Вопрос 33
- •Вопрос 34
- •Вопрос 35.
- •Вопрос 37.
- •Вопрос38
- •Вопрос39
- •Вопрос40
- •Вопрос41
- •Вопрос42
- •Вопрос43
- •Вопрос44
- •Вопрос45
- •Вопрос46
- •Вопрос47
- •Вопрос48
- •50.Види речей у приватному праві
- •51. Сутність поділу на actio in rem та actio in personam (рожмежування речових та зобов’язальних прав)
- •52.Види речових прав.
- •53.Поняття посідання.
- •54.Види посідання (володінь)
- •55.Винекнення та припинення посідання
- •57 .Поняття та зміст права власності.
- •60. Виникнення та припинення права власності.
- •Захист права власності
- •Поняття, сутність та види прав на чужі речі.
- •Сервітути: поняття та види
- •65. Персональні сервітути
- •68.Заставне право
- •69. Захист прав на чужі речі
- •70. Поняття та види спадкування.
- •71. Спадкування за заповітом
- •72. Спадкування без заповіту ( за законом) (hereditas ab intestato)
- •73. Обовязкове спадкування (обов'язкова частка)
- •76.Захист спадкових прав
- •77.Забовязання. Поняття та види.
- •Види зобов'язань.
- •85. Поняття квазіконтрактів та їх види.
- •86. Ведення справ без доручення
- •89. Квазіделекти.
- •91. Самозахист прав
- •92. Преторські інтердикти.
- •94. Поняття та види позовів.
- •97. Екстраординарний процес.
- •98.( Подробный ответ) рецепція римського права.
- •100. Форми рецепції
- •101. Види і типи рецепції
- •104. Систематизація Юстиніана
- •Дигести (105)
- •111. Вплив римського права на кодифікації XIX ст.
85. Поняття квазіконтрактів та їх види.
Квазіконтракт – зобов’язання, які виникають на підставі події чи дії однієї із сторін і мають спільні риси х певними договорами
введено в обіг Інституцією Юстиніана
вважалось, що різнорідні зобов’язання мають схожі риси з деякими договорами, а значить спірні питання можна вирішити аналогічним чином, як і схожий договір
види
ведення чужих справ без доручення
особа без повноважень (гестор) з власної ініціативи у зв’язку з невідкладною потребою безоплатно вчинила дії в інтересах іншої особи (господар), але за рахунок іншої особи
п: фактичні дії
ремонт даху, пошкодженого стихією для збереження майна, що в будівлі
управління майном померлої особи до визначення спадкоємця
П: юридичні дії
сплата чужого боргу для незастосування санкцій до боржника
схоже на договір доручення
мав місце за умов (одночасно)
здійснювалось ведення чужої справи, а не власної
гестор не був зобов’язаний піклуватися на користь господаря ні за договором, ні за законом, а вчинив дії з власної ініціативи
обумовлено потребою вчинити певні дії в інтересах іншої особи, оскільки господар був відсутній або не міг цього зробити і прямо не заборонив зовнішнє втручання у свої справи
турбота про чужу справу має бути з позиції господаря економічно вигідною і доцільною
ведення справ вчинялося безкоштовно, бо відносини основані на взаємній довірі та повазі
гестор при веденні чужих справ робив витрати з наміром віднести їх на рахунок господаря
обов’язки сторін
гестор
вести справу як свою власну з найбільшою вигодою для господаря
по закінченні надати господарю докладний звіт про діяльність
передати господарю все отримане по справі
якщо господар не схвалює дії і не визнає їх доцільними – повернути майно у первісний стан
відповідати за будь-яку вину (однак відповідав лише за навмисну вину в разі наявної небезпеки і потреби негайного вчинення дій. (П: пожежа)
господар
прийняти звіт
відшкодувати витрати по справі
прийняти зобов’язання, які виникли в ході ведення справи, і привласнити отриманий дохід
при несхваленні та визнанні дій гестора недоцільними повернути гестору гроші та речі, на які він збагатів при веденні справи
у випадку схвалення дій гестора
господарем: відношення розглядалось по правилам договору доручення
судом: господар зобов’язаний компенсувати завдані збитки
окремо виділяли ведення чужих справ у своєму інтересі
безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої
зобов’язання, яке виникло в одному з випадків
1) майно однієї особи збільшилося у зв’язку з тим, що інша особа передала свої кошти чи майно (помилкова оплата боргу не тому кредитору)
2) майно однієї особи залишилося незмінним, хоча повинно було зменшитися, якби інша особа замість неї не передала свої кошти чи майно третій особі (замість дійсного боржника борг оплатила інша особа)
ознаки:
збагачення однієї особи за рахунок іншої
безпідставність збагачення
У особи, що безпідставно збагатилася, виникав обов’язок компенсувати набуте тій особі, за рахунок якої відбулося збагачення
схоже на договір позики – тому квазіконтракт
захист через кондикційний позов
Кондикційний позов:
особистий позов про передачу боржником у власність кредитора грошової суми або певної речі
захист прав у відносинах, які ґрунтувались на договорі чи інших юридичних фактах, і з якими право пов’язувало виникнення окремих видів зобов’язань
категорії кондикційних позовів із безпідставного збагачення
позов про стягнення оплаченого неіснуючого боргу
платіж без належної підстави – поверни гроші
застосовувався за умов:
особа вчинила платіж із наміром погасити певний борг
відсутність боргу перед одержувачем, погашення якого мав на увазі платник
платіж неіснуючого боргу вчинено помилково
позов про повернення наданого, мета якого не здійснилася
умови
одна особа отримала майнову вигоду від іншої у будь-якому вигляді
надання майнової вигоди було зроблено з чітко визначеною певною метою (П: придане)
очікувана мета, задля якої була передана майнова вигода, не здійснилася
позов про повернення одержаного від крадіжки
повернення могло бути і за віндикаційним позовом – але громіздко
для оперативності – кондикційний
заявлявся лише до злодія чи спадкоємців
злодій повертав з усіма плодами і доходами: фактичними і можливими
злодій ніс ризик випадкової загибелі речі
позов про набуття за несправедливою підставою
загальна кондикція – універсальний позов
