Запитання для самоперевірки

1. У чому полягають основні завдання з наукової організації праці у громадському харчуванні?

2. Які форми розподілу праці можна запропонувати на підпри­ємствах громадського харчування?

3. Назвіть види робочих місць.

4. Які існують критерії атестації робочих місць?

5. Дайте характеристику режимів праці та відпочинку.

6. Який існує порядок розробляння та впровадження планів з НОП?

Розділ 5. Нормування праці

5.1. Сутність і завдання нормування праці

Нормування праці у громадському харчуванні передбачає вста­новлення необхідних витрат часу на виготовлення одиниці продукції за конкретних організаційно-технічних умов. Технічне обґрунтування нор­ми праці встановлюється з урахуванням технічних, технологічних і орга­нізаційних факторів.

Технічне нормування ґрунтується на передовому досвіді, перед­бачає наукову організацію праці, підвищення її продуктивності, вико­ристання сучасної техніки та прогресивної технології виробництва, підвищення якості продукції. Норми праці повинні відповідати встанов­леним вимогам, бути прогресивними і мати наукове, технічне, фізіоло­гічне та соціальне обґрунтування.

Завдання з нормування праці зводяться до такого: систематичне вивчення використання робочого часу; аналіз використання обладнання (за часом і потужністю); вивчення причин втрат робочого часу і простій обладнання; виявлення додаткових невикористаних резервів виробницт­ва; вивчення й узагальнення раціональних прийомів роботи, передового виробничого досвіду, прогресивних форм організації праці; установ­лення оптимального співвідношення чисельності й кваліфікаційного складу працівників; впровадження технічно обґрунтованих норм праці з урахуванням сучасного рівня розвитку техніки й організації вироб­ництва; забезпечення росту продуктивності праці; впровадження прогре­сивних форм оплати праці.

Кожний процес праці протікає в часі, тому тривалість робочого дня є загальною мірою праці. Міра праці практично виражається нормою праці. Різновидом її є норма часу, виробітку, чисельності, обслуговуван­ня й управління.

Норма часу передбачає кількість часу, необхідного для виконання даного обсягу роботи.

Норма виробітку розглядається як обсяг роботи, який необхідно виконати протягом певного проміжку часу (за годину, зміну). Вона роз­раховується в натуральних показниках.

Норма обслуговування встановлюється тоді, коли норму часу або норму виробітку неможливо чи недоречно застосовувати. Норма об­слуговування передбачає кількість одиниць обладнання (виробничу площу), яке повинен обслуговувати робітник. Для керівників підпри­ємств, інженерно-технологічних працівників установлюються норми управління.

Під нормою чисельності розуміється оптимальна кількість робіт­ників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідних для ви­конання вказаного обсягу роботи.

Науково обґрунтовані норми праці дають можливість забезпечити необхідний рівень продуктивності праці та рентабельну роботу підпри­ємства при раціональному використанні трудових ресурсів, визначити оптимальний режим праці та відпочинку працівників.

За сферою застосування норми поділяються на галузеві та між­галузеві; за адміністративно-територіальним принципом - на регіональні та місцеві; за ступенем дії - на диференційовані й укрупнені. Регіональні норми використовуються на території даного адміністративного району, області, а місцеві норми, як правило, одним підприємством. їх розроб­ляють на конкретний вид праці в певних організаційно-технічних умо­вах. Диференційовані норми часу встановлюються на окремі елементи технологічних операцій, на виконання комплексу взаємопов'язаних про­цесів. До них також відносять норми чисельності робітників.

У громадському харчуванні, окрім указаних, розрізняють індиві­дуальні, постійні й разові норми виробітку.