2.4. Концерни, консорціуми

Концерни розглядаються як об'єднання підприємств, що добро­вільно централізують деякі чи всі функції господарського та науково-технічного розвитку, інвестиційної, фінансової та зовнішньоекономічної діяльності.

Концерни можуть бути галузевими й багатогалузевими. Вони є юридичними особами. Права та відповідальність концерну встановлю­ються обсягом прав і відповідальності, що делеговані йому підприємствами-учасниками.

Підприємства, які увійшли до складу концерну, повністю збері­гають свою юридичну самостійність. Економічна самостійність цих під­приємств залежить від міри централізації в концерні управлінських функцій. На відміну від асоціацій учасники конкретного концерну не можуть входити до складу інших договірних об'єднань.

Основними функціями концерну можуть бути: координація робо­ти із впровадження досягнень науково-технічного прогресу; удоскона­лення внутрішньогосподарських зв'язків між підприємствами-учасниками; забезпечення раціональної спеціалізації та кооперації; розвиток власної інфраструктури; підготовка й підвищення кваліфікації кадрів.

Консорціум - це тимчасове об'єднання на договірній основі де­кількох підприємств з метою координації їх діяльності при вирішенні конкретних завдань. Після виконання поставленого перед консорціумом завдання він припиняє своє існування чи перетворюється на інший вид об'єднання.

Залежно від мети створення консорціуми можуть наділятися або не наділятися правами юридичної особи.

Вступивши до консорціуму, підприємства повністю зберігають свою юридичну та господарську самостійність, не міняють форми влас­ності.

Для здійснення загального керівництва та координації робіт, конт­ролю за виконанням зобов'язань учасників консорціуму створюється виконавчий апарат, права й обов'язки якого, а також структура, штати й витрати на утримання визначаються радою консорціуму.

2.5. Орендні підприємства

Перехід підприємств громадського харчування на орендний підряд пов'язаний із такою попередньою роботою: створення ініціативної гру­пи; розробляння конкретних заходів із переходу на орендний підряд; проведення необхідної роз'яснювальної роботи з економічних питань; аналіз господарської діяльності підприємства, розрахунок орендної пла­ти та інших обов'язкових виплат; розробляння організаційно-методичних документів; складання угоди орендного підряду.

Положенням з організації орендного підряду передбачено такі роз­діли угоди: загальні положення; предмет угоди; права й обов'язки сторін; відповідальність сторін; інші умови.

Важливе значення для успішного розвитку орендних відносин має детальне розробляння умов угоди, встановлення терміну її дії. Невеликий термін не заохочує колективи вкладати кошти у вирішення перспек­тивних виробничо-торговельних завдань, розвиток матеріально-технічної бази орендного підприємства. Практика діяльності орендних під­приємств показує, що оптимальним є термін не менше п'яти років.

Успішне впровадження орендного підряду значною мірою зале­жить від обґрунтування в угоді функціональних взаємовідносин оренда­тора й орендодавця. Для підвищення ефективності господарської діяль­ності орендних підприємств доцільно надавати їм такі права:

• самостійно вступати в договірні відносини із закупівлі товарів, сировини, напівфабрикатів, обладнання;

• встановлювати ціни на продукцію власного виробництва (у межах встановлених націнок), а також на додаткові послуги;

• самостійно вирішувати питання підбору й розміщення кадрів, встановлювати чисельність робітників;

• самостійно встановлювати напрями використання доходів, які залишилися після розрахунків з орендодавцем та інших обов'язкових виплат.

В угоді необхідно передбачити й обов'язки орендаторів, основ­ними з яких мають бути:

• забезпечення високої якості кулінарної продукції та рівня культури обслуговування відвідувачів;

• дотримання встановленого асортименту страв і послуг;

• здавання виручки й подання звітності в термін, передбачений угодою;

• забезпечення збереження орендного майна;

• дотримання передбаченого угодою мінімального режиму робо­чого часу орендного підприємства, прав роботи підприємств харчування, санітарних і протипожежних вимог;

• щомісячно в указаний угодою термін і в установленому розмірі виплачувати орендодавцю орендну плату та інші обов'язкові платежі.

При розроблянні договору орендного підряду необхідно перед­бачити і обов'язки орендодавця. Вони повинні бути направлені на забезпечення ритмічної, високоефективної роботи орендного під­приємства. До таких обов'язків можна віднести: забезпечення орендарів на їхнє замовлення автомобільним транспортом, необхідними норматив­ними актами, прейскурантами, інструкціями, бланками звітності встанов­леної форми, рекламними засобами; проведення робіт з модернізації та дооснащення обладнанням орендних підприємств, їх капітального ре­монту; здійснення контролю за виробничою діяльністю, дотриманням асортименту страв, санітарного стану; надання необхідної методичної допомоги колективам у вирішенні перспективних і поточних завдань, веденні бухгалтерського обліку, складанні звітності тощо.

З метою дотримання угоди орендного підряду необхідно перед­бачити взаємну матеріальну відповідальність як орендатора, так і орен­додавця за невиконання договірних обов'язків. Економічні санкції по­винні встановлюватися в значних розмірах.

Орендатор зобов'язаний нести матеріальну відповідальність за недотримання встановленого асортименту продукції, зміну профілю виробництва, порушення технології виготовлення страв, санітарних ви­мог і правил торгівлі; орендодавець - за незастосування заходів у межах функціональних обов'язків, що призвело до втрати доходів орендатора.

При складанні угоди орендодавець за актом приймання-передавання передає орендатору в оренду обладнання та інші основні фонди, де зазначена їх назва, балансова вартість, фактичний знос і залишкова вартість, яка береться для розрахунку між орендатором і орендодавцем. Акт приймання-передавання додається до угоди орендного підряду і є підставою для розрахунку амортизаційних відрахувань, а також є не­обхідним при вирішенні суперечок з відшкодування орендатором вартості втраченого чи зіпсованого майна.

Орендні колективи можуть відкривати розрахункові рахунки у банку. Для цього потрібні: заява на відкриття рахунка; копія угоди орендного підряду; копія рішення орендодавця про надання орендному колективу права складати господарські угоди від імені орендодавця; картка зі зразком підпису.

За відсутності свого розрахункового рахунка в банку орендатор може використовувати для розрахунків систему чеків. Чекову книгу керівник орендного колективу отримує у бухгалтерії орендодавця.

У разі порушення договірних обов'язків зацікавлені сторони складають відповідну скаргу, яка розглядається у комісії.

Зміни умов угоди оренди, її розірвання та припинення дії допуска­ються за згодою сторін. За вимогою однієї зі сторін угода може бути ро­зірвана за рішенням арбітражу в разі порушення іншою стороною умов угоди.

Після припинення дії угоди орендного підряду орендодавець бере матеріальну відповідальність за передані при складанні угоди будівлі, приміщення, обладнання, інвентар; викуповує обладнання та інвентар, які самостійно придбані орендатором, а також надлишкові запаси това­рів, які виникли при укладенні угоди за цінами домовленості.

Орендатор здійснює остаточні розрахунки згідно з укладеними угодами на постачання товарів, обладнання, інвентарю, наданими послу­гами; виплачує особам, запрошеним на роботу за тимчасовою угодою, належні їм кошти; продає за цінами домовленості товари, обладнання, інвентар, від придбання яких відмовився орендодавець; здійснює оста­точні розрахунки за взаємними зобов'язаннями.

Кошти, що залишилися після вказаних операцій, підлягають роз­поділу між учасниками орендного підряду відповідно до рішення трудо­вого колективу.

Запитання для самоперевірки

1. Які організаційні форми господарювання найбільш поширені в галузі громадського харчування?

1. Який порядок створення акціонерних товариств?

2. Чим відрізняються господарські асоціації від акціонерних това­риств?

2. З якою метою створюються концерни та консорціуми?

3. Які права й обов'язки мають орендатори?