- •© О.І. Положишнікова, 2003
- •Передмова
- •Розділ 1. Основи організації громадського харчування
- •1.1. Особливості виробничо-торговельної діяльності підприємств громадського харчування
- •1.2. Класифікація підприємств громадського харчування
- •1.3. Типи підприємств громадського харчування та їх характеристика
- •Запитання для самоперевірки
- •2.2. Товариства з обмеженою відповідальністю
- •2.3. Господарські асоціації
- •2.4. Концерни, консорціуми
- •2.5. Орендні підприємства
- •Розділ 3. Науково-технічний прогрес у громадському харчуванні
- •3.1. Сутність науково-технічного прогресу
- •3.2. Основні напрями науково-технічного прогресу в громадському харчуванні
- •3.3. Прискорення науково-технічного прогресу та його економічна ефективність
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 4. Наукова організація праці у громадському харчуванні
- •4.1. Зміст і завдання наукової організації праці
- •4.2. Основні напрями наукової організації праці
- •4.3. Служби наукової організації праці
- •4.4. Розробляння плану ноп та його впровадження
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 5. Нормування праці
- •5.1. Сутність і завдання нормування праці
- •5.2. Методи нормування праці
- •5.3. Виробничий процес і його структура. Класифікація витрат робочого часу
- •5.4. Способи вивчення витрат робочого часу
- •Картка фотографії робочого дня
- •Бланк спостережень
- •Вибірка з фотографії робочого дня
- •Фактичний і проектований баланс робочого часу
- •5.5. Порядок розробляння технічно обґрунтованих норм часу та виробітку
- •5.6. Графіки виходу на роботу
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 6. Організація постачання
- •6.1. Завдання організації постачання
- •6.2. Організація продовольчого постачання
- •6.3. Організація матеріально-технічного постачання
- •6.4. Організація складського господарства
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 7. Основи організації виробництва кулінарної продукції
- •7.1. Завдання, принципи та форми організації виробництва
- •7.2. Структура виробництва. Загальні вимоги до виробничих приміщень
- •7.3. Оперативне планування виробництва та технологічна документація
- •План-меню на тиждень
- •Напівфабрикатів
- •7.4. Організація роботи овочевого цеху
- •7.5. Організація роботи м'ясного, птахоголинного, рибного та м'ясо-рибного цехів
- •7.6. Організація роботи цеху доготування напівфабрикатів і обробляння зелені
- •7.7. Організація роботи гарячого цеху
- •7.8. Організація роботи холодного цеху
- •7.9. Організація роботи кулінарного цеху
- •7.10. Організація роботи кондитерського та борошняного цехів
- •7.11. Організація роботи експедиції
- •7.12. Організація роботи мийної кухонного посуду
- •7.13. Організація роботи роздавалень
- •7.14. Організація роботи хліборізки
- •7.15. Організація технічного обслуговування виробництва
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 8. Форми обслуговування споживачів
- •8.1. Основні завдання торговельної діяльності підприємств харчування
- •8.2. Види додаткових послуг громадського харчування
- •8.3. Методи і форми обслуговування
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 9. Торговельні приміщення та їх оснащення
- •9.1. Характеристика приміщень для обслуговування споживачів
- •9.2. Обладнання торговельних зал
- •9.3.Організація роботи мийної столового посуду і сервізної
- •9.4. Столовий посуд, прибори та столова білизна
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 10. Організація обслуговування споживачів
- •10.1. Сервірування столів
- •10.2. Правила подавання страв і напоїв
- •10.3. Обслуговування бенкетів і прийомів
- •10.4. Організація роботи буфетів
- •10.5. Організація роботи барів
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 11. Спеціальні форми обслуговування
- •11.1. Обслуговування свят, весіль
- •11.2. Обслуговування учасників з'їздів, конференцій, фестивалів, форумів
- •11.3. Обслуговування в готелі
- •11.4. Обслуговування в місцях масового відпочинку
- •11.5. Обслуговування на залізничному транспорті
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 12. Організація обслуговування за місцем роботи і навчання
- •12.1. Організація громадського харчування на виробничих підприємствах
- •12.2. Організація харчування школярів
- •12.3. Організація харчування студентів
- •12.4. Організація харчування учнів професійно-технічних училищ
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 13. Основи маркетингу в громадському харчуванні
- •13.1. Особливості маркетингу в громадському харчуванні
- •13.2. Попит на продукцію громадського харчування, методи його вивчення
- •13.3. Реклама та її організація в громадському харчуванні
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 14. Особливості обслуговування в готельно-туристичних комплексах
- •14.1. Види туризму і класи обслуговування, туристичні документи
- •14.2. Вимоги до підприємств громадського харчування, що обслуговують туристів
- •14.3. Організація обслуговування туристів на підприємствах громадського харчування
- •14.4. Організація обслуговування іноземних туристів
- •01001, М. Київ, вул. Хрещатик, 7/11
Запитання для самоперевірки
Назвіть основні складові науково-технічного прогресу в галузях виробництва.
Які напрями НТП можна виділити у громадському харчуванні?
У чому полягають особливості впровадження індустріальних методів виробництва в громадському харчуванні?
Які вимоги ставляться до сучасних технологій виробництва кулінарної продукції?
Які досягнення НТП можуть бути застосовані при обслуговуванні споживачів?
Розділ 4. Наукова організація праці у громадському харчуванні
4.1. Зміст і завдання наукової організації праці
Наукова організація праці (НОП) у громадському харчуванні повинна сприяти росту його продуктивності, підвищенню ефективності виробництва та якості продукції, що виготовляється. НОП передбачає використання передової технології, сучасних засобів механізації, прогресивних методів обслуговування.
Науковою вважається така організація праці, яка ґрунтується на досягненнях науки і передового досвіду, що систематично впроваджуються у виробництво, дозволяє більш доцільно поєднати техніку і працівника у виробничому процесі, забезпечити ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, підвищити продуктивність праці, створити сприятливі умови праці і відпочинку.
НОП у громадському харчуванні, як і в інших галузях народного господарства, вирішує економічні, психофізіологічні, соціальні завдання.
Вирішення економічних завдань передбачає найбільш раціональне використання техніки, матеріальних і трудових ресурсів. Особливого значення набувають подальше технічне оснащення підприємств, комплексна механізація й автоматизація технологічних процесів, скорочення втрат робочого часу, раціональне використання праці кваліфікованих робітників, упровадження прогресивних методів виробництва, обслуговування й оплати праці.
Вирішення психофізіологічних завдань спрямоване на створення сприятливих умов праці, які забезпечують найбільш повне використання професійних і розумових здібностей робітників, збереження їх здоров'я.
Вирішення соціальних завдань передбачає активізацію творчої та професійної діяльності робітників, заохочення відповідального ставлення до дорученої справи, створення умов для постійного культурно-технічного росту робітників, привабливості праці.
Найбільший ефект від упровадження НОП досягається при комплексному вирішенні економічних, психофізіологічних і соціальних завдань, тому що вони тісно пов'язані між собою.
4.2. Основні напрями наукової організації праці
Основні напрями впровадження наукової організації праці випливають з її сутності. До них належать: удосконалення форм розподілу й кооперації праці; покращання організації та обслуговування робочих місць; раціоналізація прийомів і методів праці; атестація робочих місць; удосконалення нормування праці; підготовка й підвищення кваліфікації фахівців; впровадження раціональних режимів праці та відпочинку.
Удосконалення форм розподілу й кооперації праці. У громадському харчуванні слід розрізняти розподіл праці всередині галузі (між заготівельними та доготівельними підприємствами) і в межах окремого підприємства (між цехами, дільницями, бригадами).
Розподіл праці на підприємствах повинен будуватися з урахуванням обсягу робіт, технічного оснащення, культурно-технічного рівня робітників. Він передбачає спеціалізацію робітників з виконання окремих обмежених функцій технологічного процесу.
Кооперація праці забезпечується раціональним взаємозв'язком між цехами та ланками виробництва в загальному виробничому процесі для оптимального забезпечення високих кінцевих результатів виробничого процесу.
На підприємствах громадського харчування існує декілька форм розподілу праці: функціональний, технологічний, поопераційний, кваліфікаційний.
Функціональний розподіл праці зумовлений функціями, які виконує галузь: виробництво кулінарної продукції, її реалізація та організація споживання. Відповідно до цього виділяються працівники виробництва, зали, адміністративно-обслуговуючий персонал.
За такої форми розподілу праці важливо встановити правильне співвідношення чисельності окремих груп працівників, розмежувати основну й допоміжну роботу та забезпечити повне навантаження працівників.
Технологічний розподіл праці передбачає відокремлення окремих робіт залежно від характеру технологічного процесу. Ступінь технологічного розподілу праці залежить від потужності підприємства, організаційно-технологічних умов.
Залежно від складності виконуваних робіт при такому розподілі праці використовують кваліфікаційний розподіл, коли роботи визначеної складності закріплюються за робітниками з урахуванням рівня їхньої кваліфікації. Кваліфікаційний розподіл дозволяє ефективно використовувати працю робітників високої кваліфікації.
Відокремлення кваліфікованої праці поєднується з поопераційним розподілом праці (розподілом процесу приготування продукції на окремі операції). Воно є характерним для великих спеціалізованих підприємств і цехів, де робітники протягом робочої зміни зайняті одноманітною роботою.
Поряд з розподілом праці на підприємствах громадського харчування використовується кооперація праці, яка проявляється у створенні кулінарних комбінатів, а всередині підприємства - виробничих бригад. Діють два види виробничих бригад - спеціалізовані та комплексні.
Спеціалізовані бригади створюються з робітників однієї професії та різної кваліфікації. На великих підприємствах такі бригади організовуються на потокових лініях для виконання окремих видів робіт.
На невеликих підприємствах створюється комплексна виробнича бригада, де використовується сумісництво професій. Робітники, крім основних обов'язків, виконують роботу на інших виробничих ділянках, пов'язаних з приготуванням і реалізацією напівфабрикатів і готової продукції.
Покращання організації та обслуговування робочих місць передбачає їх раціональне планування, оснащеність обладнанням та інструментами, своєчасну подачу сировини, тари, задовільні санітарно-гігієнічні й естетичні умови праці.
При організації робочих місць необхідно враховувати потужність і спеціалізацію підприємства, характер діючих технологічних процесів, послідовність їх виконання.
Робочі місця поділяються на спеціалізовані, універсальні, індивідуальні та групові.
На великих підприємствах виділяють спеціалізовані робочі місця залежно від операцій технологічного процесу. Це дозволяє підвищити продуктивність праці за рахунок зниження витрат часу на допоміжні операції та скорочення тривалості виробничого циклу.
На невеликих підприємствах переважають універсальні робочі місця, де виконується декілька технологічних процесів. Універсальні робочі місця необхідно забезпечити відповідним набором посуду, інвентарю, інструментів з урахуванням виробничої програми.
Робочі місця залежно від компонованих рішень можуть бути груповими й індивідуальними.
У процесі експлуатації робочі місця періодично підлягають профілактиці та технічному обслуговуванню.
Раціоналізація прийомів і методів праці передбачає можливість упровадження таких методів праці, які забезпечують його високу продуктивність і не викликають надмірного фізичного та нервового навантаження працівників. Правильна організація трудового процесу сприяє скороченню кількості трудових рухів і прийомів, які виконуються робітником, зменшенню їх тривалості.
Для впровадження раціональних прийомів і методів праці використовуються різні технічні, наочні засоби, безпосередня демонстрація трудових прийомів висококваліфікованими працівниками. Ефективним засобом є розробляння спеціальних карт наукової організації праці на конкретному робочому місці.
Атестація робочих місць проводиться шляхом визначення рівня показників згідно з нормативними вимогами. У громадському харчуванні атестація робочих місць проводиться за трьома критеріями:
техніко-технологічний рівень робочого місця - оснащення технологічним обладнанням, засобами малої механізації, виробничим інвентарем, нормативною документацією, дотримання технології виробництва кулінарної продукції;
організаційно-економічний рівень робочого місця – планування і площа робочого місця, санітарно-гігієнічні умови праці, естетичні вимоги до умов праці, режим праці та відпочинку;
рівень ефективності організації робочого місця – ефективність використання обладнання, раціональність організації робочого місця, сумісництво професій, нормування праці.
Робоче місце оцінюється за всіма критеріями, і в разі його відповідності нормативним вимогам приймається рішення про атестацію робочого місця.
Удосконалення нормування праці полягає у розробці науково обґрунтованих норм праці. Цей метод дістав назву технічного нормування. Технічне нормування передбачає аналіз можливостей підприємства, вивчення фактичних витрат часу на виготовлення продукції та встановлення науково обґрунтованих норм праці. Для цього використовуються такі найбільш поширені методи вивчення витрат робочого часу, як фотографія робочого дня та хронометраж.
Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів. Упровадження на підприємствах громадського харчування нової техніки, передової технології, засобів автоматизації виробничих та управлінських процесів, нових організаційних форм господарювання висуває більш високі вимоги до професійної підготовки робітників масових професій, керівних та інженерно-технічних робітників і службовців. Підготовка та підвищення кваліфікації робітників для підприємств громадського харчування здійснюється в спеціальних навчальних закладах. Професійно-технічні училища, курси цільового призначення, навчально-курсові комбінати готують робітників масових професій. Підготовка і перепідготовка спеціалістів вищої кваліфікації здійснюється в технікумах, коледжах, інститутах. Перепідготовка спеціалістів проводиться на факультетах підвищення кваліфікації, створених при вищих навчальних закладах.
Покращання умов праці. З метою підтримання необхідної працездатності робітників на підприємствах громадського харчування створюються оптимальні умови праці за рахунок сприятливого мікроклімату (температури, вологості, кратності обміну повітря, освітлення), який складає виробниче середовище. Ці вимоги регламентуються будівельними нормами та правилами. Для підприємств громадського харчування вони такі: температура 18-23 °С, відносна вологість повітря - 60 - 70%, швидкість руху повітря - 0,06 - 0,19 м/с. Природне освітлення (відношення площі засклення вікон до загальної площі приміщення) повинно становити: для виробничих, торговельних, адміністративних приміщень - не менше 1:8, для побутових -1:10. Штучне освітлення має бути не менше 75 лк/м2 при використанні ламп розжарювання.
Не менш важливу роль у створенні сприятливих умов праці на робочому місці відіграють естетичні фактори: кольорове оформлення предметів, раціональність їх форм і компонування, гарний і зручний спецодяг, чистота робочої зони. Вони емоційно діють на працівників.
На підприємствах громадського харчування важливою умовою праці є рівень шуму та вібрації, який регламентується санітарними нормами.
Для покращання умов праці велику увагу необхідно приділяти механізації важких і трудомістких робіт, створенню безпечних умов праці.
Впровадження раціональних режимів праці та відпочинку є важливою умовою підтримання високої працездатності. На практиці використовуються змінний, тижневий, помісячний і річний режим праці та відпочинку. Найбільш поширений - змінний режим. Основним часом відпочинку протягом робочої зміни є обідня перерва. При 7 - 8-годинному робочому дні цю перерву доцільно встановлювати через 3 — 4 години після початку роботи. Тривалість її - 30 - 60 хв.
З метою забезпечення належних умов відпочинку на стадії проектування підприємств передбачаються кімнати для відпочинку персоналу.
Виховна та соціально-культурна робота спрямована на дотримання дисципліни праці й підвищення соціальної активності працівників. Дисципліна праці охоплює низку питань і поєднує трудову, технологічну, виробничу та державну дисципліну.
Трудова дисципліна передбачає своєчасний вихід на роботу, дотримання установленої тривалості робочого часу, обідньої перерви, регламентованих перерв, використання робочого часу для виконання виробничої програми, встановлених норм виробітку.
Під технологічною дисципліною розуміють дотримання технологічних процесів приготування страв, кулінарних і кондитерських виробів відповідно до затверджених норм закладання сировини та виходу готової продукції, режиму теплового обробляння. Дотримання вимог нормативно-технологічних документів дозволяє уникнути браку в роботі й підвищити якість продукції.
Виробнича дисципліна передбачає дотримання робітниками вимог з охорони та безпеки праці, санітарії, гігієни, протипожежної охорони, користування спецодягом, утримання в належному стані робочого місця, обладнання, інвентарю, бережливе ставлення до власності підприємства, виконання розпоряджень виробничого характеру.
За порушення трудової дисципліни працівники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
