- •Моральне богослів’я
- •Відношення Морального богослів’я до моральної філософії.
- •Запитання до вступу:
- •Список літератури:
- •Частина 1-а
- •Розділ 1-й
- •Глава 1. Умови моральних дій (загальні і християнські).
- •Виховання моральної свободи та морального характеру.
- •Моральний закон і закон фізичний. Їхня схожість і відмінність.
- •Розділ 2 Про моральний закон і моральні дії
- •Про виконання заповідей. Поділ обов’язків (за ступінню важливості) Які бувають при цьому помилки?
- •Колізії обов’язків
- •Про чеснотливість та її характерні риси Поняття про чеснотливість
- •Характерні риси чеснотливості і три типи її вияву
- •Про чеснотливість як про добру справу Чеснотливість чи добре моральне життя характеризується і виявляється в добрих справах.
- •Запитання до теми:
- •Проблемні питання:
- •Гріх. Його властивість і види
- •Розвиток гріха від думки до діла
- •Про гріх, як схильність, гріховний нахил чи пристрасть
- •Про гріх, як гріховний настрій (стан) духу
- •Види порочного (чи гріховного стану)
- •Стан морального невідання
- •Стан моральної недбалості і безпечності
- •Стан моральної самоомани
- •Моральне лицемірство
- •Стан морального рабства
- •Стан морального відчаю
- •Стан морального огрубіння
- •Стан грішника
- •Благодать Божа і її значення і відродженні людини
- •Моменти навернення грішника до Бога
- •Вправляння і подвиги, які зміцнюють волю на добродіяння Про гріховний стан волі
- •Про зміни волі після навернення
- •Душевні та тілесні вправи людині у добрі: благодатні засоби виховання та зміцнення духовного життя Вправи, які формують розум, зігрівають до духовного життя
- •Читання і слухання Слова Божого, вивчення і закарбування в розумі істин Божественного Одкровення
- •Читання отцівських творів і життя святих отців та подвижників Церкви
- •Вправляння і розвиток розуму шляхом вивчення наук, які допомагали би християнинові гідно проходити своє покликання
- •Про збереження розуму від марного всезнайства, марної цікавості та гордості
- •Вправляння і подвиги, які зміцнюють волю на добродіяння Про гріховний стан
- •Про зміну волі після навернення
- •Про виховання волі у християнському дусі
- •Формування серця
- •Формування серця
- •Запитання до теми
- •Тілесні вправляння Тримання тіла в дусі нового життя
- •(Про дотримання мовчазності)
- •Необхідність, важливість і значення молитви
- •Вчення Святого Письма, святих отців та подвижників Церкви про молитву і про те, як навчитися молитви
- •Що потрібно для доброго успіху молитви?
- •Запитання до теми:
- •Про шлях просвітлення тих, хто удосконалюється. Богословські чесноти християнина: віра, надія, любов Про необхідність та важливість богословських чеснот
- •Запитання до теми:
- •Творення особистого спасіння і служіння ближнім на основі самовідданості та любові Любов до ближніх, її зв’язок з любов’ю до Бога та інших чеснот
- •Властивості чи вияви любові до ближніх.
- •Милосердя, благодійність і самовідданість у відношенні до ближніх
- •Співчуття і співрадість, довготерпіння і прощення кривд.
- •Доброзичливість: турбота про убереження ближнього від будь-якого морального і фізичного зла
- •Справедливість та повага до ближніх
- •Засоби для набуття та збереження любові
- •Любов – основний Закон і Творець людського життя
- •Запитання до теми:
- •Сімейні обов’язки християнина. Сім’я. Її моральне значення
- •Християнський шлюб як основа християнської родини
- •Взаємні обов’язки подружжя
- •Взаємні обов’язки батьків та дітей і родичів. Обов’язок християнських батьків відносно дітей
- •Обов’язки дітей відносно батьків
- •Взаємні обов’язки батьків
- •Запитанння до теми:
- •Християнин як член суспільства і держави. Поняття про державу. Моральність в суспільному житті
- •Любов до Вітчизни (патріотизм)
- •Запитанння до теми:
Стан морального відчаю
Він характеризується тим, що людина, пробудившись від своєї гріховної дрімоти і уявляючи всю глибину свого падіння, з одного боку, і всю строгість правосуддя Божого, з другого боку, втрачає будь-яку надію на своє спасіння, не надіючись не тільки на себе самого, як морально вільну істоту, але й на Бога, проникнувшись думкою, що її нечестя перевищує милосердя Боже. Це є стан цілковитої моральної безпомічності, в якій для людини зникають усі можливості, закриваються усі шляхи й двері. Приклад такого стану можна бачити в Іуді Іскаріотському.
Стан морального огрубіння
Це найнебезпечніший з недугів. Якщо в стані морального рабства і навіть морального відчаю у людини ще є бажання робити добро, але не стає сил до цього, то в стані морального огрубіння людина знаючи добро й усвідомлюючи в собі навіть якусь силу для його здійснення, виявляє цілковиту несприйнятливість до нього, так що, дивлячись очима, вона не бачить, слухаючи вухами, – не чує, не розуміє серцем (Іс. 6, 9–10). Це стан морального відчаю, моральної мертвотності, цілковите припинення функцій совісті, отже, стан морального трупа. Але це лише один бік морального огрубіння – пасивний. Активний бік цього стану – в цілковитій ненависті до добра, спрямованій по-сатанинськи лише на знищення добра. Всупереч своїй совісті, воліючи замість добра зло і знаходячи постійне задоволення тільки в ньому одному, такі люди вперто хочуть і чинять лише зло, щоб поширити й утвердити панування зла. Хоча й тут чітко усвідомлюється реальність (дійсність) добра, але оскільки людина не хоче добра, вступає у заперечне відношення до нього, то саме тому ненавидить його.
Стан морального огрубіння – це результат тривалого і впертого косніння і грісі. Оскільки в такому стані людина навмисне відкидає саму благодать Божу, без якої ніякий моральний недуг не вилікується, то зрозуміло, що з цього стану навряд чи можливо визволитися тому, хто мав нещастя глибоко віддатися йому. Приклад такого стану Св. Письмо вказує у фараоні (Вих. 5, 2).
Запитання до теми:
Які три сторони гріха? Що таке гріх? Які його коріння, основа?
Як зароджується і розвивається гріх? Які види чи ступені гріха? Які бувають смертельні і несмертельні гріхи?
Які бувають гріховні пристрасті?
Проблемне питання:
Чим характеризується гріховний стан людини? Який зв’язок існує між трьома сторонами гріха?
Список запропонованої літератури:
Еп. Феофан. Начертание христианского нравоучения. М. 1896.
Проф. прот. И.Стеллецкий. Опыт нравственного православного Богословия. Харьков., 1914.
Проф. М. Олесницкий. Нравственное Богословие.
Про засади християнського життя.
Запитання до теми:
Як починається християнське життя?
Яким буває стан грішника? Які три групи грішників існують?
Яке значення у відродженні людини благодать Божа?
В яких моментах відбувається повернення грішника до Бога?
Проблемне питання:
Роль усвідомлення гріховності у відродженні людини. Каяття, самоосуд перед Богом та прагнення до помилування – взаємозв’язок між ними та взаємодоповнюваність.
Список запропонованої літератури:
Еп. Феофан. Путь ко спасению. М., 1899.
Прот. Н. Стеллецкий. Опыт
Частина друга
Моральне життя людини після навернення її до Бога
(чи основи діяльного благочестя)
Розділ 1-й
Про початок християнського життя через Св. Хрещення і покаяння і про порядок християнського богоугодного життя
Як починається християнське життя (після хрещення в таїнстві покаяння чи покаянні і наверненні грішника до Бога)
Початок богоугодного християнського життя кладеться в хрещенні. Однак рідко хто зберігає цю благодать: більшість християн втрачає її. В реальному (свідомому) житті одні є більш або менш зіпсутими, з гріховними пристрастями, яким допустили розвинутися і вкорінитися і в інших – може бути, і були покладені добрі початки, але в юнацький період життя від юнацьких нахилів чи спокуси інших забувають їх, звикають до поганого. Усі такі вже мають у собі істинно-християнське життя. Їм знову треба починати її.
Наша свята віра для цього пропонує таїнство покаяння. “А коли хто згрішить, Заступника маємо перед Отцем, – Ісуса Христа Праведника (1 Ін. 2, 1). Згрішив, – пізнай гріх і покайся. Бог простить гріх і знову дасть тобі “серце нове і дух новий” (Єзек. 36, 26). Для християнина іншого шляху нема: або не гріши, або кайся, виправляйся. Судячи з численності тих, хто падає після хрещення, треба сказати, що покаяння стало для нас єдиним джерелом істинно-християнського життя1.
Таким чином навернення людини від гріха до нового благодатного життя звершується через покаяння за вірою в Господа Ісуса Христа Спасителя нашого.
Треба знати, що в таїнстві покаяння в одних християн тільки і зігрівається дар благодатного життя, вже сприйнятого і діючого в них, в інших же покладається лише початок життя. Тут ми розглядаємо покаяння лише з цього останнього боку.
Покаяння, як початок нового благодатного життя, є рішуча зміна на краще, перелом волі, відвернення від гріха і навернення до Бога, чи запалення вогнем ревності про виняткове догоджання Богові, з рішучим відреченням себе і всього гріховного.