- •Тема 1. Предмет і метод економічної теорії.
- •1. Історія виникнення і розвитку економічної теорії. Основні школи і течії.
- •1). Визначення економіки і її місце і роль в народному господарстві.
- •2). Історична диференціація економічних концепцій.
- •3). Сучасні економічні теорії:
- •Класифікація економічних законів:
- •3. Основні методи дослідження соціально-економічного процесу.
- •1). Методологічна система економічного аналізу:
- •2). Економічні закони і категорії.
- •1). Економічні закони.
- •2). Економічні категорії.
- •4). Відповідно до неокласичної теорії основними факторами виробництва виступають труд, земля, капітал та підприємницькі здібності.
- •2. Виробничі можливості і потреби суспільства.
- •3. Економічний інтерес, його об’єкт, функція. Інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку.
- •4). Місце і роль економічної системи в суспільному організмі.
- •2. Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи. Структура економічних відносин.
- •3. Типи і еволюція економічних систем. Формаційний і загальноцивілізаційний підходи до типізації суспільства.
- •1. Форми організації суспільного виробництва.
- •1). Форми організації виробництва і їх відмінності.
- •2). Історичні етапи формування економічної організації виробництва.
- •2. Товар і його властивості.
- •1). Товар як суспільна форма багатства при виробництві.
- •2). Споживча вартість товару.
- •3). Мінова вартість товару.
- •4). Подвійний характер праці при створенні товару.
- •3. Альтернативні теорії вартості. Закони розвитку товарного виробництва.
- •1).Щодо сутності вартості та ціни у світовій літературі сформувались такі основні теорії:
- •2). Закон вартості як основний закон товарного господарства.
- •4. Сутність грошей і їх функції.
- •1). Сутність грошей.
- •2). Основні функції грошей.
- •5. Закони грошового обігу. Інфляція.
- •1). Закони грошового обігу.
- •2). Сутність інфляції.
- •1. Підприємство як суб’єкт економічної системи.
- •1). Підприємство як економічна категорія.
- •2). Умови підприємницької діяльності:
- •3). Види і функції підприємництва
- •4). Принципи підприємницької діяльності.
- •2. Капітал як категорія економічної теорії.
- •1). Відмінність між грошима і капіталом.
- •2). Альтернативні теорії капіталу:
- •3). Структура капіталу.
- •3. Капітал підприємства і його кругообіг. Функціональні форми капіталу.
- •1). Кругообіг капіталу.
- •2). Обіг капіталу.
- •3). Розподіл капіталу за характером обігу.
- •4). Відтворення і нагромадження капіталу.
- •5). Способи розподілу капіталу.
- •4. Витрати і прибуток підприємства.
- •1). Витрати виробництва як економічна категорія.
- •2). Економічна сутність прибутку, види прибутку.
- •3). Заробітна плата, її сутність. Системи заробітної плати.
- •4). Зайнятість і безробіття в умовах ринкової економіки.
- •6. Підприємництво в аграрній сфері.
- •1.) Ціна землі.
- •2). Аграрні відносини.
- •3). Земельна рента.
- •1). Сутність ринку.
- •2). Функції ринку.
- •3). Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин.
- •4). Умови формування і розвитку ринкових відносин.
- •5). Види ринків.
- •2. Еластичність попиту Еластичність (elasticity) – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних.
- •Еластичність попиту за ціною (price elasticity of demand) – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару:
- •Факторами цінової еластичності попиту виступають:
- •Перехресна еластичність попиту (cross elasticity) – це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару:
- •Еластичність попиту за доходом (income elasticity of demand) – це процентна зміна обсягу попиту, викликана однопроцентною зміною доходу:
- •3. Еластичність пропозиції
- •4. Коефіцієнт еластичності у короткому і довгому періоді
- •1. Корисність і попит.
- •Корисність блага (utility of good) – це здатність економічного блага задовольнити одну або кілька людських потреб.
- •Кардиналістський (кількісний) підхід до аналізу корисності і попиту ґрунтується на уявленні про можливість вимірювання корисності різних благ у гіпотетичних одиницях корисності.
- •Бюджет – це кількість грошей споживача, яку він здатний витратити у певний період часу. Розмір бюджету і ціни товарів визначають бюджетне обмеження споживача (budget constraint):
- •Властивості бюджетної лінії:
- •2. Оптимальна комбінація ресурсів. Заміщення факторів виробництва.
- •Гранична норма технологічної заміни (marginal rate of technical substitution) показує, від якої кількості одного фактора треба відмовитись, щоб залучити у виробництво додаткову одиницю іншого фактора.
- •Функція Кобба-Дугласа має такий вигляд:
- •Прибуток і дохід Прибуток (profit) – у загальному вигляді визначається як різниця між сукупним виторгом (total revenue) і сукупними витратами (total cost):
- •4. Витрати виробництва в довгостроковому періоді:
- •3. Синтез конкуренції і монополії. Антимонопольна політика держави.
- •1. Система національних рахунків: сутність і основні поняття
- •2. Показники продукту і доходу макрорівня та методи їх обчислення
- •3. Показники динаміки ввп. Індекси цін
- •1. Структура національного ринку. Ринок товарів та його механізм
- •2. Ринок праці. Зайнятість і безробіття
- •3. Ринок грошей та інфляційний механізм
- •1. Споживчі витрати і заощадження домогосподарств
- •2. Інвестиційні витрати підприємницького сектору
- •3. Визначення рівноважного ввп на основі сукупних витрат
- •4. Теорія мультиплікатора
- •5. Рівновага в умовах повної зайнятості: рецесійний та інфляційний розрив
- •1. Місце та роль держави в сучасній економіці
- •2. Фіскальна політика: мета, важелі, різновиди, мультиплікативні ефекти, проблеми реалізації
- •3. Монетарна політика: мета, важелі, різновиди, мультиплікативні ефекти, проблеми реалізації
- •3. Економічна динаміка: сутність, форми, чинники, моделі
- •3. Ефективність виробництва.
- •1. Макроекономічна рівновага національного ринку. Рівновага товарного ринку та ринку грошей. Взаємодія ринків: модель is – lm
- •2. Використання моделі is – lm для оцінки відносної ефективності бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики
1. Підприємство як суб’єкт економічної системи.
1). Підприємство як економічна категорія.
а). Підприємницька діяльність як основа ринкової економіки.
Ринкова економіка характеризується таким поняттям, як підприємницька діяльність. Ринкові відносини передбачають участь в них хоча б двох сторін, що називаються контрагентами ринку. До них відносять підприємців, вкладників капіталу, землевласників, тобто фізичних і юридичних осіб, які мають власність та умови для її вільної реалізації.
б). Підприємництво - це ініціативна діяльність, спрямована на досягнення комерційного успіху, одержання прибутку, пов'язана з певним ризиком вкладення власних капіталів. Здебільшого підприємець є власником засобів виробництва, власником підприємства, однак в сучасних умовах ним може бути уповноважений менеджер, який приймає рішення від особи власника власності.
NB: Підприємництво як самостійний вид діяльності зародилося кілька століть тому, але найбільшого розквіту досягло в нинішньому, ХХ столітті. У 80-х роках воно пережило справжній підприємницький бум у розвинених країнах світу. В Україні і країнах СНД підприємництво відроджується після десятиріч забуття.
Для цього необхідна стабільність економічної і політичної обстановки в країні, позитивна громадська думка, державна підтримка підприємництва шляхом пільгового податкового режиму, стимули для відкриття нових і розширення діючих підприємств, наявність розвиненої інфраструктури, достатня платоспроможність населення
2). Умови підприємницької діяльності:
Ринкових суб'єктів не можна створити штучно, вони виникають природно, в міру формування доходів та умов їх капіталізації, тобто необхідного підприємницького середовища. До таких умов належать:
створення верстви власників, вільних у своїй господарській діяльності;
взяття на себе повної економічної відповідальності за ризик і результати діяльності;
наявність конкурентного середовища, вільне ціноутворення;
створення державою правової бази для здійснення підприємницької діяльності, рівних прав всім учасникам ринку;
відкритість економіки країни, її вільна інтеграція у світогосподарські зв'язки, самостійність підприємців у зовнішньоторговельній діяльності.
3). Види і функції підприємництва
а). Види підприємництва.
Підприємство (фірма) виступає основною структурною одиницею підприємницької діяльності в рамках суспільного виробництва. Воно існує на основі різних форм власності: приватної, державної, спільної, іноземної, акціонерної, кооперативної.
На основі форм власності в Україні створюються:
індивідуальне підприємство, основане на особистій власності фізичної особи і виключно її праці;
сімейне підприємство, основане на власності і праці громадян, членів однієї родини, які проживають разом;
приватне підприємство, основане на власності окремого громадянина, з правом найму робочої сили;
колективне підприємство, основане на власності трудового колективу, кооперативу, громадської або релігійної організації;
державне підприємство, основане на загальнореспубліканській власності;
державне комунальне підприємство, основане на власності адміністративно-територіальної одиниці;
спільне підприємство, основане на основі об'єднання різних власників (змішана форма), аж до іноземних, на умовах вітчизняного законодавства;
іноземні підприємства, основані на власності інших держав або іноземних приватних або колективних осіб.
Підприємства, залежно від обсягу наданих благ і послуг, поділяються на:
малі (від 1 до 50 осіб працюючих)
середні (від 51 до 500 осіб працюючих)
великі.(понад 200 осіб працюючих)
б). Форми підприємництва.
Серед підприємств виділяються господарські товариства, створені на засадах договору юридичними і фізичними особами з метою одержання прибутку на основі Закону України “Про господарські товариства” в 1991 році.
До господарських товариств належать:
акціонерні товариства, відкриті і закриті;
товариства з обмеженою відповідальністю;
товариства з додатковою відповідальністю;
повні товариства;
командитні товариства.
Однією з найпоширеніших організаційних форм підприємства в умовах економіки перехідного типу є орендні, які створюються на певний термін і на конкретних умовах.
в). Моральна складова підприємництва.
Протягом усієї історії підприємництва йому була притаманний моральний бік, зі своїми принципами і канонами. Заповіді досягнення успіхів на ринку зводилися до турботи про особисте благополуччя, самоутвердження та процвітання. Духовні цінності мали другорядне значення, хоча і не були виключені з норм підприємницького середовища.
Сучасний підприємець наділений позитивними рисами, які викликають бажання наслідувати і досягати подібного успіху. Однак навряд чи варто ідеалізувати й канонізувати портрет підприємця в умовах перекрученого економічного світу, так добре знайомого з вітчизняному досвіду.
в). Функції підприємництва.
Основні риси підприємця:
Аналіз ринку;
Новаторство;
Орієнтація на інновації;
Постійний пошук нових ринкових можливостей;
Раціональне використання можливостей.
NB: Саме ці риси відрізняють підприємця від традиційної бізнес-діяльності.
Такий підхід до підприємницької діяльності реалізується шляхом виконання функцій:
ресурсної;
організаторської;
творчої.
NB: Взаємодія означених функцій дозволяє почати і вести бізнес, генерувати і використовувати ініціативу, зважуватися на ризик, переборювати опір конкурентного середовища, одержувати доход.