- •Тема 1. Предмет і метод економічної теорії.
- •1. Історія виникнення і розвитку економічної теорії. Основні школи і течії.
- •1). Визначення економіки і її місце і роль в народному господарстві.
- •2). Історична диференціація економічних концепцій.
- •3). Сучасні економічні теорії:
- •Класифікація економічних законів:
- •3. Основні методи дослідження соціально-економічного процесу.
- •1). Методологічна система економічного аналізу:
- •2). Економічні закони і категорії.
- •1). Економічні закони.
- •2). Економічні категорії.
- •4). Відповідно до неокласичної теорії основними факторами виробництва виступають труд, земля, капітал та підприємницькі здібності.
- •2. Виробничі можливості і потреби суспільства.
- •3. Економічний інтерес, його об’єкт, функція. Інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку.
- •4). Місце і роль економічної системи в суспільному організмі.
- •2. Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи. Структура економічних відносин.
- •3. Типи і еволюція економічних систем. Формаційний і загальноцивілізаційний підходи до типізації суспільства.
- •1. Форми організації суспільного виробництва.
- •1). Форми організації виробництва і їх відмінності.
- •2). Історичні етапи формування економічної організації виробництва.
- •2. Товар і його властивості.
- •1). Товар як суспільна форма багатства при виробництві.
- •2). Споживча вартість товару.
- •3). Мінова вартість товару.
- •4). Подвійний характер праці при створенні товару.
- •3. Альтернативні теорії вартості. Закони розвитку товарного виробництва.
- •1).Щодо сутності вартості та ціни у світовій літературі сформувались такі основні теорії:
- •2). Закон вартості як основний закон товарного господарства.
- •4. Сутність грошей і їх функції.
- •1). Сутність грошей.
- •2). Основні функції грошей.
- •5. Закони грошового обігу. Інфляція.
- •1). Закони грошового обігу.
- •2). Сутність інфляції.
- •1. Підприємство як суб’єкт економічної системи.
- •1). Підприємство як економічна категорія.
- •2). Умови підприємницької діяльності:
- •3). Види і функції підприємництва
- •4). Принципи підприємницької діяльності.
- •2. Капітал як категорія економічної теорії.
- •1). Відмінність між грошима і капіталом.
- •2). Альтернативні теорії капіталу:
- •3). Структура капіталу.
- •3. Капітал підприємства і його кругообіг. Функціональні форми капіталу.
- •1). Кругообіг капіталу.
- •2). Обіг капіталу.
- •3). Розподіл капіталу за характером обігу.
- •4). Відтворення і нагромадження капіталу.
- •5). Способи розподілу капіталу.
- •4. Витрати і прибуток підприємства.
- •1). Витрати виробництва як економічна категорія.
- •2). Економічна сутність прибутку, види прибутку.
- •3). Заробітна плата, її сутність. Системи заробітної плати.
- •4). Зайнятість і безробіття в умовах ринкової економіки.
- •6. Підприємництво в аграрній сфері.
- •1.) Ціна землі.
- •2). Аграрні відносини.
- •3). Земельна рента.
- •1). Сутність ринку.
- •2). Функції ринку.
- •3). Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин.
- •4). Умови формування і розвитку ринкових відносин.
- •5). Види ринків.
- •2. Еластичність попиту Еластичність (elasticity) – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних.
- •Еластичність попиту за ціною (price elasticity of demand) – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару:
- •Факторами цінової еластичності попиту виступають:
- •Перехресна еластичність попиту (cross elasticity) – це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару:
- •Еластичність попиту за доходом (income elasticity of demand) – це процентна зміна обсягу попиту, викликана однопроцентною зміною доходу:
- •3. Еластичність пропозиції
- •4. Коефіцієнт еластичності у короткому і довгому періоді
- •1. Корисність і попит.
- •Корисність блага (utility of good) – це здатність економічного блага задовольнити одну або кілька людських потреб.
- •Кардиналістський (кількісний) підхід до аналізу корисності і попиту ґрунтується на уявленні про можливість вимірювання корисності різних благ у гіпотетичних одиницях корисності.
- •Бюджет – це кількість грошей споживача, яку він здатний витратити у певний період часу. Розмір бюджету і ціни товарів визначають бюджетне обмеження споживача (budget constraint):
- •Властивості бюджетної лінії:
- •2. Оптимальна комбінація ресурсів. Заміщення факторів виробництва.
- •Гранична норма технологічної заміни (marginal rate of technical substitution) показує, від якої кількості одного фактора треба відмовитись, щоб залучити у виробництво додаткову одиницю іншого фактора.
- •Функція Кобба-Дугласа має такий вигляд:
- •Прибуток і дохід Прибуток (profit) – у загальному вигляді визначається як різниця між сукупним виторгом (total revenue) і сукупними витратами (total cost):
- •4. Витрати виробництва в довгостроковому періоді:
- •3. Синтез конкуренції і монополії. Антимонопольна політика держави.
- •1. Система національних рахунків: сутність і основні поняття
- •2. Показники продукту і доходу макрорівня та методи їх обчислення
- •3. Показники динаміки ввп. Індекси цін
- •1. Структура національного ринку. Ринок товарів та його механізм
- •2. Ринок праці. Зайнятість і безробіття
- •3. Ринок грошей та інфляційний механізм
- •1. Споживчі витрати і заощадження домогосподарств
- •2. Інвестиційні витрати підприємницького сектору
- •3. Визначення рівноважного ввп на основі сукупних витрат
- •4. Теорія мультиплікатора
- •5. Рівновага в умовах повної зайнятості: рецесійний та інфляційний розрив
- •1. Місце та роль держави в сучасній економіці
- •2. Фіскальна політика: мета, важелі, різновиди, мультиплікативні ефекти, проблеми реалізації
- •3. Монетарна політика: мета, важелі, різновиди, мультиплікативні ефекти, проблеми реалізації
- •3. Економічна динаміка: сутність, форми, чинники, моделі
- •3. Ефективність виробництва.
- •1. Макроекономічна рівновага національного ринку. Рівновага товарного ринку та ринку грошей. Взаємодія ринків: модель is – lm
- •2. Використання моделі is – lm для оцінки відносної ефективності бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики
2. Показники продукту і доходу макрорівня та методи їх обчислення
Центральним показником СНР є валовий внутрішній продукт (ВВП), який вимірює вартість кінцевих товарів і послуг (в цінах кінцевого споживача), вироблених резидентами країни за відповідний період.
Методи розрахунку ВВП.
Виробничий метод (за доданою вартістю): підсумовується вартість, додана на кожній стадії виробництва кінцевого продукту в різних сферах та галузях національної економіки. В макростатистичній практиці ВВП на стадії виробництва визначається як різниця між випуском у ринкових цінах та проміжним споживанням у цінах покупців або як сума валових доданих вартостей видів економічної діяльності і податків на продукти за виключенням субсидій на продукти:
ВВП
=
(Випуск
– Проміжне споживання) +
+ (Податки на продукти – Субсидії на продукти) (1.1)
Розподільчий метод (за доходами): сума первинних доходів, створених (сплачених) одиницями-резидентами за певний період. В макростатистичній практиці ВВП обчислюється як сума наступних елементів: оплата праці найманих працівників, валовий прибуток і валові змішані доходи, чисті податки на виробництво та імпорт (податки на виробництво та імпорт мінус субсидії на виробництво та імпорт):
ВВП = Оплата праці найманих працівників + Валовий прибуток +
Змішаний доход + Податки мінус субсидії на виробництво та імпорт(1.2)
Метод кінцевого використання (за витратами): сума витрат всіх макроекономічних суб’єктів, які використовують кінцевий продукт (домашніх господарств, підприємців, держави). В макростатистичній практиці за цим методом ВВП розраховується як сума наступних елементів: кінцеве споживання товарів і послуг, валове нагромадження, сальдо експорту та імпорту товарів і послуг:
ВВП = Кінцеве споживання +
+ Валове нагромадження + Сальдо експорту-імпорту (1.3)
В економічній літературі та в процесі макроекономічного аналізу застосовуються аналітичні формули продукту і доходу макрорівня.
Аналітична формула валового продукту за витратами (за методом кінцевого використання) виглядає наступним чином:
С + I + G + XN , (1.4)
де С – „особисті споживчі витрати” всіх суб’єктів приватного сектору економіки, які складаються з витрат домашніх господарств на товари тривалого використання і поточного споживання, на оплату послуг;
I – „валові приватні внутрішні інвестиції” (такі, що здійснюються резидентами всередині країни), які включають інвестиції в основні виробничі фонди, інвестиції в товарно-матеріальні запаси, інвестиції в житлове будівництво;
G – „державні закупівлі” споживчих та інвестиційних товарів і послуг – витрати державних органів (центральних і місцевих), пов’язані з утриманням органів державного управління, інших державних установ і організацій, спорудженням і обслуговуванням об’єктів загальнонаціонального значення;
XN – „чистий експорт товарів і послуг” (різниця між експортом та імпортом, тобто між витратами нерезидентів на експорт і витратами резидентів на імпорт).
Аналітична формула валового продукту за доходами (за розподільчим методом) виглядає так:
W + R + i + p + A + TN , (1.5)
де W – „заробітна плата”, тобто доходи найманих працівників (заробітна плата, премії), в тому числі виплати по соціальному забезпеченню;
R – „рента” або рентні доходи власників орендованих землі, споруд, житла та ін.;
i – „чистий процент” – доходи власників тимчасово вільних грошових коштів, які надано в користування іншим економічним суб’єктам (процентні платежі підприємницького сектора іншим секторам економіки за мінусом процентних платежів, отриманих ним від інших секторів);
р – „прибуток” – доходи, які одержують власники одноосібних господарств, некорпоративних підприємств та корпорації;
А – „амортизація”;
TN – „чисті непрямі податки” (податки мінус субсидії підприємницькому сектору; до непрямих податків відносять ПДВ, акцизи, ліцензійні платежі та ін.).
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) розраховується шляхом вилучення з ВВП амортизації (А):
ЧВП = ВВП – A. (1.6)
Валовий національний доход (ВНД)дорівнює валовому внутрішньому продукту плюс чисті первинні доходи, отримані з-за кордону (первинні доходи, які отримують резиденти від нерезидентів мінус первинні доходи, які виплачуються нерезидентам):
ВНД = ВВП + Сальдо первинних доходів з-за кордону (1.7)
Показник національного доходу, як і внутрішнього продукту, може обраховуватись на валовій або чистій основі (тобто до або після вилучення споживання основного капіталу).
Валовий національний наявний доход(ВННД) дорівнює валовому національному доходу плюс чисті поточні трансферти з-за кордону (поточні трансферти, які надходять у країну від нерезидентів, мінус поточні трансферти, які надаються нерезидентам).
ВННД = ВНД + Сальдо поточних трансфертів з-за кордону (1.8)
Показник ВННД відображує весь доход країни, яким вона може розпоряджатись. Переважна частина цього доходу спрямовується на споживання, інша – на заощадження:
