1. Структура національного ринку. Ринок товарів та його механізм

Сучасний національний ринок – регульована система економічних відносин між суб’єктами різних типів, форм власності і господарювання в межах окремої країни. Суб’єкти національного ринку – всі макроекономічні суб’єкти: держава, підприємства, домогосподарства, закордон.

Основними структурними складовими національного ринку в макроекономіці (залежно від об’єкту купівлі-продажу) вважаються: ринок товарів, грошовий ринок, ринок праці.

Товарний ринок (ринок продуктів) – система економічних відносин з приводу купівлі-продажу товарів (і послуг) за цінами, які складаються під впливом попиту і пропозиції. Суб’єкти товарного ринку: споживачі, покупці і виробники, продавці. Об’єкт: продукти (товари і послуги). Основні параметри ринку товарів: сукупний попит і сукупна пропозиція. Їх взаємодія визначає рівноважний об’єм національного виробництва (товарів і послуг), рівноважний рівень цін і відповідний рівень зайнятості.

Сукупний попит(aggregate demand – AD) віддзеркалює бажання і можливості макроекономічних суб’єктів купувати певну сукупність товарів і послуг для задоволення своїх платоспроможних потреб. Величина сукупного попиту – визначений об’єм національного виробництва (певну кількість товарів і послуг), який макроекономічні суб’єкти можуть придбати.

Структура сукупного попиту: попит споживачів (попит домогосподарств на споживчі товари і послуги), інвестиційний попит (попит підприємців на товари і послуги виробничого призначення); попит на товари і послуги з боку держави для задоволення потреб загальнодержавного, національного значення; попит закордонних споживачів на експортовану з країни продукцію (за умов, що попит вітчизняних споживачів на імпорт враховується в перших трьох складових).

Основний екзогенний фактор сукупного попиту– ціна: залежність обернена. Залежність сукупного попиту від рівня цін можна виразити за допомогою графіка, який одержав назвукрива сукупного попиту(рис.2.1).

Нецінові фактори, які впливають на сукупний попит:

на попит споживачів: добробут (рівень доходів і заощаджень) споживачів; податки на доходи фізичних осіб; заборгованість споживачів у попередні періоди (запозичення домогосподарств); очікування зміни цін або дефіциту та інші фактори;

на інвестиційний попит підприємницького сектора: рівень процентних ставок в економіці (зокрема кредитних); рівень забезпеченості основним капіталом і наявність надлишку (не завантажених) виробничих потужностей; розвиток технологій; податки на прибуток підприємців; ділові очікування, наприклад щодо зміни цін або прибутковості інвестицій та інші фактори;

попит на товари і послуги з боку держави передовсім залежить від обсягів державних закупівель;

іноземний попит залежить від: рівня цін на закордонних ринках, валютних курсів, торговельної політики та інших факторів.

Нецінові фактори впливають на величину сукупного попиту при кожному з можливих рівнів цін. Графічно (рис. 2.2) вплив нецінових факторів буде виражатись зрушенням кривої АD.

Сукупна пропозиція(aggregate supply – AS) характеризує бажання і можливості виробників країни виготовляти і поставляти на ринок продукцію та надавати послуги для отримання прибутку. Величина сукупної пропозиції – певний об’єм національного виробництва (певну кількість продукції, тобто товарів і послуг), що можуть виготовити та представити на рику виробники країни.

Основний екзогенний чинник сукупної пропозиції– ціна: залежність пряма. Графічно цю закономірність віддзеркалює крива сукупної пропозиції (крива AS на рис. 2.3).

Нецінові фактори сукупної пропозиції: наявність ресурсів (рівень забезпеченості) та рівень цін на них; продуктивність ресурсів та рівень технологічного розвитку виробництва; субсидії виробникам та оподаткування виробників; ділові очікування виробників.

Нецінові фактори впливають на величину сукупної пропозиції при кожному з можливих рівнів цін. Графічно (рис. 2.4) вплив нецінових факторів можна представити зрушенням кривої AS.

Сукупність умов, виходячи з яких будуються класичний і кейнсіанський аналізи сукупної пропозиції (результатом яких є класична та кейнсіанська моделі сукупної пропозиції):

Класичний підхід до аналізу сукупної пропозиції	Кейнсіанський підхід до аналізу сукупної пропозиції
ціни гнучкі і чутливі до ринкових коливань сукупного попиту і сукупної пропозиції; об’єм національного виробництва визначається наявністю ресурсів, факторів виробництва і технологією, а не рівнем цін; економіка функціонує в умовах повної зайнятості.	ціни відносно жорсткі і слабо реагують на ринкові коливання; об’єм національного виробництва і зайнятість ресурсів рухливі і порівняно швидко реагують на коливання ринку; економіка функціонує в умовах неповної зайнятості.
Крива AS – вертикальна на рівні випуску при повній зайнятості.	Крива AS – горизонтальна.

З урахуванням двох підходів графік сукупної пропозиції змінює свою конфігурацію (рис. 2.5): на графіку AS розрізняють відрізки:

I – горизонтальний або кейнсіанський відрізок кривої сукупної пропозиції (крива короткострокової сукупної пропозиції). Він характеризує таку ситуацію в економіці, коли ресурси і фактори, що знаходяться в розпорядженні економічних суб’єктів, використовуються не повністю.

II – висхідний або проміжний відрізок кривої сукупної пропозиції свідчить про те, що залучення у виробництво вільних ресурсів і факторів має певні границі і з часом призводить до збільшення витрат на виробництво, що позначається на вартості продукції;

III – вертикальний або класичний відрізок кривої сукупної пропозиції (крива довгострокової сукупної пропозиції) віддзеркалює таку ситуацію, коли всі ресурси і фактори, що знаходяться в розпорядженні економіки, задіяні в процесі виробництва.

Рівновага товарного ринку визначається рівновагою між сукупним попитом і сукупною пропозицією, тобто AD = AS. Графічно рівновага товарного ринку зображується як перетин кривих AD і AS (рис. 2.6).

Точка перетину кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції (рівність їх величин) визначає рівноважний рівень цін і рівноважний об’єм національного виробництва, рівноважний ВВП (точка Е на рис. 2.6). Рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією віддзеркалює рівновагу національної економіки, а графічна модель AD – AS вважається моделлю економічної рівноваги.

Теоретично (враховуючи особливості короткострокового та довгострокового періодів функціонування та розвитку економіки) можливі різні випадки або варіанти рівноваги в рамках моделі AD – AS: за умов неповної і повної зайнятості, а також в умовах переходу від неповної по повної зайнятості.

Всі можливі ситуації співвідношення динаміки сукупного попиту і сукупної пропозиції можуть бути представлені наступним чином:

в умовах неповної зайня-тості, в короткостроковому періоді (на кейнсіанському відрізку кривої AS):	в умовах переходу від неповної до повної зайнятості (на проміжному відрізку кривої AS):	в умовах повної зайнятості, в довгостроковому періоді (на класичному відрізку кривої AS):
AD, AS Q, P ; AD, AS Q, P ; AD, AS Q, P ; AD, AS Q, P .	AD, AS Q, P ; AD, AS Q, P ; AD, AS Q, P ; AD, AS Q, P .	AD, AS Q, P ; AD, AS Q, P ; AD, AS Q, P ; AD, AS Q, P .