5). Види ринків.
а). Ринок можна поділити на групи за певними ознаками: організаційною, функціональною, просторовою.
б). Структура ринку - це внутрішня будова, розташування, порядок окремих елементів ринку, їх питома вага в загальному обсягу ринку.
в). Сукупність усіх ринків, розчленованих на окремі елементи на основі найрізноманітніших критеріїв, утворює систему ринку.
г). За об'єктами виділяють:
-- ринок товарів і послуг, тобто споживчий ринок. Він включає ринок продовольчих і непродовольчих товарів, ринок побутових, комунальних, транспортних послуг, ринок послуг культури, освіти, охорони здоров'я;
-- ринок чинників виробництва - це:
а) ринок робочої сили (ринок праці);
б) ринок засобів виробництва;
в) ринок сировини;
-- фінансовий ринок включає:
а) фондовий ринок;
б) грошовий ринок;
в) ф'ючерсний ринок, або ринок негайних контрактів.
-- У просторовому розрізі виділяють найбільший - світовий ринок. Під ним розуміють будь-які товарообмінні процеси між країнами, пов'язані з купівлею-продажем продукції, товару, послуг, незалежно від агентів торговельних операцій.
д). За об’єктами виділяють ринок продавця і покупця.
2. Еластичність попиту Еластичність (elasticity) – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних.
У мікроекономіці застосовується багато різних показників еластичності в залежності від факторів, що викликають зміну досліджуваного явища – попиту, пропозиції чи виробництва.
Еластичність попиту за ціною (price elasticity of demand) – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару:
(1.6)
Величина
цінової еластичності попиту, як правило,
виражається від’ємним числом, тому що
відображає різноспрямовані зміни: коли
ціна зростає, обсяг попиту зменшується,
і навпаки. В аналізі часто знак «мінус»
відкидають і порівнюють лише абсолютні
значення показника (за модулем). Наприклад,
якщо підвищення ціни на взуття на 20%
викликало зменшення обсягу попиту на
5%, то цінова еластичність попиту на
взуття становить:
.
Показник точкової еластичності (point elasticity) визначає процентну зміну обсягу попиту в точці. Він обчислюється для випадку лінійної кривої попиту, заданої рівнянням Qd = a – b × P, або у випадку незначної зміни ціни для нелінійної кривої попиту. Точкову еластичність можна визначити, якщо провести дотичну до кривої попиту (рис. 1.9.). Нахил кривої попиту в будь-якій своїй точці визначається значенням тангенсу кута дотичної з віссю X.
(1.7)
(1.8)
,
(1.9)
де b – нахил кривої попиту.
Рис. 1.9. Точкова еластичність
Показник дугової еластичності (arc elasticity) застосовується для вимірювання еластичності попиту в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту і розраховується за середніми величинами ціни та обсягу:
(1.10)
(1.11)
Еластичність лінійної функції попиту не постійна (рис. 1.10.). Кожна лінійна крива попиту має два відрізки: верхній, в межах якого попит є еластичним, і нижній, в межах якого попит стає нееластичним, вони розмежовуються точкою одиничної еластичності. Для нелінійної функції попиту ця закономірність може виконуватись, а може й не виконуватись.
Рис. 1.10. Еластичність попиту за ціною
Попит еластичний, якщо EdP>1, тобто однопроцентна зміна ціни призводить до більшої процентної зміни обсягу попиту.
Попит нееластичний, коли EdP<1, тобто однопроцентна зміна ціни спричиняє менш ніж однопроцентну зміну обсягу попиту.
Попит з одиничною еластичністю має місце, коли EdP=1, тобто однопроцентна зміна ціни веде до однопроцентної зміни обсягу попиту.
Абсолютно еластичний попит має місце, коли EdP=∞, і означає, що споживачі купують товар у необмеженій кількості, але лише за однією ціною. Найменше зростання ціни зменшує попит до нуля, а будь-яке зниження ціни веде до безмежного його зростання. Крива попиту є горизонтальною лінією (рис. 1.11.).
Абсолютно нееластичний попит має місце, коли EdP=0, і означає, що покупці зовсім нечутливі до зміни ціни, незалежно від її рівня попит пред’являється на одну й ту саму кількість товару. Крива попиту має вигляд вертикальної лінії (рис. 1.11.).
Рис. 1.11. Крайні випадки еластичності