1. Макроекономічна рівновага національного ринку. Рівновага товарного ринку та ринку грошей. Взаємодія ринків: модель is – lm
Рівновага ринкової системи передбачає сумісну або макроекономічну рівновагу ринків, що в макроекономіці зводиться до розв`язання системи рівнянь. Важелями саморегуляції національного ринку є: ціни – для товарного ринку, заробітна плата – для ринку праці, ставка процента – для грошового ринку. Зазначені регулятори рухаються в наслідок коливань попиту та пропозиції на ринках товарів, праці та грошовому. В процесі макроекономічного аналізу взаємодію трьох ринків – товарів, грошей та праці спрощують до взаємодії всього двох ринків – товарів та грошей.
Макроекономічна рівновага товарного ринку. Товарний ринок являє собою систему економічних відносин між продавцями та покупцями з приводу руху товарів, послуг, які задовольняють попит споживачів та інвестиційний попит макроекономічних суб`єктів.
Рівновага на товарному ринку встановлюється, коли пропозиція заощаджень дорівнює інвестиційному попиту. Пропозиція заощаджень (S) є функція від доходу (Y): S = S(Y).Залежність між S та Y - пряма.Інвестиційний попит (I) – функція від ринкової норми процента (r): I = I (r).Залежність між інвестиційним попитом (I) та процентом (r) – зворотна.Рівновага на товарному ринку визначається формулою: S (Y) = I (r).
Графічне зображення товарного ринку представлено на рис.5.1.
На рис.5.1 в квадранті I – залежність доходу від ставки процента – Y (r). В квадранті II розміщено криву інвестиційного попиту. В квадранті III під кутом 45 проведено лінію I = S, яка показує , що величини інвестицій та заощаджень дорівнюють одна одній. В квадранті IV розміщено функцію заощаджень. Рівноважна норма процента rE,, яка встановлюється на грошовому ринку, виступає відносно товарного ринку як зовнішній фактор. При такому рівні ставки процента підприємці здатні пред`явити інвестиційний попит в розмірі IE (квадрант II). Для того, щоб його повністю задовольнити, необхідна пропозиція заощаджень в розмірі SE (квадрант III), що можливо при відповідному рівні доходу YE (квадрант IV). Таким чином, ставці процента rE, однозначно відповідає доход YE , що віддзеркалює точка рівноваги Е (квадрант I). Як що повторити подібні роздуми для ставки процента rM, то одержимо точку рівноваги М (квадрант I), - для ставки процента rN – точку N і т.д. Таких точок рівноваги може бути доволі багато. Поєднавши їх, одержимо криву макроекономічної рівноваги товарного ринку, що називаєтьсякривою “інвестиції – заощадження” IS. Вона являє собою геометричне місце точок рівноваги інвестицій та заощаджень при будь-яких значеннях ставки процента і доходу. Ця крива не перетинає лінії r = r0, тому що менше цього значення рівень ставки процента в економіці неможливий.
Крива IS має від`ємний нахил. Це пояснюється тим, що зростання ставки процента скорочує заплановані інвестиційні витрати. В наслідок цього падають інвестиційний попит, сукупний попит та рівень сукупного доходу.
Крива IS може переміщуватись праворуч, якщо:
зростають державні витрати та скорочуються податки, що збільшує сукупний попит, сукупний доход, а згодом і інвестиційні витрати;
збільшуються очікувані або реальні доходи, що також призводить до підвищення сукупного попиту.
Крива IS може переміщуватись ліворуч, якщо зростають податки або скорочуються державні витрати. Крива IS встановлює рівноважні параметри інвестицій, заощаджень та доходу.
Макроекономічна рівновага товарного ринку доволі нестійка, тому що в реальній дійсності пропозиція заощаджень може не відповідати інвестиційному попиту.
Макроекономічна рівновага ринку грошей. Крива рівноваги грошового ринку LM фіксує всі комбінації доходу (Y) та ставки процента (r), які задовольняють функцію попиту на гроші при заданій центральним банком величині грошової пропозиції. В усіх точках кривої LM попит на гроші дорівнює їхній пропозиції. Термін LM віддзеркалює цю рівність (“ліквідність – гроші”).
Крива LM має позитивний нахил і є висхідною: зростання доходу тягне за собою підвищення ставки процента, і навпаки. Динаміка сукупного доходу впливає на величину попиту на гроші, зокрема на операційний попит. При заданій величині доходу спекулятивний попит на гроші регулюється ставкою відсотка. Однак при зростанні доходу збільшуються заощадження, що відповідно збільшує розмір спекулятивного попиту на гроші. Інакше кажучи, кожному доходу відповідає свій спекулятивний попит на гроші і своя крива ліквідності. Зростання сукупного доходу призводить до зростання попиту на гроші, що при фіксованій пропозиції грошей викликає зростання ставки процента (графік 5.2).
На графіку: зростання доходу від Y1 до Y2 збільшує попит на гроші, підвищує ставку процента від r1 до r2. Графік 5.2,б віддзеркалює криву LM: з підвищенням рівня доходу підвищується ставка процента. Відрізок ab віддзеркалює, що нижче r0 рівновага грошового ринку неможлива. Точки рівноваги, які розташовано на відрізку cd свідчать, що при високих нормах відсотка спекулятивний попит на гроші приймає значення близько нуля. Коли пропозиція грошей зростає (MS MS, графік 5.2,а), то крива “ліквідність – гроші” відхиляється праворуч в положення LM (графік 5.2,б).
Криві макроекономічної рівноваги грошового та товарного ринків побудовано в координатах “доход – ставка процента”. Об’єднавши два графіка, одержимо картину сумісної макроекономічної рівноваги ринків товарів та грошей – графічну ілюстрацію моделі “інвестиції – ліквідність – гроші” (IS – LM), відомої також під назвою моделі Хікса-Хансена. Одночасна рівновага ринків досягається в точці Е, якій відповідають значення рівноважних ставки процента rE та доходу YE (графік 5.3).
Ринок за допомогою коливань попиту та пропозиції, зокрема ставки процента, відновлює загальну рівновагу при її порушенні.
Якщо величина ставки процента встановлюється на рівні r1, що перевищує rE, то це означає надмірну коштовність кредиту відносно інвестиційного попиту. Процент починає падати, тяжіючи до точки рівноваги Е (рух вздовж кривої LM вниз).
У випадку, коли при товарному дефіциті та високому інвестиційному попиті рівень ставки процента низький (r2), брати кредити дуже невигідно. Попит на гроші тоді різко зростає і процент неминуче дорожчає. Це відбувається до тих пір, поки процент не сягне рівня, що відповідає точці Е (переміщення вздовж лінії LM вгору). Таким чином, висока мобільність грошового ринку дозволяє впливати на товарний ринок через регулювання величини ставки процента.