- •Тема 1. Предмет і метод економічної теорії.
- •1. Історія виникнення і розвитку економічної теорії. Основні школи і течії.
- •1). Визначення економіки і її місце і роль в народному господарстві.
- •2). Історична диференціація економічних концепцій.
- •3). Сучасні економічні теорії:
- •Класифікація економічних законів:
- •3. Основні методи дослідження соціально-економічного процесу.
- •1). Методологічна система економічного аналізу:
- •2). Економічні закони і категорії.
- •1). Економічні закони.
- •2). Економічні категорії.
- •4). Відповідно до неокласичної теорії основними факторами виробництва виступають труд, земля, капітал та підприємницькі здібності.
- •2. Виробничі можливості і потреби суспільства.
- •3. Економічний інтерес, його об’єкт, функція. Інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку.
- •4). Місце і роль економічної системи в суспільному організмі.
- •2. Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи. Структура економічних відносин.
- •3. Типи і еволюція економічних систем. Формаційний і загальноцивілізаційний підходи до типізації суспільства.
- •1. Форми організації суспільного виробництва.
- •1). Форми організації виробництва і їх відмінності.
- •2). Історичні етапи формування економічної організації виробництва.
- •2. Товар і його властивості.
- •1). Товар як суспільна форма багатства при виробництві.
- •2). Споживча вартість товару.
- •3). Мінова вартість товару.
- •4). Подвійний характер праці при створенні товару.
- •3. Альтернативні теорії вартості. Закони розвитку товарного виробництва.
- •1).Щодо сутності вартості та ціни у світовій літературі сформувались такі основні теорії:
- •2). Закон вартості як основний закон товарного господарства.
- •4. Сутність грошей і їх функції.
- •1). Сутність грошей.
- •2). Основні функції грошей.
- •5. Закони грошового обігу. Інфляція.
- •1). Закони грошового обігу.
- •2). Сутність інфляції.
- •1. Підприємство як суб’єкт економічної системи.
- •1). Підприємство як економічна категорія.
- •2). Умови підприємницької діяльності:
- •3). Види і функції підприємництва
- •4). Принципи підприємницької діяльності.
- •2. Капітал як категорія економічної теорії.
- •1). Відмінність між грошима і капіталом.
- •2). Альтернативні теорії капіталу:
- •3). Структура капіталу.
- •3. Капітал підприємства і його кругообіг. Функціональні форми капіталу.
- •1). Кругообіг капіталу.
- •2). Обіг капіталу.
- •3). Розподіл капіталу за характером обігу.
- •4). Відтворення і нагромадження капіталу.
- •5). Способи розподілу капіталу.
- •4. Витрати і прибуток підприємства.
- •1). Витрати виробництва як економічна категорія.
- •2). Економічна сутність прибутку, види прибутку.
- •3). Заробітна плата, її сутність. Системи заробітної плати.
- •4). Зайнятість і безробіття в умовах ринкової економіки.
- •6. Підприємництво в аграрній сфері.
- •1.) Ціна землі.
- •2). Аграрні відносини.
- •3). Земельна рента.
- •1). Сутність ринку.
- •2). Функції ринку.
- •3). Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин.
- •4). Умови формування і розвитку ринкових відносин.
- •5). Види ринків.
- •2. Еластичність попиту Еластичність (elasticity) – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних.
- •Еластичність попиту за ціною (price elasticity of demand) – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару:
- •Факторами цінової еластичності попиту виступають:
- •Перехресна еластичність попиту (cross elasticity) – це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару:
- •Еластичність попиту за доходом (income elasticity of demand) – це процентна зміна обсягу попиту, викликана однопроцентною зміною доходу:
- •3. Еластичність пропозиції
- •4. Коефіцієнт еластичності у короткому і довгому періоді
- •1. Корисність і попит.
- •Корисність блага (utility of good) – це здатність економічного блага задовольнити одну або кілька людських потреб.
- •Кардиналістський (кількісний) підхід до аналізу корисності і попиту ґрунтується на уявленні про можливість вимірювання корисності різних благ у гіпотетичних одиницях корисності.
- •Бюджет – це кількість грошей споживача, яку він здатний витратити у певний період часу. Розмір бюджету і ціни товарів визначають бюджетне обмеження споживача (budget constraint):
- •Властивості бюджетної лінії:
- •2. Оптимальна комбінація ресурсів. Заміщення факторів виробництва.
- •Гранична норма технологічної заміни (marginal rate of technical substitution) показує, від якої кількості одного фактора треба відмовитись, щоб залучити у виробництво додаткову одиницю іншого фактора.
- •Функція Кобба-Дугласа має такий вигляд:
- •Прибуток і дохід Прибуток (profit) – у загальному вигляді визначається як різниця між сукупним виторгом (total revenue) і сукупними витратами (total cost):
- •4. Витрати виробництва в довгостроковому періоді:
- •3. Синтез конкуренції і монополії. Антимонопольна політика держави.
- •1. Система національних рахунків: сутність і основні поняття
- •2. Показники продукту і доходу макрорівня та методи їх обчислення
- •3. Показники динаміки ввп. Індекси цін
- •1. Структура національного ринку. Ринок товарів та його механізм
- •2. Ринок праці. Зайнятість і безробіття
- •3. Ринок грошей та інфляційний механізм
- •1. Споживчі витрати і заощадження домогосподарств
- •2. Інвестиційні витрати підприємницького сектору
- •3. Визначення рівноважного ввп на основі сукупних витрат
- •4. Теорія мультиплікатора
- •5. Рівновага в умовах повної зайнятості: рецесійний та інфляційний розрив
- •1. Місце та роль держави в сучасній економіці
- •2. Фіскальна політика: мета, важелі, різновиди, мультиплікативні ефекти, проблеми реалізації
- •3. Монетарна політика: мета, важелі, різновиди, мультиплікативні ефекти, проблеми реалізації
- •3. Економічна динаміка: сутність, форми, чинники, моделі
- •3. Ефективність виробництва.
- •1. Макроекономічна рівновага національного ринку. Рівновага товарного ринку та ринку грошей. Взаємодія ринків: модель is – lm
- •2. Використання моделі is – lm для оцінки відносної ефективності бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики
2). Економічні категорії.
Якщо економічні закони, передусім специфічні, розкривають внутрішню сутність иевної економічної системи, то менш глибока її сцтність виражається у певних економічних категоріях.
а). Сутність економічних категорій.
Економічні категорії – теоретичне вираження, мислені форми економічних відносин у взаємодії з розвитком продуктивних сил, економічних явищ і процесів, які реально існують.
б). Економічні категорії відображають:
окрему сторону системи економічних відносин,
її зв'язок із відповідною стороною продуктивних сил.
= Змістом продуктивних сил є ставлення людини до природи, їх взаємодія.
= Речовим змістом економічної категорії є окрема сторона такого ставлення до природи.
Кожна економічна категорія відображає діалектичну взаємодію соціально-економічних зв'язків і відносин між людьми (відносини економічної власності, суспільної форми праці) із техніко-економічними зв'язками і відносинами, з речовою формою процесу праці, з відносинами людини і природи.
NB: Економічні категорії рухливіші, мінливіші, ніж економічні закони. Для економічних законів характерний вищий ступінь пізнання людиною єдності та зв'язку явищ і процесів, вони відображають глибокі, приховані зв'язки та відносини, охоплюють явища і процеси, що виражаються у низці категорій.
2. Економічні потреби та інтереси.
Виробництво як процес суспільної праці. Виробничі відносини.
Виробничі можливості і потреби суспільства.
Економічний інтерес, його об’єкт, функція. Інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку.
1. Виробництво як процес суспільної праці. Виробничі відносини.
1). Виробництво як джерело життя. Для життя людей необхідно мати такі найважливіші блага, як їжу, одяг, взуття, житло. Щоб пристосувати багатство природи для задоволення своїх потреб, люди повинні працювати. Тому основою життя, розвитку людського суспільства є виробництво.
2). Виробництво – це процес дії людини на предмети (речовину) із використанням сил природи та пристосування їх для задоволення певних потреб.
NB: Здійснення постійного обміну речовин між людиною і природою К.Маркс називав законом, що регулює суспільне виробництво.
3). Виробничі відносини. Будь яке виробництво має суспільний характер, оскільки люди ніколи не працюють відокремлено один від одного, вони так чи інакше пов’язані в своїй виробничій діяльності. А це означає, що в процесі виробництва люди вступають у відносини не лише з природою, а й між собою. Ці відносини отримали назву виробничих або економічних відносин.
NB: Виробничі відносини - це суспільна форма розвитку продуктивних сил у виробництві, розподілі, обміні та споживанні матеріальних благ і послуг. Кожна з цих сфер відносно самостійна, але водночас - це єдиний відтворювальний процес, який має власну структуру і суперечності. Ключовими в цій системі причинно-наслідкових зв'язків залишаються відносини власності, які визначають як мету, так і засоби їх досягнення в економічній системі.
4). Відповідно до неокласичної теорії основними факторами виробництва виступають труд, земля, капітал та підприємницькі здібності.
а). Праця (труд) – свідома, доцільна діяльність людей, у процесі якої вони видозмінюють зовнішню природу, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речовин і, водночас, змінюють власну природу. При цьому людина досягає і своєї свідомої мети, що визначає спосіб і характер її дій і якій вона підкоряє свою волю. Цим праця відрізняється від інстинктивних дій і операцій тварин.
Предмети праці – речовина природи, на яку людина діє у процесі праці, піддаючи її обробці. Предмети праці бувають двох видів: 1) дані самою природою; 2) ті, що підлягають попередній обробці – сировина.
Засоби (знаряддя) праці – річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.
NB1: Засоби праці в єдності з предметами праці утворюють засоби виробництва.
NB2: Засоби виробництва і працівники в їх єдності і взаємодії утворюють продуктивні сили.
NB3: Єдність і взаємодія продуктивних сил та виробничих відносин утворюють спосіб виробництва.
б). Особливе місце займає земля: в сільському господарстві вона використовується як засіб праці, а в добувній промисловості - як предмет праці.
в). Капітал, який існує у грошовій та матеріально-речовій формах, є невід'ємною частиною процесу виробництва.
г). Людина, яка поєднує землю, працю й капітал, бере на себе ризик за їх застосування, виступає як підприємець і четвертий чинник виробництва.