3. Синтез конкуренції і монополії. Антимонопольна політика держави.

Різні форми недосконалої конкуренції справляють різний вплив на ринкові ціни. Найбільш високий ступінь впливу, що завдає шкоди суспільству, притаманний монополії і олігополії. У відсутність загрози конкуренції вони не прагнуть мінімізувати свої витрати. Покупці, відшкодовуючи останні в монопольно високій ціні, втрачають частину свого доходу на користь монополії. Щоб підтримувати високу ціну, монополіст не зацікавлений в розширенні виробництва і випуску додаткової продукції. У даному випадку не тільки страждає споживач, але й нераціонально використовуються економічні ресурси. Все це обумовлює необхідність проведення державою антимонопольної політики шляхом розробки антимонопольного законодавства. Класичним прикладом цього є антитрестове законодавство США. У відповідності з ним створювалася можливість контролювати поведінку монополії на ринку, не допускати явної або таємної змови між підприємствами по встановленню цін, забороняти об'єднання, злиття, поглинання великими дрібних підприємств, щоб забезпечити децентралізацію й ефективне використання ресурсів.

Законами України про обмеження монополізму караються всі дії підприємців, спрямовані на встановлення дискримінаційних цін на свої товар і на створення перепон, що перешкоджають доступу на ринок іншим. З метою недопущення зловживань монопольним становищем на ринку створюються компетентні державні органи. В число їхніх функцій входить контроль за веденням підприємцями конкуренції з метою недопущення її несумлінних форм і методів.

10. Національна економіка та показники її діяльності.

1. Система національних рахунків: сутність і основні поняття

2. Показники продукту і доходу макрорівня та методи їх обчислення

3. Показники динаміки ВВП. Індекси цін

1. Система національних рахунків: сутність і основні поняття

Система національних рахунків (СНР) – спеціальний міжнародний стандарт єдиних підходів до системи та методології обчислення результатів діяльності національної економіки. СНР розробляється Статистичною комісією ООН і використовується практично в усіх країнах світу для аналізу економічних процесів на макрорівні.

Основні принципи, на яких будується СНР:

продуктивною вважається будь-яка діяльність, що приносить доход її суб’єктам;економічна рівновага ґрунтується на тотожності між виробленим продуктом і доходом, одержаним від його реалізації;процес функціонування економіки – постійний кругообіг доходів і витрат.

Основні категорії(поняття) СНР:

інституційна одиниця –господарюючий суб’єкт, який володіє і розпоряджається активами, від свого імені приймає зобов’язання, вступає в економічні взаємини (операції) з іншими інституційними одиницями, складає і веде повний набір рахунків, включаючи баланс активів і пасивів. Інституційні одиниці групуються в сектори економіки (інституційні сектори) за наступними критеріями: виконувані ними функції в економічному процесі; спосіб фінансування витрат. В рамках СНР утворюється п’ять секторів: нефінансові корпорації; фінансові корпорації; органи загального державного управління; домашні господарства; некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства. Всі інституційні одиниці (тобто юридичні та фізичні особи), які об’єднуються в зазначені сектори, є резидентами даної країни. Економіка країни являє собою сукупність лише тих інституційних одиниць, які є резидентами даної країни. Під резидентами країни розуміють інституційні одиниці, які пов’язані з економічною територією даної країни економічним інтересом протягом тривалого часу (не менше одного року). Для врахування результатів взаємодії резидентів з нерезидентами в СНР виділяється окремий сектор – „решта світу”(сектор „закордон”);

економічна територія– територія, яка адміністративно управляється урядом країни і в межах якої можуть вільно переміщуватись люди, товари та грошові кошти. До неї належить також національний повітряний простір, територіальні води та континентальний шельф в міжнародних водах, на які країна має виключні права, і територіальні анклави в інших країнах (території, на яких розташовуються посольства, консульства, військові та наукові бази і т.ін.). В той же час частина власної географічної території країни, що використовується іншими країнами, не включається до складу її економічної території;

економічна операція – добровільна взаємодія господарюючих суб’єктів, тобто інституційних одиниць (двох або більше). За сутністю операції – це або обмін або добровільне передавання (без відповідного еквівалента) економічних цінностей. Класифікація операцій в СНР:операції з товарами та послугами (виробництво та використання на різноманітні цілі товарів та послуг); розподільчі операції (розподіл і перерозподіл доходів); операції з фінансовими інструментами (придбання фінансових активів, прийняття фінансових зобов’язань, зокрема позики, приріст депозитів в банках та ін.); „інші потоки” або інші операції (охоплюють решту економічних потоків, які не були враховані в попередніх операціях). Економічні операції, в результаті яких одні інституційні одиниці передають іншим інституційним одиницям безоплатно товари, послуги, активи, в СНР називаються трансфертами;

рахунок – балансова таблиця, яка складається з двох розділів: один – це ресурси, або зміна у зобов’язаннях; другий – використання, або зміна в активах. Рахунки використовуються для реєстрації економічних операцій, здійснюваних інституційними одиницями.В СНР існує класифікація рахунків: для інституційних секторів економіки; для галузей економіки; для окремих економічних операцій; для економіки в цілому (консолідовані рахунки). Кожна з зазначених груп має свою класифікацію.