- •Тема 1. Предмет і метод економічної теорії.
- •1. Історія виникнення і розвитку економічної теорії. Основні школи і течії.
- •1). Визначення економіки і її місце і роль в народному господарстві.
- •2). Історична диференціація економічних концепцій.
- •3). Сучасні економічні теорії:
- •Класифікація економічних законів:
- •3. Основні методи дослідження соціально-економічного процесу.
- •1). Методологічна система економічного аналізу:
- •2). Економічні закони і категорії.
- •1). Економічні закони.
- •2). Економічні категорії.
- •4). Відповідно до неокласичної теорії основними факторами виробництва виступають труд, земля, капітал та підприємницькі здібності.
- •2. Виробничі можливості і потреби суспільства.
- •3. Економічний інтерес, його об’єкт, функція. Інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку.
- •4). Місце і роль економічної системи в суспільному організмі.
- •2. Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи. Структура економічних відносин.
- •3. Типи і еволюція економічних систем. Формаційний і загальноцивілізаційний підходи до типізації суспільства.
- •1. Форми організації суспільного виробництва.
- •1). Форми організації виробництва і їх відмінності.
- •2). Історичні етапи формування економічної організації виробництва.
- •2. Товар і його властивості.
- •1). Товар як суспільна форма багатства при виробництві.
- •2). Споживча вартість товару.
- •3). Мінова вартість товару.
- •4). Подвійний характер праці при створенні товару.
- •3. Альтернативні теорії вартості. Закони розвитку товарного виробництва.
- •1).Щодо сутності вартості та ціни у світовій літературі сформувались такі основні теорії:
- •2). Закон вартості як основний закон товарного господарства.
- •4. Сутність грошей і їх функції.
- •1). Сутність грошей.
- •2). Основні функції грошей.
- •5. Закони грошового обігу. Інфляція.
- •1). Закони грошового обігу.
- •2). Сутність інфляції.
- •1. Підприємство як суб’єкт економічної системи.
- •1). Підприємство як економічна категорія.
- •2). Умови підприємницької діяльності:
- •3). Види і функції підприємництва
- •4). Принципи підприємницької діяльності.
- •2. Капітал як категорія економічної теорії.
- •1). Відмінність між грошима і капіталом.
- •2). Альтернативні теорії капіталу:
- •3). Структура капіталу.
- •3. Капітал підприємства і його кругообіг. Функціональні форми капіталу.
- •1). Кругообіг капіталу.
- •2). Обіг капіталу.
- •3). Розподіл капіталу за характером обігу.
- •4). Відтворення і нагромадження капіталу.
- •5). Способи розподілу капіталу.
- •4. Витрати і прибуток підприємства.
- •1). Витрати виробництва як економічна категорія.
- •2). Економічна сутність прибутку, види прибутку.
- •3). Заробітна плата, її сутність. Системи заробітної плати.
- •4). Зайнятість і безробіття в умовах ринкової економіки.
- •6. Підприємництво в аграрній сфері.
- •1.) Ціна землі.
- •2). Аграрні відносини.
- •3). Земельна рента.
- •1). Сутність ринку.
- •2). Функції ринку.
- •3). Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин.
- •4). Умови формування і розвитку ринкових відносин.
- •5). Види ринків.
- •2. Еластичність попиту Еластичність (elasticity) – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних.
- •Еластичність попиту за ціною (price elasticity of demand) – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару:
- •Факторами цінової еластичності попиту виступають:
- •Перехресна еластичність попиту (cross elasticity) – це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару:
- •Еластичність попиту за доходом (income elasticity of demand) – це процентна зміна обсягу попиту, викликана однопроцентною зміною доходу:
- •3. Еластичність пропозиції
- •4. Коефіцієнт еластичності у короткому і довгому періоді
- •1. Корисність і попит.
- •Корисність блага (utility of good) – це здатність економічного блага задовольнити одну або кілька людських потреб.
- •Кардиналістський (кількісний) підхід до аналізу корисності і попиту ґрунтується на уявленні про можливість вимірювання корисності різних благ у гіпотетичних одиницях корисності.
- •Бюджет – це кількість грошей споживача, яку він здатний витратити у певний період часу. Розмір бюджету і ціни товарів визначають бюджетне обмеження споживача (budget constraint):
- •Властивості бюджетної лінії:
- •2. Оптимальна комбінація ресурсів. Заміщення факторів виробництва.
- •Гранична норма технологічної заміни (marginal rate of technical substitution) показує, від якої кількості одного фактора треба відмовитись, щоб залучити у виробництво додаткову одиницю іншого фактора.
- •Функція Кобба-Дугласа має такий вигляд:
- •Прибуток і дохід Прибуток (profit) – у загальному вигляді визначається як різниця між сукупним виторгом (total revenue) і сукупними витратами (total cost):
- •4. Витрати виробництва в довгостроковому періоді:
- •3. Синтез конкуренції і монополії. Антимонопольна політика держави.
- •1. Система національних рахунків: сутність і основні поняття
- •2. Показники продукту і доходу макрорівня та методи їх обчислення
- •3. Показники динаміки ввп. Індекси цін
- •1. Структура національного ринку. Ринок товарів та його механізм
- •2. Ринок праці. Зайнятість і безробіття
- •3. Ринок грошей та інфляційний механізм
- •1. Споживчі витрати і заощадження домогосподарств
- •2. Інвестиційні витрати підприємницького сектору
- •3. Визначення рівноважного ввп на основі сукупних витрат
- •4. Теорія мультиплікатора
- •5. Рівновага в умовах повної зайнятості: рецесійний та інфляційний розрив
- •1. Місце та роль держави в сучасній економіці
- •2. Фіскальна політика: мета, важелі, різновиди, мультиплікативні ефекти, проблеми реалізації
- •3. Монетарна політика: мета, важелі, різновиди, мультиплікативні ефекти, проблеми реалізації
- •3. Економічна динаміка: сутність, форми, чинники, моделі
- •3. Ефективність виробництва.
- •1. Макроекономічна рівновага національного ринку. Рівновага товарного ринку та ринку грошей. Взаємодія ринків: модель is – lm
- •2. Використання моделі is – lm для оцінки відносної ефективності бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики
3). Розподіл капіталу за характером обігу.
У відповідності із способом перенесення вартості чинників виробництва на вартість створеного товару в продуктивній формі капіталу розрізняють основний і оборотний капітал.
а). Основний капітал - частина продуктивного капіталу, вартість якого переноситься на продукт частинами протягом ряду періодів виробництва (будівлі, обладнання т. ін.).
б). Оборотний капітал - частина продуктивного капіталу, вартість якого переноситься на продукт, що створюється протягом одного кругообігу повністю і повністю відшкодовується після його реалізації (матеріали, сировина, робоча сила).
4). Відтворення і нагромадження капіталу.
а). Капітал як самозростаюча вартість реалізується в процесі розширеного відтворення, матеріальною основою якого є нагромадження.
Нагромадження капіталу - це приріст грошових і матеріальних засобів, необхідних для розширення масштабів відтворення, джерелом нагромадження є додаткова вартість. Отже, нагромадження - це капіталізація додаткової вартості.
NB: Нагромадження капіталу залежить від ряду чинників: розмір прибутку; пропорції розподілу прибутку на фонд споживання і фонд нагромадження; продуктивність і інтенсивність праці; величина капіталу; різниця між застосовуваним капіталом та споживаним капіталом; економія засобів виробництва.
б). Основні форми нагромадження капіталу:
концентрація капіталу - збільшення індивідуальних капіталів шляхом перетворення частини додаткової вартості в капітал, тобто збільшення капіталу за рахунок зростання прибутку;
централізація капіталу - збільшення розмірів капіталу шляхом добровільного або примусового об'єднання, злиття індивідуальних капіталів двох або більше підприємців, або шляхом поглинання одного капіталу іншим.
NB: На основі концентрації та централізації капіталу відбувається процес концентрації виробництва, тобто його укрупнення. Параметрами даного процесу є кількість використовуваних ресурсів та кількість вироблюваної продукції.
5). Способи розподілу капіталу.
Розподіл за роллю у процесі експлуатації |
Частини капіталу |
Розподіл за характером оберту |
Постійний капітал |
Будівлі, споруди, устаткування, машини |
Основний капітал |
Сировина, паливо, допоміжні матеріали |
Оборотний капітал |
|
Змінний капітал |
Заробітна плата найманим робітникам |
4. Витрати і прибуток підприємства.
1). Витрати виробництва як економічна категорія.
а). Категорія «витрати виробництва» належить до загальноекономічних (тих, що відображають реалії у декількох суспільно-економічних формаціях).
б). При виробництві товару розрізняються витрати суспільства і витрати підприємства.
Витрати суспільства формують вартість товару, яка включає в себе фонд відшкодування витрат, необхідний та додатковий продукт. В економ теоретичному сенсі витрати виробництва – це те, у що обходиться створення товару всьому суспільству і виражаються формулою: W=C+V+m.
Витрати підприємства – це платежі, які необхідно здійснити для придбання та зберігання в своєму розпорядженні необхідної кількості ресурсів (капіталу, сировини, робочої сили, підприємницької енергії). Вони поділяються на зовнішні і внутрішні.
Зовнішні - плата за ресурси тим постачальникам, які не є власниками даного підприємства.
Внутрішні - витрати на власний ресурс, який самостійно використовується (рента за землю, що належить власнику фірми, оплата його праці).
в). З боку вартісних відносин витрати підприємства розрізняються на постійні і змінні.
Постійні – їх величина не змінюється залежно від зміни обсягів виробництва. Звичайно вони пов'язані з самим існуванням обладнання фірм і мають бути оплачені, навіть якщо воно нічого не виробляє (відсотки за кредит, страхові внески, рентні платежі, амортизація будівель, споруд, обладнання).
Змінні – їхня величина залежить від обсягу виробництва (затрати на сировину, паливо, енергію, транспортні послуги, основну частину трудових ресурсів).
г). Закон спадної доходності і витрати підприємства.
Витрати виробництва даного товару залежать від цін на необхідні ресурси, а також від технології, тобто від кількості ресурсів, необхідних для виробництва. У зв'язку з цим важливо знати, як змінюється обсяг виробництва, в міру того, як дедалі більша кількість змінних ресурсів буде приєднуватися до фіксованих ресурсів фірми. Уявлення про це дасть закон спадної доходності.
NB: У відповідності до нього починаючи з певного моменту послідовне приєднання одиниць змінного ресурсу (наприклад, праці) до незмінного, фіксованого ресурсу (наприклад, капіталу або землі) дає зменшувальний додатковий, або граничний продукт в розрахунку на кожну наступну одиницю змінного ресурсу. Інакше кажучи, якщо кількість робітників, які обслуговують дане машинне обладнання, збільшуватиметься, то зростання обсягу виробництва відбуватиметься дедалі повільніше, в міру того, як більше робітників залучатиметься до виробництва.
д). Витрати виробництва у собівартості продукції.
Витрати виробництва виступають у формі собівартості продукції, під якою розуміється сукупність поточних затрат підприємства на її виробництво й реалізацію, виражених у грошовій формі.
Звичайно всі затрати поділяються на прямі й непрямі.
Прямі витрати - затрати на основні матеріали, комплектуючі вироби, основну зарплату виробничих робітників, соціальне страхування.
Непрямі витрати - видатки, що не можна віднести безпосередньо на виріб. Їх відносять на різні вироби пропорційно основній зарплаті виробничих робітників.
є). Основні групи витрат виробництва за їх економічним призначенням:
затрати на сировину, матеріали, паливо і т. ін.;
амортизація основних фондів;
зарплата й відрахування на соціальне страхування;
інші грошові затрати (витрати на відрядження, оплата поштових послуг, транспорту і т. ін.).
NB: Співвідношення окремих видів затрат до їх загальної суми являє собою структуру собівартості. Метою будь-якого підприємства є зниження собівартості продукції, що досягається підвищенням продуктивності праці, економією ресурсів, впровадженням сучасних технологій.