Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій МПГОП-2014-Попов.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

4. Розділення та кооперація праці

Розділення праці – це розмежування діяльності людей у процесі сумісної праці.

Основними видами розділення праці на підприємстві є: функціональне, професійне і кваліфікаційне.

Функціональне розділення праці – це розмежування діяльності згідно з виконуваними функціями. Наприклад, праця в основному виробництві, допоміжному чи обслуговуючому виробництві, керівництво, пожежно-сторожова охорона тощо.

Професійне розділення праці – це відокремлення груп робітників усередині функції в залежності від професії (спеціальності) і виду робіт. Воно засновується на технологічному та поопераційному розділенні праці. Наприклад, сушарник, сепараторник, вальцовий (технологічне розділення), транспортерщик, вантажник (поопераційне розділення).

Кваліфікаційне розділення праці – це розділення праці у відповідності з кваліфікацією (розрядом, освітою) в залежності від складності, точності та відповідності виконуваних робіт. Наприклад, робітник 5-го або 6-го розряду, майстер або старший майстер виробничої дільниці.

Роздільна праця у суспільному виробництві може бути ефективна при раціональній кооперації праці.

Кооперація праці – це об’єднання працівників для сумісної роботи. Особливо це необхідно на потокових лініях. Ця кооперація праці здійснюється в першу чергу у формі бригад.

Бригадна форма організації праці забезпечує більш високу продуктивність і дисципліну праці за рахунок взаємодопомоги, взаємозаміни та взаємоконтролю працівників. У бригаді підвищується оперативність у розподілі робіт, особливо, якщо бригада працює на єдиний наряд (єдиний кінцевий результат).

Існують: спеціалізовані, комплексні та наскрізні бригади.

Спеціалізовані бригади складаються з працівників однієї професії, які виконують однорідні операції. Наприклад, бригади вантажників.

Комплексні бригади складаються з працівників різних спеціальностей і виконують комплекс взаємопов’язаних, але технологічно різнорідних робіт. Такі бригади, як правило, застосовуються на потокових лініях. Наприклад, бригади борошномельного або комбікормового цехів.

Наскрізні бригади (добові) включають працівників усіх змін, працюють на один наряд без передачі змін. За рахунок цього скорочуються простої при перезмінах, виключаються недоробки заділів однієї зміни для другої. У галузі хлібопродуктів таких бригад нема.

Кооперацію робіт може здійснювати один працівник у вигляді суміщення професій та функцій або розширення зон обслуговування. Це можливо, якщо зайнятість робочого дня працівника по основній роботі не повна і є можливість залишити на деякий час основне РМ для роботи на другому робочому місці.

5. Удосконалення прийомів та методів праці

Прийоми праці – це способи виконання елементарних операцій.

Методи праці – це способи організації та виконання трудових процесів на РМ протягом тривалого часу, зміни.

Існує 2 напрямки удосконалення прийомів та методів праці:

  • впровадження передового досвіду;

  • раціоналізація праці шляхом знаходження принципово нових прийомів та методів праці.

Виявлення та впровадження передових прийомів та методів праці засновано на використанні головних критеріїв – витрат часу та якості роботи і здійснюється за такою схемою:

  • відбір провідних представників професійних груп, вивчення їх досвіду;

  • опис провідних методів та прийомів праці;

  • навчання (тренування) усіх працівників передовим прийомам та методам праці.