Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій МПГОП-2014-Попов.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Школа «чоловічих відносин»

Народилася у 30-40 роки 20-го сторіччя.

Засновник школи Е.Мейо.

Школа «чоловічих відносин» вважає, що працівник повинен бути задоволений не тільки матеріально, але й духовно. За рахунок цього виховується працівник, відданий фірмі.

Цим, як правило, повинен займатися перший керівник організації. Найбільших успіхів у цьому досягли японці.

Напрямки школи:

- надання соціальних пільг працівникам підприємства;

- поліпшення умов праці та побуту;

- створення нормального морального та психологічного клімату у колективі.

Школа соціальних систем

Народилася у 40-50 роки 20-го сторіччя.

Засновники школи Д.Марч, Г.Саймон, А.Етціоні та інші.

Школа поглибшає вирішення проблем людських відносин. Представники цієї школи вважають, що соціальні пільги та матеріальне задоволення повинні бути диференційовані в залежності від соціального стану, професії, трудового вкладу. При цьому необхідно визначити оптимальне співвідношення матеріального та соціального задоволення, виходячи з цілей суспільства, соціального походження усіх верств населення.

Головне для людини та цивілізованої держави – це розвиток інтелекту людини, забезпечення її здоров’я (тобто освіта та медицина). Тому у цивілізованих країнах оплата цієї соціальної групи працівників найвища. У нас навпаки!

Школа соціальних систем також передбачає більш поглиблене вивчення індивідів, груп, групових відносин, формальних та неформальних факторів у праці.

Якщо класична школа вважала, що конфлікти між робітниками та організацією можна вирішувати шляхом заохочення або покаранням, то школа «соціальних систем» вважала, що це може бути вирішено методами «гуманізації». Для цього треба вивчати поведінку окремої людини, груп, причини такої поведінки, та знаходити принципові компромісні рішення. Наприклад, переформування колективів, груп.

Нова школа

Народилася у 50-60 роки 20-го сторіччя.

Народження цієї школи пов’язане з виникненням науки кібернетики, дослідження операцій, системотехніки, комп’ютерної та організаційної техніки.

Засновники школи – Акоф, Арноф, Бертоланді, С.Бір, Гольдберг.

Напрямки школи:

- застосування методів точних наук в управлінні (математичні моделі у плануванні, моделі прийняття управлінських рішень тощо);

- комп’ютеризація та технічне оснащення менеджерів.

У даній школі народилася теорія управлінських рішень.

Ситуаційна школа

Народилася у 60-70 роки 20-го сторіччя.

Головний напрямок цієї школи – динамічна перебудова управління під ситуацію, управління по «проекту».

У межах цієї школи також народився такий напрямок, як «культура управління» (Японія) та демократизація управління.

Емпірічна школа

Народилася у 70-90 роки 20-го сторіччя.

Засновники школи: П.Дракер, Р.Девіс, Л.Ньюмен, Д.Міллер.

Напрямки школи:

- затвердження професіоналізму у менеджменті, затвердження менеджменту, як науки, навчання менеджменту;

- масове залучення працівників до власності та управління фірмами (Американська система ЕСОП, японська система «рінгі» , участь у прибутках тощо); утворення колективної власності.

Тривалий час у Радянському союзі ця школа не визнавалась. Але приблизно в ті ж саме роки радянські вчені почали формувати основи цієї школи. Це проф. Московського університету Г.Попов, академік Глушков В.М. (директор інституту кібернетики, м. Київ), академіки Шаталін, Федоренко, Новожилов, Немчинов та багато інших вчених. А Радянський вчений Леонтьев у 30-ті роки покинув Радянський союз та очолив у США інститут економіки та менеджменту.