4. Методи управління

Мотивація як процес спонукання працівників до трудової діяльності у деяких джерелах розглядається як метод впливу на працівників або управління.

Метод управління – це спосіб спонукання працівників до діяльності з метою досягнення цілей.

Набір методів управління випливає з сукупності розглянутих мотивацій праці. Управління буде ефективним, якщо методи впливу на працівників у максимальному ступені узгоджуються з мотивацію до праці даного працівника або даної групи працівників.

Класифікація методів управління За характером впливу

За характером впливу розрізняють три групи методів управління: економічні, соціально-психологічні, організаційно-розпорядницькі.

Економічні методи управління призначені забезпечити стимулювання ефективної діяльності підприємства в цілому, його підрозділів та окремих працівників за рахунок системи економічних важелів та стимулів.

Для підприємства – це система оподаткування та пільг: податки на прибуток, ПДВ, інші податки та платежі, відрахування на соціальні заходи (єдиний соціальний внесок), кредитування, бюджетне фінансування, дотації, система пільг тощо.

В залежності від величини податків, відрахувань та платежів підприємство може бути стимульоване на відкриту та високоефективну діяльність або, навпаки, пригнічуватися, або знаходитися у стані стагнації. Якщо підприємство пригнічується податками, воно змушене частково здійснювати «тіньову» діяльність для того, щоб вижити.

Економічні методи для працівника – це система оплати праці і оподаткування доходів.

Соціальні методи управління пов’язані із створенням сприятливих умов праці, побуту, відпочинку. Це система соціального добробуту: поліпшення житлових умов, медичне страхування, здешевлення харчування, допомога дитячим дошкільним закладам, утримання спортивних баз, баз відпочинку, гуртожитків тощо, створення сприятливих умов праці, організація культурно-оздоровчих та святкових заходів, виїздів на природу, організація екскурсій тощо.

Психологічні методи управління призначені забезпечити сприятливий морально-психологічний клімат у колективі.

Це забезпечується за допомогою:

• підбору робочого місці працівнику у відповідності до його психологічної конституції;

• регулювання конфліктів та попередження і згладжування стресів;

• гуманізації праці (освітлення, чистоти у приміщенні, температури на робочому місці, зниження вібрації, шуму, забрудненості повітря, інтер’єру, кольору навколишнього середовища, зменшенню випромінювання тощо);

• чіткої організації виробництва;

• чіткого розподілу обов’язків;

• відзнаки та шанування ефективної та добросовісної роботи;

• нормальних людських відносин;

• тощо.

Організаційні методи призначені забезпечити раціональну організацію праці.

До них відноситься:

• створення чіткої організаційної структури виробництва та управління:

• організаційне і правове регламентування діяльності колективів та окремих працівників за допомогою статуту, колективного договору, стандартів підприємства, положень про підрозділи та посадових інструкцій, інших інструктивних матеріалів;

• підбір та розстановка кадрів.

Розпорядницькі методи призначені безпосередньо спонукати колективи та працівників до діяльності.

До них відносяться: накази, розпорядження, інструктаж, попередження, роз’яснення, контроль.

Ефективність впливу розпорядницьких методів суттєво залежить від ефективності попереднього застосування економічних, соціально-психологічних та організаційних методів управління.