2.1.4. Зіккурат в Урі

час. Вони винайшли сонячний та водяний годинники. Гороскопи, створені вави­лонськими астрологами, широко популярні й сьогодні, Знання математики ви­користовувалось і а будівництві,

Значних досягнень домоглися месопотамці і в медицині. Вони вміли роби­ти операції (в тому числі ампутації), складати поламані кістки, хоча медицина в ті часи була ще тісно ^пов'язана з магією (чаклунством). Жителі Межиріччя щиро вірили., що хвороби насилають злі духи, які проникають в людський орга­нізм. Тому лікар, насамперед, намагався вигнати нечистого з тіла хворого, для чого ліпили зображення злих духів та розбивали Їх, вірячи, що це сприятиме одужанню.

2.1.5. Мистецтво та література. Зображення звіра все ще домінує у мистецтві Шумеру. Достатньо пригадати, наприклад, мідний рельєф, що під­німається над входом шумерського храму в аль-Обейде (XVI ст. до н.е.): орел, що має левову голову, з широко розпростертими крилами, пазурами втримує двох оленів з величезними рогами. У царських гробницях Ура була знайдена пластинка з перламутровою інкрустацією по чорній емалі, що прикрашала арфу (XXVI ст. до н.е.). На ній звірі, як у байках, наділені людськими якостями; осел грає на арфі, ведмідь танцює та ін. Вражає могутня голова бика із золота та лазуриту з перламутровими очима, яка також прикрашала арфу. Один з найви­значніших творів шумерського мистецтва — стела⁸ шулік (ХХУ ст. до н.е.), яка прославляла перемогу мешканців міста Лаваша над сусідами, Скульптор зобра­зив на ній шулік, що роздирають трупи ворогів.

Найвизначнішим у пізню епоху шумерської культури було спорудження зіккурату бога Місяця Нанни в Урі (бог Нанна — покровитель цього міста) у XXI ст. до н.е. (рис. 2.1.4). Він являв собою три-, чотирисхідчасту вежу (до нашою часу

.

зберігся лише нижній уступ). На верхньому уступі містилося святилище — «житло божества», де розташовували ложе та золочений стіл для бога. Перший уступ храму був пофарбований чорним, другий — облицьований обпаленою червонуватою цеглою, третій — побілений (подібне чергування фарб для зіккурату було характерним). Стіни храму бога Нанни були, ймовірно, облицьовані глазурованою синьою цеглою.

Можна простежити етапи будівництва цього зіккурату в барельєфах стели царя Ур-Намму. Муляри з кошиками, наповненими цеглою, піднімаються один за одним по драбині, приставленій до стіни. Сам цар Ур-Намму прямує на закладення зіккурату з мотикою на плечі. Скульптурні композиції на рель­єфі розташовані знизу вгору — до все більш важливих сцен. На верхніх поясах чотирикратне зображено царя у повний зріст перед верховним богом та боги­нею, Він здійснює пожертвування, боги ж простягають йому символи, влади — жезл і каблучку. Рельєф втілює ідею вічної влади, якою обдаровують боги. Стела поєднує традиції шумерського та аккадського мистецтва. Від Шумеру тут — композиція оповіді, чотирикратна повторюваність одного сюжету; ак-кадське ж мистецтво доповнило стелу стрункістю фігур та об'ємністю зобра­ження.

У будівництві вплив Аккаду позначився в остаточному утвердженні арки та склепіння, в скульптурі — в більш реалістичному зображенні (у шумерів зображення було типізованим, символічним), у тонкому моделюванні деталей та виразній портретності. «Знаменно, що для нового стилю в мистецтві, який склався за Саргона і проіснував близько двохсот років, характерним є інтерес до людської, особливо ж героїчної, особистості; до цього зображення людини у скульптурі та в гліптиці (завжди лише бога, героя, жерця або вождя) мали умисне абстрактний, недвижний характер і їм надавалося рівно стільки люд­ських рис, скільки потрібно, щоб зображення було людиноподібним; намагали­ся звільнити образ від усього, що нагадувало б про живе і повсякденне. Нове мистецтво, навпаки, показує героїв у найнапруженіший момент дії, в буденно­му одязі, прагне знайти засоби портретного зображення». Чудовою є реалістич­но виконана голова з міді — можливо, портрет самого Саргона Древнього — з рисами конкретної особистості, суворої та владної.

Один з майстерно виконаних художніх творів епохи Аккаду — тріумфальна стела царя Нарам-Сіна (онука Саргона). Вона присвячена його перемозі над ворогами. Стела зображує сходження царських воїнів на гору «до переможних вершин» та ворогів, що летять у прірву. Тут є риси, властиві шумерському мистецтву: символічність вдвічі більшої, ніж воїни, фігури Нарам-Сіна та двох великих зірок над ним, які упредметнюють думку про заступництво богів за аккадського царя. Стела втілює ознаки і нової аккадськоЇ епохи — детально зображені окремі групи м'язів на тілі воїнів; більша, ніж у мистецтві шумерів, об'ємність фігур.

Для ассирійської палацової архітектури є типовим палац Саргона II (VIII ст. до н.е.). Палацовий комплекс поєднував близько двохсот приміщень — житло­вих, приймальних, господарських та ін. В ньому були також три храми з одним