33. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів

Ручна вогнепальна зброя може бути класифікована за різними підставами. За своїм призначенням зброя по­діляється на бойову, мисливську та спортивну.

Бойова зброя (вогнепальна і холодна) призначена для вирішення бойових завдань. Бойова вогнепальна зброя буває: короткоствольна — довжина ствола 50—200 мм (піс­толети і револьвери); середньоствольна — довжи­на ствола 200—300 мм (пістолети-кулемети, автомати, ка­рабіни); довгоствольна — довжина ствола 450—850 мм (гвинтівки, ручні кулемети).

Мисливська зброя призначена для мисливських цілей (рушниці різних систем, мисливські карабіни та ін.).

Спортивна зброя призначена для занять спортом (спор­тивні пістолети, малокаліберні гвинтівки тощо).

За будовою каналу ствола зброя може бути нарізною, гладкоствольною чи комбінованою. Вогнепальну зброю розрізняють за внутрішнім діамет­ром ствола — калібром. У нарізній зброї калібр виміряю­ться у міліметрах і відображає відстань між протилеж­ними полями нарізів. Найчастіше бойова зброя має такі калібри: 6,35; 7,62; 7,65; 8; 9; 11,45 мм, спортивна — 5,6 мм. Калібр гладкоствольної зброї визначається кількістю круглих куль, які можуть бути виготовлені з англійського фунта свинцю (453,592 г). Мисливські рушниці мають ка­лібри 12 (відповідає діаметру 18,2 мм), 16 (16,80 мм), 20 (15,70 мм).

Залежно від будови ударно-спускового механізму роз­різняють:

1) неавтоматичну зброю;

2)автоматичну самозарядну (наприклад, пістолети ТТ, Макарова, Парабеллум та ін.);

3)автоматичну самострільну (наприклад, пістолет-кулемет «Скорпіон», , автомати ППС, АКМ, АКМС, АК-74 та ін.).

За способом виготовлення зброя буває заводська, кус­тарна, саморобна. Вогнепальна зброя, що використовуєть­ся зі злочинною метою, за способом виготовлення поділя­ється на перероблену заводську і атипову. Залежно від функціонального призначення розрізняють зброю просту, яка виконує функції одного виду зброї, та ком­біновану — функції двох і більше різних видів зброї .

Па­трони поділяються на унітарні та патрони окремого запа­лювання. Стрільба унітар­ним патроном, який складається з гільзи з зарядом поро­ху, кулею або дробом і капсулем, а мисливський патрон має пиж і прокладки. За принципом устрою капсуля унітарні патрони поділяються на патрони лефорше, голчасті, бічного вогню і центрального бою.

Гільза — це тонкостінна стаканоподібна ємкість для порохового заряду, капсуля, кулі або снаряда, у дробовому патроні — дробу і пижів. Складається з денця, корпусу і дульця, в якому закріплюється куля. У гільзі дробового патрона дульце відсутнє. Гільза виготовляється з металу або картону (рідше з пластмаси).Ку­лі в нарізній зброї бувають оболончасті, полуоболончасті і безоболончасті. У бойовій зброї використовуються кулі спеціального призначення: важкі, бронебійні, трасуючі, запалювальні, розривні та ін. Розрізняють також кулю зі зміщеним центром ваги — куля, осереддя якої розташова­не таким чином, що в момент удару об перешкоду вона змінює траєкторію польоту.

Дріб — це свинцеві кульки, рідше шматочки свинцю, призначені для пострілу з дробової зброї. Дріб має діаметр 1,5—5 мм (табл. 1). Дріб, що має діаметр більш ніж 5 мм, називається картеччю (табл. 2).