81. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події

Основним способом фіксації результатів відтворення обстановки та обставин події є протокол, який складається відповідно до вимог статей 84, 85, 195 КПК. За своєю структурою у протоколі виділяють три частини: вступну, описову і заключну.

Додатковими способами фіксації результатів відтво­рення обстановки і обставин події є складання планів і схем, використання фото-, кіно-, відеозйомки, звукозапису. Метою такої фіксації є наочне відображення обста­новки і обставин відтворюваної події.

82. Поняття судової експертизи, її види та значення

Судова експертиза — це процесуальна дія, яка поля­гає в дослідженні експертом за завданням слідчого або судді речових доказів та інших матеріалів з метою вста­новлення фактичних даних та обставин, які мають зна­чення для правильного вирішення справи.

Згідно з чинним законодавством України експертиза признача­ється у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні по справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання (ч. 1 ст. 75 КПК).

Судові експертизи класифікуються за різними підставами. За своєрідністю предмета спеціальних пізнань вони поділяються на кілька класів: криміналістичні, судово-ме­дичні, судово-психіатричні, судово-психологічні, судово-фармацевтичні та фармакологічні, фізико-технічні, хіміч­ні, товарознавчі, екологічні та деякі інші. У свою чергу, ко­жний названий клас поділяється на роди, види та підвиди. Так всі криміналістичні експертизи поділяються на традиційні та нетрадиційні. Традиційні охоплюють такі види експертиз, як дактилоскопічна, судово-почеркознавча, авторознавча, судово-балістична, техніко-криміналістична екс­пертиза документів та ін. Нетрадиційні включають екс­пертизу матеріалів, речовин та виробів (нафтопродуктів, паливно-мастильних, лакофарбових матеріалів та покрит­тя тощо), фоноскопічну та фонетичну експертизи та ін.

Судово-медичні експертизи поділяються на експерти­зи трупа, живих осіб та речових доказів. За характером завдань, які вирішуються, та методами дослідження судові експертизи можуть бути поділені на ідентифікаційні, класифікаційні та діагностичні. Судові експертизи поділяються на такі:

1)первинні та повторні. 2) основні та додаткові. 3) одноособові та комісійні.

4)однорідні та комплексні.

83. Система судово-експертних установ в Україні

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову екс­пертизу» судово-експертну діяльність здійснюють держав­ні спеціалізовані установи та відомчі служби, до яких на­лежать науково-дослідні та інші установи судових експер­тиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України та експертні служби Міністерства внут­рішніх справ України, Міністерства оборони України, Служ­би безпеки України.

У системі Міністерства юстиції України функціонують науково-дослідні інститути судових експертиз (зокрема, Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, Харківський науково-дослідний інститут судових експер­тиз ім. засл. проф. М. С. Бокарїуса), філії, відділення та ла­бораторії, в яких проводяться всі традиційні і нетрадицій­ні види криміналістичних експертиз. Крім криміналістич­них, в інститутах проводяться й такі види судових експер­тиз, як судово-економічні, автотехнічні, будівельно-тех­нічні, товарознавчі, ґрунтознавчі, біологічні та ін.

У системі Міністерства внутрішніх справ України ство­рено мережу експертно-криміналістичних служб (Держав­ний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (ДНДЕКЦ) та науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ), де проводяться різні види криміналістичних екс­пертиз, дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, автотехнічні, пожежно-технічні (обставин і механізму пожеж) та деякі інші.

У системі Міністерства охорони здоров'я України зо­середжені судово-медичні та судово-психіатричні устано­ви.