46. Поняття і предмет криміналістичної тактики

Це система наукових поло­жень і рекомендацій щодо організації та планування досудового і судового слідства, які розробляються на основі ви­значення оптимальної лінії поведінки осіб, прийомів про­вадження слідчих і судових дій, спрямованих на збирання і дослідження доказів та встановлення обставин, що спри­яли вчиненню злочину.

У структурному відношенні в тактиці виділяються два розділи: перший містить так звані загальні положення (вчення про криміналістичну версію, планування розсліду­вання, взаємодію слідчого з органами дізнання, залучення громадськості до розслідування злочинів); другий включає положення щодо тактики провадження окремих слідчих дій. Таке розуміння тактики та її структури має найбільш загальний характер і є загальновизнаним. Проте воно зву­жує сферу застосування та межі криміналістичної такти­ки, характеризуючи її тільки стосовно окремих слідчих дій.

47. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики

Відокремлення тактичного прийому від інших способів дії криється в його психологічній сутності, особливостях психологічного механізму його реалізації. Такий механізм реалізації тактичного прийому припускає: 1) його психо­логічну спрямованість, пов'язану з викриттям неправди, актуалізацією забутого, відтворенням події, що трапилася, знаходженням прихованого тощо; 2) безпосередню чи опо­середковану взаємодію між слідчим (суддею) і його рес­пондентами; 3) психологічний ефект від використання прийо­му (що пов'язано з одержанням об'єктивних показань, ви­криттям слідів і знарядь злочину, встановленням місцепе­ребування тайника тощо).

Тактичний прийом — це спосіб здійснення процесуальної дії, спрямований на до­сягнення її конкретної мети, заснований на психологіч­ному механізмі його реалізації, і найбільш раціональний і ефективний у певних ситуаціях.

Тактичний прийом виконуватиме свої функції тільки в тому разі, якщо він відповідатиме низці вимог, до числа яких відносяться законність, етичність, науковість, вибір­ковість, пізнавальна цінність.

Наукова обґрунтованість передбачає:

1) науковість прийому за джерелом його походження;

2) відповідність прийому сучасному стану науки;

3) можливість наукового передбачення результатів ви­користання прийому.

вибірковість як спроможність вирішувати тактичні за­вдання у певних ситуаціях.

Тактичні прийоми за своїм призначенням і спрямованістю сприяють пізнан­ню, переслідують мету одержати доказову інформацію (знайти сліди чи знаряддя злочину, одержати показання від свідка чи обвинуваченого, встановити особу злочинця чи жертви тощо).

48. Класифікація тактичних прийомів

Певний інтерес і практичне значення становлять такі підстави класифікації тактичних прийомів:

1) за видом процесуальної дії

тактичні прийоми огляду місця події; тактичні прийоми допиту; тактичні прийоми обшуку;

тактичні прийоми інших процесуальних дій;

2)за діапазоном використання

тактичні прийоми, які використовуються під час прова­дження тільки окремих слідчих (судових) дій (допит на місці події, орієнтація на професійні навички обшукуваного тощо);

тактичні прийоми, які використовуються у декількох (багатьох) процесуальних діях (постановка тих чи інших запитань; використання типових аналогів; аналіз слідів, предметів, їх ознак тощо);

3)за об'єктом спрямованості (або сферою реалізації) тактичні прийоми, спрямовані на здійснення впливу на людину (роз'яснення важливості правдивих показань; по­становка контрольних, нагадуючих, доповнюючих та ін­ших запитань; демонстрація фотознімків; оголошення ви­сновків експертиз або результатів слідчих дій та ін.);

тактичні прийоми, спрямовані на дослідження матеріаль­ного середовища (аналіз слідів, предметів, їх ознак, розміщен­ня; використання уявної реконструкції окремих елементів по­дії — моделювання з метою відтворення події, що відбулась; зіставлення слідів, виявлених на місці події, та ін.);

4)за ситуаційною варіантністю (тактичні прийоми, які диференціюються залежно від ситуації процесуальної дії). постановка контрольних запитань, пред'явлення доказів, оголошення показань інших осіб, допит на місці події тощо;

5) за характером інформації

тактичні прийоми, які ґрунтуються на словесній ін­формації (бесіда на сторонню тему; роз'яснення значення щиросердого розкаяння; постановка тих чи Інших запи­тань тощо); тактичні прийоми, які базуються на матеріалізованій інформації (демонстрація доказів, різної наочної інформа­ції та ін.); тактичні прийоми, що засновані на логіко-розумовій інформації (аналіз окремих слідів (предметів); моделювання події, що відбулась, зіставлення інформа­ції місця події з традиційним, природним плином події тощо.