58. Особливості огляду трупа

Огляд трупа — це слідча дія, що провадиться слідчим або особою, яка провадить дізнання, на місці знаходження трупа з метою виявлення ознак, що дозволяють встанови­ти особу потерпілого, місце, час, обставини і причини смерті, а також для знайдення ознак, які вказують на мо­жливого злочинця. Огляд трупа провадиться в присутності двох понятих і за участю судово-медичного експерта (або іншого лікаря). Порядок огляду трупа регламентований ст. 192 КПК.

Огляд трупа складається з двох етапів — загального і детального. При загальному огляді досліджуються:

1) поза трупа і його положення на місці події;2) зовнішній стан одягу на трупі; 3) знаряддя заподіяння смерті, що знаходяться на трупі.

При детальному огляді досліджуються:

1) ложе трупа (ділянка підлоги або ґрунту під трупом); 2) одяг трупа; 3) тіло трупа та ушкодження на ньому.

При огляді оголеного трупа фіксуються:

1)угодованість, колір шкіри, статура, вік і стать;2)трупні явища (охолодження, висихання тіла, трупні плями, ознаки гниття);3)вид голови та обличчя;4)вид живота;6)ушкодження на трупі.

Частини трупа описуються в такій послідовності: голо­ва — обличчя — шия — груди — живіт — спина — руки — ноги.

При огляді одягу і взуття на трупі звертається увага на те, що саме одягнуто та в якій послідовності; стан одягу і взуття; ушкодження (розриви, розрізи, відірвані части­ни) і забруднення; конфігурація країв ушкодженого одягу (рівні, нерівні та ін.); вміст кишень.

Труп фотографують, складають схеми, виготовляють зліпки і відбитки слідів, беруть зразки волосся, крові, тка­нин тіла, відбитки пальців.

59. Фіксація результатів огляду місця події

Основним способом фіксації результатів огляду міс­ця події є складання протоколу. Методами фіксації та­кож є плани (схематичні чи масштабні), фотознімки, що ілю­струють місце події, його окремі вузли, сліди, речові докази.

Складання протоколу огляду місця події вимагає до­держання певних вимог. Протокол має бути повним, місти­ти детальний опис окремих слідів, інших обставин злочи­ну. Протокол огляду місця події складається з трьох час­тин: вступної, описової та заключної.

Вступна частина протоколу містить такі відомості:

а) час і місце складання протоколу;

б) прізвища посадових осіб і понятих {щодо останніх — прізвища, імена та по батькові, домашні адреси);

в) підстави для проведення огляду;

г) правове обґрунтування огляду (посилання на відпо­відні статті КПК);

ґ) відмітка про роз'яснення учасникам огляду і поня­тим їхніх прав і обов'язків;

д) умови проведення огляду (погода, температура по­вітря, освітлення);

є) час початку і закінчення огляду.

Описова частина протоколу має містити відомості щодо загальної характеристики місця події, його оточення, меж підданої огляду території.

Заключна частина протоколу повинна містити відо­мості про вилучені предмети і сліди, умови їх фіксації (фо­тозйомка, відеозапис, умови їх виконання, кількість кад­рів, дані про чутливість плівки, видержку). У заключній частині має знайти своє відображення інформація про до­дані плани, схеми, малюнки, фотознімки. Наприкінці про­токолу наводяться зауваження понятих і учасників огляду щодо здійснених слідчим дій. За відсутності зауважень у протоколі робиться відмітка про те, що таких зауважень не надійшло. Протокол підписує слідчий і всі особи, які брали участь в огляді, та поняті. До протоколу огляду місця події мають додаватися плани місця події (схематичні чи масштабні), схеми, фото­знімки, плівки відеозапису.

Протокол повинен відбивати свого роду логіку огляду місця події, тобто послідовність усіх виконаних дій. Поряд з фотозйомкою може бути проведений відеоза­пис. Різниця між планом і схемою полягає в тому, що перший виконується у масшта­бі, другий — без масштабу, орієнтовно, із зазначенням розмірів об'єктів, їх форм та відстаней між ними.

Залежно від місця події складаються плани відкритої місцевості і приміщень.

При складанні плану чи схеми використовують умовні позначення. Плани і схеми місця події підписують слідчий і поняті.