105. Початковий етап розслідування крадіжок

Вихідними даними для порушення кримінальної спра­ви про вчинення крадіжок є такі: а) заяви громадян чи по­садових осіб; б) заяви очевидців чи інших осіб, які дізнали­ся про крадіжку; в) заяви громадян про злочинну діяль­ність конкретних осіб; г) затримання з краденим; ґ) інші джерела. Найбільш типовими слідчими ситуаціями початкового ета­пу розслідування крадіжок є такі:

1. Факт крадіжки виявлено і підозрюваного затрима­но з речовими доказами або по «гарячих слідах». Основне тактичне за­вдання в даній ситуації — закріпити сліди злочину. Типові версії у вказаній ситуації: факт крадіжки мав місце і вчи­нена вона затриманим; затриманий придбав крадене май­но або взяв його для схову та ін.

провадяться такі слідчі дії: особистий обшук, огляд одягу, речей, вилучених у затриманого, а також його допит. Після цього слід допитати свідків-очевидців, потерпілого, посадових або матеріально від­повідальних осіб, що дозволить отримати важливу доказо­ву інформацію про обставини крадіжки та її виявлення, учасників та обставини затримання підозрюваного, коло осіб, поінформованих про розслідувану подію.

Після виконання вказаних слідчих дій слідчий прово­дить огляд місця події

2. Факт крадіжки встановлено, є відомості про гада­ного злочинця (групу осіб), проте нікого не затримано. негайно здійснюється переслідування злодія (злодійської групи) по «гарячих слідах», а також використання оперативних мо­жливостей органів дізнання. Якщо в результаті проведення названих тактичних операцій злочинця встановлено і затримано, надалі необ­хідно дотримуватися порядку дій слідчого, викладеного щодо першої слідчої ситуації. Якщо ж підозрювана в кра­діжці особа не буде встановлена, в подальшому проводять­ся огляд місця події, допити свідків-очевидців і потерпіло­го, результати яких для встановлення зниклого злочинця і викраденого майна мають вирішальне значення.

3. Факт крадіжки встановлено (зламані вхідні двері, своєрідний безлад у приміщенні, відсутнє певне майно), але дані про суб'єкта злочину відсутні. попереднє опитування потерпілого (матеріально відповідальної особи) щодо змін в обстановці місця події (поява невідомих, незвичне розта­шування або зникнення певних предметів тощо); огляд місця події, який включає дослідження матеріальної об­становки (не тільки приміщення, з якого вчинена крадіжка, а и оточуючої місцевості — сходових площадок, горищ і підвалів жилих будинків, дворів, підсобних приміщень та ін.); допит потерпілого та свідків (черговість допиту цих осіб визначається залежно від того, хто з них першим ви­явив крадіжку і повідомив про неї в міліцію); призначення і проведення судових експертиз; перевірка за криміналіс­тичними обліками (дактилоскопічним, за способом учине­ного злочину); постановка на облік викрадених номерних предметів; вивчення матеріалів раніше не розкритих кра­діжок, учинених аналогічним способом.

Одночасно з процесуальними діями здійснюються оперативно-розшукові заходи, характер яких визначається зібраними даними про злочинця (злочинців) і викрадеш цінності.

Для початкового етапу розслідування крадіжок харак­терні також певні типові слідчі версії. Так, при розслідуванні крадіжок чужого майна, вчинених шляхом проник­нення у приміщення, висуваються такі версії:

1. крадіжку вчинила стороння особа;

2) крадіжку вчинила стороння особа за участю або при сприянні працівника об'єкта, який не є (у цьому випадку) матеріально відповідальною особою;

3) крадіжку вчинив працівник даного об'єкта, який не є (у цьому випадку) матеріально відповідальною особою, або особа, яка охороняла даний об'єкт;

4) крадіжку вчинила стороння особа, але факт крадіж­ки використано матеріально відповідальною особою для приховання недостачі або присвоєння інших цінностей, що є у її розпорядженні;

5) крадіжку вчинила стороння особа при сприянні ма­теріально відповідальної особи, яка намагається прихова­ти недостачу;

6) крадіжку зі зломом інсценувала матеріально відпо­відальна особа метою приховання недостачі або ухилення від сплати податків (нібито викрадене майно списується на збитки і тим самим знижується реальний прибуток, який підлягає оподаткуванню).

Для розслідування крадіжок особистого майна грома­дян, які вчинено з квартир, будинків, дач, характерні такі типові версії:

а) щодо події злочину:

—крадіжка дійсно мала місце;

—крадіжки фактично не було, а заявник помиляється стосовно події злочину, або крадіжка інсценована ним са­мим з метою приховання факту загублення чи розтрати довірених власнику приміщення документів, коштовнос­тей, зброї тощо;

б) щодо осіб, причетних до вчинення крадіжки, то вона вчинена:

—однією особою чи злодійською групою;

• особою з числа родичів потерпілого;

—особою, обізнаною про місця знаходження викраде­ного;

—особою, яка має певні навички;

—особою, яка раніше проводила якісь роботи у потер­пілого або побувала в його квартирі з іншого приводу;

в) щодо місць можливого перебування злочинця: квар­тири; заміські дачі родичів, знайомих; готелі, вокзали та ін.;

г) щодо місць знаходження викраденого майна:

—сховано за місцем мешкання, роботи злодія, його знайомих, родичів;

—здано в комісійні крамниці, ломбарди;

—реалізовано;

—вивезено за межі даного населеного пункту;

—відправлено поштовою посилкою та ін.