107. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок

Обставини, які сприяють вчиненню крадіжок, хоча й суттєво розрізняються залежно від конкретного виду да­них діянь, однак можуть бути згруповані за деякими за­гальними ознаками. До числа таких належать:

1) розміщення торговельних підприємств і складів у приміщеннях, не пристосованих для схову товарів і мате­ріальних цінностей;

2) відсутність охоронної сигналізації (або її несправ­ність), недостатнє освітлення у нічний час;

3) відсутність контролю за сторонніми особами (в бу­динках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях, гур­тожитках);

4) примітивність і доступність конструкцій вхідних две­рей та засувних пристроїв у жилих будинках;

5) відсутність у будинках житлового фонду спеціаль­них постів спостереження й охорони з числа непрацюючих мешканців (пенсіонерів, домогосподарок та ін.) або кодових замків, що обмежують доступ сторонніх осіб;

6)віктимна поведінка власників квартир, а також ро­з'єднаність сусідів по сходовому майданчику;

7) недостатньо кваліфікований підбір матеріально від­повідальних осіб і працівників охорони та ін.

Обставини, що сприяють вчиненню крадіжок, встанов­люються під час проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Відомості, отримані під час проведення цих слідчих дій, узагальнюються слідчим і по них складаються мотивовані подання до відповідних організацій, готуються публікації у пресі, інформації по радіо і телебаченню, виступи у трудо­вих колективах. До заходів профілактичного характеру також належать популяризація засобів технічного захисту особистого і приватного майна громадян, виявлення осіб, схильних до вчинення крадіжок, і нагляд за ними.

108. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв

186, 187 КК. істотного зна­чення в структурі криміналістичної характеристики набу­ває встановлення таких обставин:

а) час і місце вчинення грабежу чи розбійницького на­паду, наявність очевидців, у чому виразилося насильство, які знаряддя були використані;

б) хто став жертвою нападу, його стан здоров'я і тяж­кість тілесних ушкоджень;

в) які матеріальні цінності викрадено, їхні індивідуаль­ні особливості та споживча вартість;

г) хто вчинив грабіж або розбійницький напад, їхні зо­внішні ознаки та інші прикмети, роль кожного у вчиненні злочину;

ґ) які обставини сприяли вчиненню злочину.

109. Початковий етап розслідування грабежів і розбоїв

Вихідними даними для порушення кримінальної спра­ви про грабіж або розбій є такі джерела:

а) заява потерпілого;б) повідомлення службових осіб про вчинення злочину;в) заява очевидців про розбійницький напад;г) затримання з речовим доказом у момент вчинення злочину;ґ) інші джерела.

Після отримання інформації про вчинений злочин слід­чий оцінює її практичну значущість, правдивість. Якщо наявних відомостей не­достатньо або вони викликають сумнів, то згідно зі ст. 97 КПК проводиться попередня перевірка. Ра­зом з тим, необхідно в процесі перевірки звертати увагу на конкретні ознаки, притаманні даному виду злочину. До них можна віднести:

а) наявність ознак старанної підготовки, зухвальства, проявленого нападаючими;

б) ретельне спостереження за жертвою, про що свід­чать сліди, залишені на місці спостереження;

в) характер спрямованості діянь: напад на людину, квартиру, дачу, вчинений з метою заволодіння грошима, цінним майном, документами або утаєння більш тяжкого злочину;

г) спосіб зникнення з місця події;

ґ) способи приховання і реалізації злочинно придбано­го майна і цінностей;

д) дані про осіб, які раніше вчинили подібні злочини, їхні зв'язки.

Планування розслідування грабежів та розбійницьких нападів здійснюється з урахуванням даних, одержаних у результаті проведення перевірочних заходів. Існують дві головні слід­чі ситуації: перша з них, коли особа, яка вчинила злочин, відома, друга — коли злочинець невідомий. Як правило, на початковому етапі розслідування в справах про грабіж чи розбійницький напад можна висунути такі типові версії:

1) мав місце грабіж чи розбійницький напад;

2) злочин вчинено підозрюваною чи іншою особою;

3) злочину не було, повідомлення неправдиве.

Причому перевірка версій має здійснюватися за до­помогою передбачених у плані конкретних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. При цьому необхідно чіт­ко оцінити наявні докази та іншу інформацію, а саме:

а) проаналізувати показання потерпілих, свідків та ін­ших осіб;

б) перевірити за картотекою наявність нерозкритих грабежів чи розбоїв у даному районі чи населеному пункті, виявити можливих «гастролерів»;

в)за даними криміналістичного обліку перевірити від­битки слідів рук, куль, гільз, зброї, автотранспорту, якщо вони використовувалися у вчиненні злочину.

При плануванні затримання злочинців з речовими до­казами, якщо про це відомо слідчому, слід передбачити:

а) розміщення оперативних працівників, які беруть участь у затриманні, з урахуванням усіх можливих обста­вин опору з боку злочинців;

б) питання щодо часу і моменту операції;

в) можливі способи фіксації злочинних дій;

г) способи належного процесуального затримання.

огляд місця затримання. Роблячи огляд автотранспортних засобів, Ретельному оглядові підлягає одяг затриманих. Після детального аналізу й оцінки результатів затри­мання та обшуку слідчий з урахуванням слідчої ситуації повинен скласти план допиту підозрюваного.