- •1. Предмет та система криміналістики
- •2. Завдання криміналістки на сучасному рівні боротьби зі злочинністю
- •3. Природа криміналістики
- •4. Зв'язок криміналістики з суміжними галузями знань
- •5. Процес пізнання у криміналістиці
- •6. Класифікація методів криміналістики та їх види
- •7. Поняття і значення криміналістичної ідентифікації
- •11. Загальна методика ідентифікації
- •8. Поняття групової належності, її криміналістичне значення
- •9. Об'єкти, типи і види ідентифікації
- •12. Виникнення, розвиток і сучасний стан криміналістики
- •13. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
- •14. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •15. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •16. Технічні засоби профілактики
- •17. Поняття судової фотографії та її значення
- •18. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •19. Судово-оперативна зйомка місця події
- •20. Судово-дослідницька фотографія
- •21. Поняття трасології та її значення
- •22. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •23. Класифікація слідів
- •24. Поняття та основи дактилоскопії
- •25. Папілярні узори, їх властивості, типи
- •26. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук
- •27. Сутність дактилоскопічної експертизи
- •28. Сліди ніг та взуття людини. Підготовка до проведення трасологічної експертизи
- •29. Доріжка слідів ніг, її криміналістичне значення
- •30. Сліди знарядь злому та інструментів. Особливості їх класифікації
- •31. Сліди транспортних засобів, їх класифікація
- •32. Поняття судової балістики та її значення
- •33. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •34. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •35. Поняття документа у криміналістиці
- •36. Сутність техніко-криміналістичного дослідження документів
- •37. Встановлення слабовидимих і невидимих текстів
- •38. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
- •39. Ідентифікаційні ознаки письма
- •40. Ознаки почерку, їх класифікація
- •41. Поняття ідентифікації людини за зовнішніми ознаками
- •42. Використання методики словесного портрету в слідчій та оперативно-розшуковій роботі. Застосування комп’ютерного фотороботу
- •43. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •44. Види криміналістичних обліків
- •45. Дактилоскопічний облік
- •46. Поняття і предмет криміналістичної тактики
- •47. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •48. Класифікація тактичних прийомів
- •49. Поняття тактичних комбінацій і тактичних операцій
- •50. Сутність організації розслідування
- •51. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
- •52. Поняття криміналістичної версії, її логічна природа і значення в розслідуванні злочинів
- •54. Поняття, види та принципи огляду
- •55. Підготовка до огляду місця події
- •56. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •57. Тактика огляду місця події
- •58. Особливості огляду трупа
- •59. Фіксація результатів огляду місця події
- •60. Поняття та види допиту
- •61. Підготовка до допиту
- •62. Зміст тактики допиту
- •63. Встановлення психологічного контакту під час допиту
- •64. Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного
- •65. Викриття неправди в показаннях
- •66. Допит неповнолітніх
- •67. Тактика очної ставки. Поняття перехресного допиту
- •2) Єдність об'єкта (очна ставка являє собою процес неперервного порівняння показань двох одночасно допитуваних осіб);
- •68. Фіксація результатів допиту
- •69. Поняття та ознаки обшуку
- •70. Об'єкти та види обшуку
- •71. Тактичні прийоми обшуку
- •72. Особливості проведення виїмки
- •73. Фіксація результатів обшуку та виїмки
- •74. Поняття, мета та об'єкти пред'явлення для впізнання
- •75. Підготовка до пред'явлення для впізнання
- •76. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •77. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання
- •78. Поняття та види слідчого експерименту
- •79. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •80. Особливості перевірки показань на місці
- •81. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •82. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •83. Система судово-експертних установ в Україні
- •84. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •85. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •86. Криміналістична характеристика злочинів
- •87. Розкриття злочинів як процес пізнання минулого
- •88. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
- •89. Криміналістична характеристика вбивств
- •90. Початковий етап розслідування вбивств
- •91. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •92. Початковий етап розслідування вбивств на замовлення
- •93. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •94. Тактика слідчих дій при розслідуванні зґвалтувань
- •95. Криміналістична характеристика привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем
- •96. Тактика перевірочних дій при встановленні ознак привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем
- •97. Побудова слідчих версій і планування розслідування привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем
- •98. Криміналістична характеристика і особливості розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
- •99. Криміналістична характеристика і особливості розслідування податкових злочинів
- •100. Криміналістична характеристика та особливості розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
- •101. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва
- •103. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем
- •104. Криміналістична характеристика крадіжок
- •105. Початковий етап розслідування крадіжок
- •106. Тактика слідчих дій при розслідуванні крадіжок
- •107. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •108. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
- •109. Початковий етап розслідування грабежів і розбоїв
- •110. Криміналістична характеристика шахрайства
- •111. Початковий етап розслідування шахрайства
- •112. Криміналістична характеристика вимагань
- •113. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •114. Початковий етап розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху
- •115. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов'язаних з виникненням пожеж
- •116. Початковий етап розслідування підпалів та інших злочинів, пов'язаних з виникненням пожеж
- •117. Тактика слідчих дій при розслідуванні підпалів та інших злочинів, пов'язаних з виникненням пожеж
- •118. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •119. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
- •120. Початковий етап розслідування екологічних злочинів
76. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
Відповідно до статей 174, 175 КПК особу, яка підлягає впізнанню, пред'являють впізнаючому разом з іншими особами тієї ж статі (не менше трьох), які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі, а предмети — серед інших однорідних предметів.
Об'єкт впізнання має бути в одязі, який суттєво не відрізняється від того, що був на ньому в момент спостереження його впізнаючим. Інші особи, серед яких його пред'являють для впізнання, також не повинні мати різких відмін в одязі (ст. 174 КПК).
Застосування у пред'явленні для впізнання науково-технічних засобів — кіно-, відеотехніки, фотоапаратів, магнітофона тощо — є однією з важливих умов, що забезпечують ефективність його проведення, фіксації перебігу і результатів. Використання їх залежить від виду впізнання, ознак об'єкта, що підлягає впізнанню, та інших даних.
Впізнання живих осіб провадиться у випадках, коли: а) особа, яка підлягає пред'явленню, не була раніше відома свідкові, але спостерігалася ним у зв'язку зі злочинною подією; б) свідок знав раніше пред'явлену особу, але не може дати необхідних даних про неї.
Процес пред'явлення можна поділити на три стадії. На першій стадії перед пред'явленням особи для впізнання, в присутності понятих їй пропонують зайняти будь-яке місце серед інших осіб і роз'яснюють її права. На другій стадії впізнаючий запрошується до приміщення, де знаходяться всі учасники впізнання, його попереджають про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань (якщо це потерпілий або свідок) та за відмову від дачі показань (якщо це свідок). Після цього у особи, яка впізнає, з'ясовують, чи задовольняють її умови, чи їй добре видно зовнішні прикмети всіх осіб. При позитивній відповіді впізнаючому пропонують подивитися на групу осіб, впізнати серед них потрібну особу і пояснити, за якими ознаками він її впізнав. Третя стадія полягає у встановленні тотожної чи групової належності або відмінності конкретного об'єкта. Названі впізнаючим прикмети, ознаки повинні бути виражені в певній формі. Результат пред'явлення для впізнання може бути позитивним, коли впізнаючий заявляє про впізнання і вказує не тільки загальні прикмети і ознаки, а й особливі, на яких ґрунтувалося впізнання.
Впізнання людей може проводитись також за голосом, особливостями мови і ходи. При пред'явленні для впізнання за голосом повинні бути створені певні умови:
а) для відтворення звукової мови (приміщення з певними акустичними даними тощо);
б)для аналізу і оцінки голосу особи, яку впізнають (для цього використовують дві суміжні кімнати з відчиненими дверима чи тонкою перегородкою між кімнатами, на відкритій місцевості користуються парканом, деревами тощо, які б не дозволяли впізнаючому бачити особу, котру впізнають);
в)всі учасники мають бути поділені на дві групи: в одній — слідчий, впізнаючий, двоє понятих, а також фахівці та інші учасники слідчої дії, в другій — особа, яка допомагає слідчому (наприклад, співробітник міліції), поняті, особа, яку впізнають, та особи, що ведуть з нею розмову;
г) зміст розмови, відтвореної під час впізнання, не повинен стосуватися розслідуваної справи, але в її тексті мають бути слова, які чув впізнаючий в момент спостереження.
Можливо впізнання за особливістю ходи, оскільки ходу характеризують довжина кроку даної людини, кут розгортання стопи, швидкість руху. Основними умовами проведення впізнання за особливостями ходи слід вважати такі:
а) вибір місця проведення, що забезпечує відтворення ознак ходи і можливість їх спостереження впізнаючим;
б) пред'явлення особи, яку впізнають, серед інших осіб, як мають схожі ознаки ходи;
в) особа, яку впізнають, не повинна знати про те, що за нею спостерігають;
г) впізнаючому повинно бути надано досить часу для спостереження ходи пред'явлених осіб.
У практиці розслідування зустрічаються два основних випадки пред'явлення трупа для впізнання. Перший випадок має місце при організації пред'явлення відразу ж після огляду місця події, Другий випадок — коли на момент впізнання є дані про зникнення певної особи, допитують її близьких чи знайомих, а потім пред'являють їм труп для впізнання.
Пред'явлення трупа для впізнання слід проводити в тому одязі, що є на ньому, при необхідності цьому повинен передувати «туалет трупа», що полягає у видаленні бруду і крові з його обличчя, приведенні у звичайний вигляд зачіски. Тільки в особливих випадках, до яких слід віднести наявність значних ушкоджень на обличчі чи його зміну внаслідок довгого перебування у воді тощо, можна визнати доцільною реставрацію обличчя трупа. Для ідентифікації особи необхідно широко використовувати прикмети, що є на трупі, а для цього слід надати впізнаючому можливість оглянути обличчя трупа, а в разі необхідності — все тіло. При пред'явленні трупа для впізнання слід враховувати деякі дані психології, оскільки трапляються випадки помилкового впізнання внаслідок психологічного настроювання, самонавіювання тощо; іноді при цьому необхідна присутність судово-медичного експерта.
Порядок пред'явлення для впізнання предметів і тварин здійснюється так само, як і при впізнанні живих осіб. Пред'явлення для впізнання тварин не регламентується КПК, але процес такого впізнання здійснюється з дотриманням тих самих криміналістичних прийомів, що використовуються при пред'явленні для впізнання предметів. У слідчий практиці нерідко виникає необхідність пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об'єктів за фотознімками.
Впізнання за фотознімками живої особи проводиться, коли вона відсутня, але слідчий має її фотознімки.
