42. Використання методики словесного портрету в слідчій та оперативно-розшуковій роботі. Застосування комп’ютерного фотороботу

Словесний портрет — це метод опису людини з ме­тою її ідентифікації за ознаками зовнішності.

Головними принципами словесного портрета є пов­нота і систематичність опису. Принцип повноти полягає в докладному описі зовнішньої анатомії, функціональних ознак (постава, хода, жестикуляція, міміка, мовлення, ма­нера поведінки) і одягу. Принцип систематичності означає:

1) певну черговість опису окремих груп зовнішніх ознак;

2)послідовність опису кожної групи зовнішніх ознак за правилом «від загального — до окремого», «зверху дони­зу»; 3) обов'язкове використання спеціальної термінології.

Словесний портрет використовується для: 1) розшуку невідомих злочинців за їх прикметами; 2) розшуку осіб, які переховуються від слідства і суду, втекли з місць по­збавлення волі; 3) розшуку безвісти зниклих осіб; 4) вста­новлення загиблих осіб за неупізнаними трупами; 5) пере­вірки осіб, заарештованих на слідстві, у суді, у місцях ви­конання покарань; 6) проведення впізнання живих осіб і трупів; 7) проведення огляду; 8) експертизи фотозобра­жень з метою ототожнення особи; 9) перевірки документів, що посвідчують особу; 10) проведення оперативно-розшукових заходів.

Всі ознаки зовнішності поділяють на групи: анатоміч­ні (характеризують зовнішню будову тіла людини: зріст, статуру, форму голови, риси обличчя тощо); функціональ­ні (рухові, мовні та інші функції, які виявляються зовніш­ньо, у тому числі поведінки: хода, постава, жестикуляція, міміка, голос, звички та ін.); прикмети одягу, взуття та інших постійно носимих предметів.

У словесному портреті вказуються особливі й разючі прикмети. Особливі прикмети — це відмітні особливості, які мають цінність для ідентифікації людини за ознаками зовнішності (татуювання, родимки, шрами). Особливі при­кмети, які легко доступні спостереженню і звертають на себе увагу, дуже помітні, кидаються в очі, називаються разючими прикметами.

До особливих прикмет відносяться татуювання — на­колоті особливою фарбою візерунки на тілі.

43. Поняття і значення кримінальної реєстрації

Кримінальна реєстрація — це цілеспрямований систематичний облік певних об'єктів для наступного ви­користання реєстраційних даних при розслідуванні зло­чинів, для розшуку злочинців і речових доказів, з'ясу­вання обставин, які супроводять злочин. Систему кри­мінальної реєстрації утворюють різні види криміналістич­ного обліку.

Безпосереднім призначенням кримінальної реєстрації І утворення попередніх умов для ідентифікації об'єктів, що реєструються, наведення про них відповідних довідок. На допомогою реєстраційних даних здійснюється розшук та ідентифікація об'єктів шляхом порівняння матеріалів реєстрації з ознаками об'єкта, що перевіряється. За допомогою кримінальної реєстрації вдається ви­рішувати такі завдання розслідування, як встановлення факту притягнення особи раніше до кримінальної відпо­відальності; виявлення невідомого злочинця, який зник з місця події, або особи, яка вчинила втечу з місць позбав­лення волі; ідентифікацію злочинця за його слідами; вста­новлення особи невпізнаного трупа та ін.