119. Криміналістична характеристика екологічних злочинів

Криміналістична характеристика будується з ураху­ванням особливостей екологічних злочинів, які виявляють­ся в тому, що:

1) злочинні дії (бездіяльність) службових осіб, а також інших осіб, які безпосередньо відповідають за встановлення та експ­луатацію очисних споруд або виконують іншу роботу, по­в'язану з транспортуванням відходів, викидів та їх зне­шкодженням, мають наслідком утворення певних комплек­сів — слідів у широкому та вузькому розумінні;

2) факти про вчинення вказаних злочинів відбивають­ся у розпорядженнях про зміну ро­боти очисних установок, про доручення обслуговування механізмів некомпетентним працівникам тощо, виявлення і аналіз яких дають змогу встановити безпосередні причи­ни порушення екологічних правил;

3) процес забруднення та його наслідки, що містяться у зміні фізичних, хімічних, біологічних властивостей вод, атмосферного повітря, забруднення їх шкідливими для здоров'я людей відходами промислового виробництва, приз­водить до утворення слідів — наслідків забруднення, по­в'язаних з порушенням екологічного балансу, захворюван­нями тощо;

4) своєрідність сфери створення і знаходження слідів (водної, повітряної) відбивається на їх стійкості, сприяє їх пересуванню, значному поширенню тощо.

Серед екологічних злочинів вирізняються ті, безпосеред­нім об'єктом яких є відносини у сфері охорони водних ре­сурсів, атмосферного повітря, передбачені ст. 241 КК («Заб­руднення атмосферного повітря»), ст. 242 КК («Порушення правил охорони вод»), ст. 243 («Забруднення моря»). Вка­зані злочини відрізняються специфікою, яку необхідно враховувати під час аналізу їх криміналістичної характе­ристики.

120. Початковий етап розслідування екологічних злочинів

Вирішуючи питання про порушення кримінальної спра­ви, необхідно враховувати, що ці злочини вважаються за­кінченими з моменту забруднення водойм, водних джерел та підземних вод неочищеними та незнешкодженими стіч­ними водами, викидами та відходами промислових, сільсь­когосподарських, комунальних та інших підприємств, ус­танов, організацій за умови, що це забруднення створюва­ло реальну можливість заподіяння шкоди здоров'ю людей або сільськогосподарському виробництву чи рибним запа­сам.

При вирішенні питання про достатність підстав для по­рушення кримінальної справи та під час розслідування необхідним є знання стандартів якості навколишнього при­родного середовища. Встановлено нормативи гранично допустимих концен­трацій (ГДК) забруднюючих речовин в атмосфері, водой­мах, ґрунті; ступені шкідливих фізичних впливів на атмос­ферне повітря, шуму, вібрації, інших хімічних, фізичних, біологічних факторів; нормативи гранично допустимого навантаження (ГДН) на природне середовище, що викори­стовується в сільськогосподарських, рекреаційних цілях, та нормативи санітарно-захисного характеру, нормативи гранично допусти­мих викидів (ГДВ) шкідливих речовин і шкідливих фізич­них, хімічних, біологічних впливів, а також технологічні, містобудівельні, рекреаційні та інші нормативи господар­ської діяльності. У разі необхідності слідчий проводить перевірочні дії шляхом відібрання пояснень від окремих громадян або по­садових осіб, витребування документів (ст. 97 КПК) з ме­тою визначення підстав для порушення кримінальної спра­ви за ознаками відповідних статей КК. Необхідно встановити обставини:

1) який об'єкт зазнав забруднення (ділянка землі, во­доймище тощо);

2) в чому саме виявилось забруднення;

3) які наслідки сталися в результаті порушення пра­вил скидання неочищених і незнешкоджених стічних вод, викидів чи відходів у водоймище або шкідливих відходів виробництва в атмосферу, забруднення моря шкідливими речовинами;

4) які матеріальні збитки заподіяні внаслідок цього;

5) чи містить дане порушення ознаки складу злочину або правопорушення, що тягне відповідальність за стаття­ми КпАП;

6) місцезнаходження безпосереднього джерела забруд­нення, характер його діяльності та технології виробництва;

7) час викиду відходів і виявлення його наслідків;

8) які екологічні правила порушені;

9) хто винний у їх порушенні;

10) мотиви порушень, якими керувались винні особи;

11) які умови сприяли порушенню екологічних правил.

Типовими є ситуації, коли до правоохоронних органів надходять факти про порушення правил охорони навколи­шнього середовища: 1) від відповідних служб екологічного контролю. Для даної ситуації характерний такий комплекс слідчих дій: огляд місця події, огляд очисних споруд, огляд документів, допит свідків, призначення судових експертиз, допит потер­пілих, допит обвинувачених, відтворення обстановки і об­ставин події (слідчий експеримент і перевірка показань на місці). 2) обґрунтовані заяви від громадян, організа­цій, установ тощо. У цьому випадку висуваються версії про сам характер події, її наслідки, причинний зв'язок між ни­ми (наприклад, чи мало місце забруднення води, атмосфер­ного повітря, чи порушені норми викиду відходів). При цьо­му важливого значення набувають перевірочні дії слідчого (у порядку ст. 97 КПК), що складаються з витребування документів (від службових осіб відповідних об'єктів — мож­ливих джерел забруднення, органів екологічного контролю та ін.), а також з відібрання пояснень у відповідних осіб.

Огляд місця події, ділянок місцевості, очисних споруд по справах про злочинні порушення правил екологічної безпеки може проводитись як невідкладна слідча дія у ви­падках виявлення очевидних ознак грубих порушень еко­логічного режиму чи шкідливих наслідків таких порушень Місцем події може бути ділянка місцевості ділянки акваторії прісних водойм, каналів, стічних промислових та побутових вод, моря, природні стоки вод, приміщення промислових, сільськогосподарських, комунальних та інших підприємств, установ, організацій, що можуть виявитися джерелом забруднення водойм та ат­мосферного повітря.

При підготовці до огляду треба вирішити питання про участь у ньому відповідних спеціалістів, у необхідних ви­падках — аквалангістів, водолазів, біологів, лікарів санепідстанцій, інженерів з очисних споруд, агрономів та ін. Тільки в результаті огляду місця події можна без­посередньо дослідити обстановку, з'ясувати важливі для розкриття даного злочину обставини, а саме:

1) джерела (осередки) забруднення, місця викиду шкід­ливих речовин;

2) зону забруднення, напрямки його поширення;

3) чинники, що вплинули на поширення забруднення;

4) наслідки забруднення;

5) сліди забруднення.

Для фіксації даних огляду необхідно проводити фото­графування з обов'язковим застосуванням орієнтуючої зйомки для відображення просторової протяжності місця, взаєморозташування джерел забруднення і місця забруд­нення з ознаками наслідків порушення екологічних пра­вил. При розслідуванні екологічних злочинів велике значен­ня має огляд документів щодо правил охорони навколиш­нього середовища, для чого необхідно знати їх номенклату­ру. До таких документів можуть належати:

1) документація на проектування захисних споруд (очисних, фільтруючих, відстійних);

2) документи про права та обов'язки осіб, які відпо­відають за додержання екологічних правил;

3) журнали чергових посадових осіб промислових, ене­ргетичних, сільськогосподарських, комунальних та інших підприємств, установ і організацій, що здійснюють згідно з виробничим (технологічним) процесом скидання стічних вод, відходів виробництва;

4) журнали (книги) обліку виробничих викидів;

5) транспортні документи на перевезення відходів ви­робництва;

6) документи про отримання відходів виробництва в місцях їх знешкодження, зберігання, утилізації;

7) документи (про експлуатацію промислових, енергетичних, сільськогоспо­дарських, комунальних об'єктів та дозволи на скидання стічних вод, викидів виробництва, відходів;

8) документи, що містять відомості про встановлені не­справності, ремонт очисних, вловлюючих, каналізаційних та інших пристроїв;

9) документи контролю, проведеного відповідними ін­спекціями, станціями, службами і лабораторіями;

10) документи річних, морських, повітряних суден, плавзасобів, що містять відомості про скидання забруднюючих море речовин, від­ходів та матеріалів.

Загальним напрямом допиту незалежно від особи, яку допитують, є встановлення факту забруднення вод або ат­мосферного повітря, причин та обставин такого забруд­нення, його наслідків, осіб, які відповідають за дотримання правил охорони довкілля, ступеня їх вини, можливості відвернути забруднення та його наслідки.

Кримінальний закон одним з серйозних наслідків по­рушення правил екологічної безпеки визначає заподіяння шкоди здоров'ю людей. У зв'язку з цим під час підготовки до допиту потерпілого необхідно використовувати дані, що містяться в історії хвороби по­терпілого, висновках медико-санітарної експертної комісії (МСЕК), судово-медичного експерта. Під час допиту з'ясо­вуються факти перебування потерпілого у місцях, які було забруднено шкідливими речовинами, відстань до цих місць, використання в їжу риби, виловленої у забрудненому во­доймищі, продуктів, що виросли на ланах, зрошених неочищеними стічними водами тощо.

Допит свідків. По-перше, це поса­дові або інші особи, які повідомили про факти виявлення забруднення водоймища чи атмосферного повітря, до яких належать:

а) працівники відповідних інспекцій, яким стало відомо про порушення даним підприємством правил охорони при­роди, які виявили загибель риби; працівники санітарно-епІдеміологічної служби (СЕС), які зареєстрували у повіт­рі за допомогою спеціальної апаратури підвищену концен­трацію шкідливих речовин над певною територією;

б) особи, які опинилися в районі забруднення, праців­ники, які брали участь в очищенні водоймищ і ділянок міс­цевості, водії транспортних засобів, які вивозили відходи.

До другої групи свідків можна віднести осіб, які спо­стерігали факт викиду шкідливих відходів виробництва і можуть вказати джерело забруднення.